Допомагати, а не карати: проблеми української податкової в порівняльному контексті

Блокування податкових накладних, непередбачувані податкові перевірки вже роками очолюють антирейтинги опитувань про проблеми українських підприємців. До прикладу, згідно з нещодавнім дослідженням Офісу ефективного регулювання BRDO, майже половина респондентів зазначає, що найбільшим викликом залишається питання блокування податкових накладних.

Звісно ж, можна поставитися скептично до нарікань бізнесу та повʼязати їх із його небажанням доброчесно сплачувати податки. Однак, за даними Ради бізнес-омбудсмена, понад 99% податкових надходжень забезпечуються саме завдяки добровільній сплаті податків, а частка надходжень від донарахувань у результаті перевірок за останні 6 років не досягала й 1%. Підстав не довіряти українському бізнесу немає, але з огляду на заміри громадської думки та досвіду підприємців тиск продовжується. Операційна менеджерка аналітичного центру «Інститут Економічного Лідерства» Уляна Костенко поділилася з Mind думками про те, яким має бути реформування податкової.

Дискреційність – коріння проблеми?

На жаль, більшість проблем з українською податковою не вирішаться лише за допомогою кадрового перезавантаження. Доброчесні та кваліфіковані співробітники, безумовно, є запобіжником від зловживань посадовими обовʼязками, однак коли ці можливості для зловживання є інституційно закріпленими. Тож паралельно з кадровим очищенням необхідно долати ризики цих зловживань.

Якби українську податкову систему можна було б описати одним словом, то це слово було б «дискреційність». Дискреційність податкової, а точніше повноважень посадових осіб, означає, що під час виконання своїх обов'язків вони мають право спиратися на власний розсуд, а не на конкретні інструкції. І зазвичай мета цих рішень – це створити умови, за яких бізнесу простіше буде дати хабар, щоб довести легальність власної діяльності.

Доказом на користь існування такої системи є результати дослідження Інституту економічних досліджень, згідно з яким підприємці зазначають, що наявність неформальних стосунків із податковою є важливим для успішного ведення бізнесу. Тобто у своїй роботі податківці часто оперують особистими інтересами, що дозволяє дискреційність самої системи.

У чому ж вона проявляється?

Яскравий приклад – це ситуація з податком на прибуток. Працівники ДПС можуть донараховувати прибуток під час перевірок, адже прибуток не є конкретною операцією, а прописаний у законодавстві процес визначення прибутку об'єкта оподаткування доволі громіздкий, а норми закону написані так, що можуть трактуватися по-різному. Оскаржити рішення можна через суд, але за цим слідують додаткові витрати для бізнесу, які під час повномасштабного вторгнення є особливо відчутними.

Окрім цього, Рада бізнес-омбудсмена регулярно отримує скарги щодо безпідставного блокування податкових накладних у СМ КОР. Механізм, який характеризували як революційний через його автоматичний аналіз податкової накладної на наявність ризиків, насправді створює додаткові перешкоди для ведення бізнесу. Ще торік видання Бізнес.Цензор проводило опитування про те, чи стикалися власники МСБ з блокуванням податкових накладних, яке виявило масштаб проблеми. За іншим дослідженням, 76% податкових накладних СМ КОР блокує неправильно.

Все тому, що дані, які вносить бізнес про себе, приймаються людьми – комісіями, створеними при податкових органах. Лише прийняті комісіями таблиці даних гарантують автоматичну реєстрацію накладної. Докладно з негативними сторонами системи можна також ознайомитися у звіті РБО, однак наголошую, що реальної автоматизації не відбулося, і, найімовірніше, блокування накладних відбувається в «ручному» режимі.

Дискреційність податкової системи сприяє значній тінізації економіки та не має запобіжників для перевищення й застосування цих повноважень податківцями задля корупційної вигоди. Так, протягом 2024 року ЗМІ рясніли новинами про викриття правоохоронними органами низки спроб одержання хабарів податківцями.

Ситуація почала змінюватися із січня 2023 року, а також запровадженням урядом змін у постанові задля автоматичного розблокування податкових накладних і розрахунків коригування за виконання певних умов у липні 2023 року. Навколо блокування накладних з'явилося чимало цікавих історій, зокрема про певних зацікавлених осіб у ДПС, які брали хабарі за розв'язування таких питань вручну, користуючись службовими повноваженнями. Так, у лютому 2023 року ДБР викрило керівницю податкової Києва, а також у квітні того ж року НАБУ повідомило про подібну викриту схему на Львівщині. З іншого боку, також звинувачення в довільній роботі системи СМ КОР, яка блокує накладні не тому, що підприємець щось порушив чи його операція ризикова, а через фактор удачі.

Якщо ж оцінювати ситуацію за останні місяці 2024 року, то варто зауважити, що, згідно зі статистикою щомісячних показників на сайті ДПС, ситуація стабілізувалася приблизно на однаковому рівні показників. Але система СМ КОР потребує подальшого вдосконалення, щоб мінімізувати блокування накладних для бізнесу. На думку ж влади, хоча система не є ідеальною, «з усіх поганих вона є найкращою».

Кооперативна vs «каральна» модель

Країни з розвинутою економікою і верховенством права (до прикладу, Нідерланди та Сполучене Королівство) мають абсолютно протилежну модель взаємодії бізнесу з податковою – кооперативну. Термін «кооперативний комплаєнс» був розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку для опису процесу, коли податкові органи намагаються керувати ризиками з великими й складними агентами. У його основі лежить переконання, що дотримання законодавства з обох сторін базується на співпраці на противагу сумнозвісній презумпції вини платника податків.

За даними Міжамериканського центру податкових адміністрацій (CIAT), кооперативна модель дотримання податкового законодавства спрямована на «досягнення значних поліпшень у рівні взаємної прозорості та, як наслідок, у рівні добровільного дотримання, з метою зменшення дотримання та/або адміністрування витрати й, наскільки це можливо, запобігати суперечкам у податково-правових відносинах».

Якщо в Україні основна відповідальність за правильність розрахунків лежить на бізнесі, а податковий орган є суворим контролером, то у країнах із кооперативною моделлю податківці намагаються мінімізувати ймовірність помилок при здійсненні складних податкових операцій. У підсумку і держава, і підприємець залишаються у виграші, адже не відбувається такої ситуації, коли помилки призводять до судових процесів, які не лише затримують стягнення, а й створюють додаткові витрати як для податкової адміністрації, так і для платника податків.

Однак ця модель успішно працюватиме тільки за умов симетрії інформації та доброчесності як із боку бізнесу, так і з боку держави. До прикладу, у Нідерландах добровільна програма «Горизонтального моніторингу» передбачає укладання угоди між бізнесом і податковою, відповідно до якої компанія зобов'язується своєчасно розкривати всі релевантні податкові дані та інформувати податкову про потенційні ризики, а податкова – швидко реагувати на запити компанії й надавати консультації з податкових питань. Завдяки взаємній довірі та прозорості податкова служба не має проводити традиційні перевірки, що дозволяє уникати штрафів, судових спорів, економить державний бюджет і зменшує адміністративне навантаження на бізнес.

Як Україні перейняти позитивний досвід?

Чи можлива схожа модель в Україні? Можна простежити деякі паралелі між іноземною практикою кооперативної моделі та законопроєктом №11084 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», більш відомим під назвою «клуб білого бізнесу». Фундаментальна відмінність, однак, полягає в тому, що українська ініціатива є дискримінаційною, адже розповсюджується на обмежений перелік підприємців, і створює простір для корупційних зловживань податківцями.

Перехід до кооперативної моделі податкової системи міг би не лише заохотити до відкриття нових підприємств, а й, найголовніше, допомогти подолати страх бізнесів зростати й масштабуватися, адже він зазвичай продиктований зростанням уваги податкової та складності адміністрування податків. Звісно ж, ідеї, покладені в основу законопроєкту №9243, про повну переатестацію працівників податкової є слушними. Разом із цим наступним кроком має бути боротьба з дискреційністю, зменшення можливостей для застосування каральних методів і розширення можливостей для кооперації між бізнесом і державою.