Що показують свіжі рейтинги Зеленського?
Отже, дещо про свіжі результати опитування групи "Рейтинг". Що вони показують?
1. Не зважаючи ні на що, Зеленський має позитивний баланс довіри-недовіри. 57% йому довіряють чи цілком довіряють. 37% - не довіряють чи цілком не довіряють. Тобто баланс довіри/недовіри у Зеленського +20%. У Порошенка після першого року було мінус 12%, у Януковича - мінус 31%. Звісно, баланс довіра/недовіра для Зеленського поступово погірушується, однак різкого падіння як у випадку усіх його попередників не спостерігається. Для України - це щось дуже незвичне.
2. У Зеленського все ще не виявлено конкурентів і на президентських виборах. Якщо б сьогодні відбувалося голосування, то він би взяв близько 40% - це на 10% більше, ніж за нього проголосували минулого року і втричі більше найближчого суперника (яким є, доречі, Юрій Бойко, а не Петро Порошенко). Глобально, електоральна картина змінюється слабко. У рамках наявної пропозиції на "політичному ринку", Зеленський конкурентів не має.
3. У цьому плані харакретними є результати опитування щодо гіпотетичного 2-го туру. У ньому Зеленський переміг би і Петра Порошенка (з "рахунком" 75 на 25%), і Юлію Тимошенко (74 на 26%), і Юрія Бойка (75 на 25%). Цікавими є цифри, що дуже близькі до результатів голосування рік тому.
4. Так само і партія "Слуга народу" більш ніж вдвічі випереджає найближчих суперників. Отже, показники електоральної підтримки Зеленського суттєво випереджають показники "довіри" до нього. А це виводить нас на розуміння того, що підтримка Зеленського - це ще і непідтримка його основних конкурентів, що збергігається і через рік після голосування на виборах президента. Цікаво, що 31% респондентів оцінили перший рік президента Зеленського на "відмінно" і "добре", ще більше третини українців - на "задовільно".
5. Ну і ще. Найбільшими досягненнями вважають: звільнення полонених і заручників, боротьбу з коронавірусом, політику з об’єднання країни, міжнародну політику та зміцнення обороноздатності країни. Це, власне, вказує на реальний перелік проблем, які цікавлять суспільство, а не на те, що відображається у "кривому дзеркалі" соціальних мереж та інших "елітарних майданчиків".
Загалом, думаю у "топ-опозиціонерів" є всі підстави поміркувати на результатами рейтингів і обміркувати власні політичні перспективи та гіпотетичне майбутнє.
Зараз Нацбанк, гроші ще тільки почав друкувати, потім він їх роздасть, потім їх витратять і от коли ціни полізуть вгору а доходи вниз, от тоді й прийде до Зеленського пік "найвищого" рейтингу...
давайте еще пасажиров трамвая опросим и опубликуем
там точно вииграют регионали
Він обманув НАРІД. НАРОД знав що воно таке. Нехай представники "наріду" терплять, ми їм не благодійники.
Щодо цифр - дутий фейк. Щодо відгуків - лахтинці на роботі.
Щодо "авторської пісні" - я сам люблю іноді послухати і процитувати влучні сатиричні тексти пісень Галича, Алешковського, Кімельфельда.
Тож не все так сумно як Ви вважаєте.
Повірте, здебільшого це наші однодумці, союзники і тут не варто вносити роздрай.
Все много проще.
Зелупенский - сам профессиональный пиарщик - прекрасно знает колоссальную силу рекламы и оболванивания при помощи СМИ.
Потому рейтинги тупо проплачены властной шоблой.
Они пришли во власть за счет СМИ.
Они уничтожили конкурентов именно при помощи СМИ.
Они ни черта не умеют и не понимают - но они знают, что если СМИ 1000 раз скажет "халва" - то у тупых таки реально станет слаще во рту! - а тупых у нас хватает.
Когда их будут поднимать на штыки или волочь к фонарю - они и тогда будут прикидывать, какой газете или телеканалу заплатить, что те рассказали, какие они классные...
Впрочем, г-н ТС, полагаю, Вы сами это знаете на своем личном опыте, не так ли?
Усі ці бойки, тимошенки, порошенки вже у печінках...
Якби гальмонуті з "Голосу" не тупили, а розкручували когось за свого табору (Клименко, Бобровська тощо), то вже давно мали б кандидата - лідера перегонів.
Ющенко для багатьох був єдиним реальним (на той час) "технічним кандидатом" "проти_януковича". Те що він слабак, ми знали. Але слабак був патріотично налаштований. Принаймні суспільство тоді "прокинулося" і навчилося самоорганізовуватися.
Пам'ятаю прямий ефір передачі "Подвійни доказ" за участю В. Кіпіані, В. Новодворської, С. Глузмана (листопад 2004). На прохання охарактеризувати ситуацію, С. Глузман сказав так (я занотував дослівно): "Это противостояние тому настоящему, которое может стать нехорошим будущим". Запам'ятайте цю фразу.
А я позиціонував Майдан як акцію громадянської непокори. Це словосполучення вперше почув від В. Ландсбергіса у 1991-му (я й там ситуативно встиг "відмітитися").
Ну это и хорошо. Быдло должно страдать.
Так ось, нічого апокаліптичного за останній рік, незважаючи на стогони і прокльони певної публіки, не сталося. І говорити про якісь рейтинги можна буде по мірі того як решта світу почне виходити з економічної кризи.
А безробітних в США вже майже 40 мільйонів і це приблизно стільки скільки населення в Україні.
У оффшорних олігархів і їх політичної обслуги ніяких перспектив немає. Народ вже не такий дурний, роздупляється потроху. За Бойка, Порошенка, Тимошенка ніхто вже не проголосує. Ці оффшорні шахраї сплять і бачать як би розграбувати Україну, випити з неї всі соки і розпихати все чесно
награбованеприХватизоване по оффшорах. Тому народ підтримує Зеленського. Не подобається вам Зеленський - приводьте на наступні вибори якусь чесну людину, не оффшорного олігарха, як Порошенко, і не політичну обслугу олігархата, як Тимошенко. А поки такої чесної людини немає, президентом буде Зеленський. І не тому, що він такий хороший, а тому, що на всіх інших нема де печатки ставити: шахрай на шахраї сидить і шахраєм поганяє.