Чи виснажується Україна?
Багато розмов, особливо у зарозумілих, закоханих у цинізм західних колах, про те, що Україна виснажується.
Це не так. Україна повна сил, попри усі удари. Сьогодні я був у Дніпрі. Там на кручі Дніпра з’їхалися на пікнік місцеві. Найкращі свої місця з найліпшим краєвидом вони віддали розрахункам зенітників. Поруч з чиїми пікапами вони пили і їли, грали в шахи і гуляли з дітьми – поки дула спарених кулеметів сторожко вдивлялися у небеса.
Виснажилася не Україна. Це у посадовців держструктур закінчуються ідеї, як забезпечити фронт.
Кажуть, що не вистачає людей на фронті. Але як їх може вистачити, коли ДЕ-ФАКТО в Україні немає жодної примусової мобілізації?
Ще раз повторюю: ДЕ-ФАКТО у нас служба в Україні добровільно.
По-перше, у нас, за офіційною інформацією, 500 тисяч ухилянтів. Знаєте, скільки передали до суду за 2 попередні роки? Аж три з лишнім тисячі. Тобто ймовірність, що держава СПРОБУЄ (бо суд – ще зовсім не покарання!) тебе покарати за ухилянтство – менше відсотка. Навіть нічого не треба платити.
По-друге, у нас за опередній рік вчетверо виросли числом дезертири і СЗЧшники. Тільки офіційні дані 90 тисяч осіб. 15 бригад. Скільки справ передано до суду з метою покарати? Трохи більше 2 тисяч, і це при тому, що насправді цифра СЗЧ в рази реально більша – от і отримуємо все той же 1% ймовірності покарання.
По-третє, у нас де-факто відкритий кордон. Ловлять, я підозрюю, в кращому разі 1% тих, хто йде тікати.
То чи можна казати, що Україна виснажена? Ні, людського ресурсу достатньо, просто ні кнутом, ні пряником українська держава цей ресурс не здатна поки що залучити. Тож чому дивуватися, коли повномасштабна війна самими лише добровольцями стикається з таким дефіцитом кадрового ресурсу?
Ніхто, крім військових, зараз не застосовує примусу щодо ухилянтів. ТЦК – це єдина структура, котра когось до чогось намагається примушувати, хоча це зовсім не її функція. Поліція, ДБР, прокуратура намагаються бути в тіні, хоча вони і є, за визначенням, апаратом примусу.
До речі. Чи шукає хтось кадровий ресурс за кордоном? Скільки Україна платить рекрутерам, котрі приводять до неї на службу іноземців? Невже серед кількох мільярдів населення лояльних або нейтральних країн для нас не знаходится хоча б 20 тисяч рекрутів на місяць? Я в це не готовий повірити.
Україна повна сил. Ті бойові підрозділи, котрі працюють кращим обладнанням, котрі правильно самі себе організували – вони показують прекрасні результати. Якщо у них вливати людей, кошти, не заважати їм ідіотськими наказами – то ми зупинимо РФ там, де вона зараз.
Зупинка наступу РФ – зупинка СВО – втрата сенсу війни. РФ посиплеться. Поясніть цим західним розумникам.
спамте, патріотики...
Пане автор, а ви не пробували перш ніж щось написати співставити з іншими прикладами примусової мобілізації? Наприклад в Росії, проти якої Україна протестує. Це схоже на добровільну мобілізацію? Тільки чесно.
Це неправда, ось карта з кількістю прийомів. До речи, хто збереться бігти, дивіться уважно, де на кордоні найбільше ахтунгів і вибирайте менш популярні маршрути.
https://gazeta.ua/articles/history/_14-oznak-za-yakimi-harakterizuyut-fashizm/578941 14 ознак, за якими характеризують фашизм
"я хочу отримати гроші перед завданням а не після
щоб мати впевненість що сім'я отримає
зара думаю йти в задання, чи накуй все послати"
це не жарт та не вигадка
уперед, земразь!
ти хто за фахом?
за кого голосував?
де живеш?
не суди по собі, куколд
І чому росте кількість СЗЧ?
Щось логіка у пана Луценка не сходиться.
Застосування примусу військовими до цивільних взагалі є воєнним злочином згідно міжнародного права.
А щодо залучення іноземців, то для цього потрібно платити їм нормальні гроші. Бо на ті, що платять зараз, іноземці не підуть.
Але більшість найманців воюють за гроші або за отримання потрібного громадянства і гроші. І там кореляція абсолютна чітка: більше ризику, більше грошей.
На стороні кацапів воює купа іноземців. За гроші і громадянство. І як бачите, ризик їм не заважає.
Україна відмовилася від контрактної армії, на мою думку, через якісь особисті позиції людей, які мали б це вирішувати. А навіть не через необхідність платити грубі гроші. Бо з тих неймовірних сум, які країна щорічно витрачає на війну, можна було б виділити 10-15 відсотків на оплату контракту.
Але це не робиться. Значить існують якість інші, можливо особистісні причини не впроваджувати в Україні контрактну армію, а тупо жати педаль бусифікації. Хоча вже напевно навіть олігофренам зрозуміло, що це веде до розвалу країни зсередини.
От вам сила мотивації в дії.
Але наразі Україна вирішила піти своїм особливим шляхом. Наслідки чого ми тут так гаряче обговорюємо. На жаль.
Почитайте про велику французьку революцію. Не приведе закручування гайок до перемоги. Це працює на коротких дистанціях. На довгих призводить до протилежного результату.
Тим більше, що усе, що можна було закрутити не провокуючи соціальну напругу, вже закрутили. Далі розвилка: або внутрішній терор, або зміна стратегії ведення війни. І ось тут французи усьому світу показали наочно, що стається з тими, хто обирає терор.
Знаєте, я щиро раджу подумати все ж над зміною стратегії.