11046 відвідувачів онлайн
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Чи припустиме застосування спецрозслідувань у справах проти бізнесу

Останніми роками набули поширення випадки проведення спеціального досудового розслідування кримінальних проваджень, у порядку, передбаченому главою 24-1 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, дослідженням відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень за 2024 рік встановлено понад 140 тисяч ухвал судів першої інстанції, які розглядали клопотання слідчого/прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування.

Це й не дивно, враховуючи військову агресію сусідньої країни по відношенні до України, що триває вже понад три роки. Положення ст.297-1 КПК України допускають застосування спеціального досудового розслідування до підозрюваних, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також щодо підозрюваних, стосовно яких уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

В той же час, в Єдиному державному реєстрі судових рішень зустрічаються непоодинокі ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які розслідуються за злочинами, тільки не дивуйтесь, вчиненими у сфері господарської діяльності.

Зважаючи, що приватний український бізнес це один із "стовпів" нашої державності, який за час повномасштабного вторгнення ворога на наші терени (лише станом на квітень 2024 року) задонатив 58,5 млрд грн на гуманітарні та військові потреби, кожний дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, що стосується українського бізнесу має бути уважно вивчений.

Тим більше, що самоврядні організації українського бізнесу періодично звертаються до Президента України, Генерального прокурора, Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів щодо "неприпустимості тиску силовиків на бізнес", зокрема і звернення Української Ради Бізнесу у 2024 році.

І не дивно, бо аналізуючи норми вітчизняного кримінально-процесуального законодавства, можна переконливо стверджувати, що проведення спеціального досудового розслідування кримінального провадження суперечить принципу змагальності, що закріплений в статті 22 КПК України, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

До того ж, спеціальне досудове розслідування звужує права підозрюваного в частині захисту від висунутої підозри, а також щодо безпосереднього вивчення підозрюваним пред’явленого обвинувачення та надання своїх свідчень з цього приводу.

Під час спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні підозрюваному також майже неможливо реалізувати свої права, передбачені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), а саме: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також ч.3 ст.6 Конвенції: кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Одним із крайніх випадків спеціального досудового розслідування злочинів в сфері господарської діяльності є кримінальне провадження щодо співвласниці ПАТ "АЙБОКС БАНК" Шевцової А.В.

Так, 25 березня 2025 року на веб-сайті Бюро економічної безпеки України в мережі Інтернет опубліковано повідомлення про те, що детективи Бюро економічної безпеки завершили спеціальне досудове розслідування відносно "співвласниці Айбокс банку та її двох пособниць". Цьому передувало повідомлення за 14 березня 2025 року про те, що Личаківський районний суд м. Львова задовольнив клопотання детективів Бюро економічної безпеки про здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Окрім вищевказаних застережень щодо здійснення спеціального досудового розслідування за такою категорією кримінальних проваджень, в даному кримінальному провадженні є ще й цілий ряд сумнівів щодо дотримання прав і свобод людини і громадянина.

Сумнівна обґрунтованість підозри співвласнику та менеджерам названого банку.

Як відомо, 07 березня 2023 року правління Національного банку України ухвалило рішення №89-рш, яким відкликало банківську ліцензію у ПАТ "АЙБОКС БАНК", тобто, фактично розпочало процес його ліквідації.

Що стосується кримінального переслідування співвласниці ПАТ "АЙБОКС БАНК", то із судових рішень, що містяться у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомо, що 15.02.2023 детективами Бюро економічної безпеки України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження № 72023140000000040 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, щодо групи невстановлених осіб та працівників ПАТ "АЙБОКС БАНК", за фактом "здійснення протягом травня 2021 року - березня 2023 року діяльності з організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет без передбаченої законом ліцензії з отриманням грошових коштів від гравців на рахунки підконтрольних юридичних осіб з використанням електронних платіжних засобів за напрямками: інтернет-еквайринг, сервіси P2P/A2C та/або C2A".

На думку сторони обвинувачення, така діяльність, начебто "завдала державі збитків у вигляді несплати податків в особливо великих розмірах на суму 1,3 млрд. грн., а кошти, отримані від незаконної діяльності, пов`язаної з ухиленням від сплати податків та незаконної організації та проведенні азартних ігор в мережі Інтернет без передбаченої законом ліцензії, легалізувались з використанням АТ АЙБОКС БАНК шляхом перерахування на транзитні рахунки з подальшим виводом на карткові рахунки".

14 липня 2023 року детективами Бюро економічної безпеки України складено письмове повідомлення про підозру співвласнику ПАТ "АЙБОКС БАНК" Шевцовій А.В. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно складеної підозри, Шевцова А.В. "в період часу з 30.04.2021 по 07.03.2023 спільно з двома спільницями та іншими не встановленими на теперішній час особами в межах єдиного умислу організованої злочинної групи, перебуваючи у м. Києві та використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання, розробила план дій щодо здійснення незаконної діяльності, пов`язаної з організацією та проведенням азартних ігор в мережі Інтернет без відповідної ліцензії, впровадила, контролювала та вдосконалювала цей злочинний план шляхом отримання доповідей та надання вказівок в групових чатах. За результатами вищезазначеної злочинної діяльності, учасниками організованої групи в межах єдиного умислу упродовж з 10.01.2022 до 07.03.2023 здобуто злочинним шляхом коштів на загальну суму 4.811.959.013,67 грн". Ці дії стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 203-2 КК України.

Разом з тим, аналізуючи положення статті 203-2 КК України слід зазначити, що кримінальна відповідальність за вчинення вказаного злочину настає за сам факт "організації або проведення азартних ігор без ліцензії", в незалежності від фінансового результату!

Оскільки загальна сума коштів, які пройшли через рахунки суб’єктів господарювання, не тотожні здобутим коштам, твердження сторони обвинувачення про те, що Шевцова А.В. зі своїми співучасниками здобула злочинним шляхом кошти на суму більш ніж 4,8 млрд. грн.. є помилковим та юридично не обґрунтованим.

Крім того, згідно винесеної підозри, на думку сторони обвинувачення, "упродовж 10.01.2022 - 07.03.2023 Шевцова А.В., разом зі своїми двома встановленими спільницями та іншими невстановленими особами в межах єдиного умислу організованої групи, перебуваючи у м. Києві, використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання, усвідомлюючи, що кошти в сумі 4.811.959.013,67 грн. є активами, які отримані злочинним шляхом, а саме внаслідок організації та проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності та які проводяться в мережі Інтернет за вищевикладених обставин, організувала вчинення дій щодо перерахування цих коштів, тобто набуття, володіння, використання та розпорядження, у тому числі здійснення ряду фінансових операцій та вчинення правочинів з такими коштами, а також маскування джерел їх походження, тобто легалізації (відмивання) вказаних коштів, фактичні обставини щодо яких свідчать про одержання їх злочинним шляхом". Ці дії стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 209 КК України.

Ще раз звертаємо увагу, що твердження сторони обвинувачення про те, що "кошти в сумі 4.811.959.013,67 грн. є активами, які отримано злочинним шляхом", є надуманими, а відповідно і висунута підозри в легалізації цієї суми, є теж сумнівною.

Щодо вручення підозри Шевцовій А.В.

Сторона обвинувачення вважає, що Шевцовій А.В. оголошена підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України. Як доказ належності повідомлення Шевцової А.В. про винесену підозру сторона обвинувачення вважає розписку голови Гірської сільської ради Бориспільського району.

В той же час, із відповіді Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 17.08.2023 № 1373-02-11-23, відомо, що Шевцова А.В. не проживає на території цієї громади Бориспільського району Київської області, у зв’язку із цим, отримане 17.07.2023 сільським головою повідомлення про підозру Шевцовій А.В. повернуто на адресу Офісу Генерального прокурора. Таким чином, повідомлення про підозру Шевцовій А.В. належним чином не вручено!

Більш того, із наявних матеріалів вбачається, що ще 8 березня 2023 року Шевцова А.В виїхала за межі України, а з 25.04.2023 проживає на території Об`єднаних Арабських Еміратів в Дубаї та перебуває на тимчасовому консульському обліку у Консульстві України в Дубаї. 14.07.2023, 17.07.2023, 18.07.2023, 28.07.2023, Шевцова А.В. через свого представника повідомляла орган досудового слідства про своє фактичне місце перебування та місце проживання на території Об`єднаних Арабських Еміратів в Дубаї за відомою адресою.

Також, із відповіді Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від. 25.07.2023 № 1214ел/01-09 відомо, що Шевцова А.В. з 07.06.2023р. знята з реєстрації місця проживання в Одесі.Із відповіді Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України від 25.07.2023 N 71/36-500-86799 вбачається, що за даними Відомчої інформаційної системи МЗС Шевцова А.В. з 22.06.2023 по 22.04.2025 перебуває на тимчасовому консульському обліку в Консульстві України в Дубаї.

Виходячи із цих даних, слід нагадати детектива БЕБ, що відповідно до ч.7 ст.135 КПК України, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

В той же час, стороною обвинувачення вимоги ч.7 ст.135 КПК України не виконані.

Цією бездіяльністю порушені права Шевцової А.В., передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 20 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані були роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. Також порушені права Шевцової А.В., передбачені ч.3 ст. 42 КПК України, у тому числі, право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення її підозрюють.

За таких обставин, не вручення Шевцовій А.В. повідомлення про підозру, свідчить про не набуття нею статусу підозрюваної ні у кримінальному провадженні № 72023140000000040, ні у кримінальному провадженні № 72023000500000071! І це факт, що не викликає сумнів.

Щодо міжнародного розшуку Шевцової А.В.

04.08.2023 детективом Бюро економічної безпеки України у кримінальному провадженні № 72023140000000040 винесена постанова, якою підозрювані, у тому числі і Шевцова А.В., оголошені у розшук, а 11.08.2023р. – в міжнародний розшук.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, як і не визначає самого поняття "міжнародного розшуку", однак, регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). Початком перебування особи у міжнародному розшуку є дата винесення слідчим/прокурором постанови про оголошення міжнародного розшуку. Така позиція узгоджується із судовою практикою (до прикладу, в ухвалах Вищого антикорупційного суду 15.11.2022 у справі № 991/4285/22, від 03.06.2022 у справі № 991/1640/22, від 26.02.2020 у справі № 991/1274/20).

Щодо вчинення стороною обвинувачення дій, які б могли свідчити про фактичне перебування Шевцової А.В. в міжнародному розшуку, слід зазначити наступне.

Одним із способів отримання міжнародно-правової допомоги, яка стосується питання міжнародного розшуку, є використання можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, учасником якого є Україна. Використання правоохоронними органами можливостей Інтерпол урегульовано Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020.

В той же час, Шевцова А.В. Міжнародною організацією кримінальної поліції - Інтерполом не розшукується, у зв’язку з чим, підстави стверджувати, що Шевцова А.В. фактично оголошена у міжнародний розшук та відносно неї здійснюються розшукові дії в порядку міжнародного співробітництва - відсутні.

Обрання запобіжного заходу Шевцовій А.В.

14.09.2023 прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу Офісу Генерального прокурора із кримінального провадження № 72023140000000040 в окреме провадження були виділені матеріали за підозрою Шевцової А.В. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України. Виділені матеріали внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000500000071.

15.09.2023р. досудове розслідування в кримінальному провадженні № 72023000500000071 зупинене. згідно п.п. 2, 3, ч. 1 ст. 280 КПК України, тобто у зв’язку з оголошенням в розшук підозрюваної та наявної необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, а 28.09.2023 продовжено - для проведення слідчих, процесуальних дій.

Того ж дня, 28.09.2023, прокурор Офісу Генерального прокурора визначив підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023 за підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві, під юрисдикцією якого знаходиться місце його вчинення, а саме за адресою розташування АТ "АЙБОКС БАНК": місто Київ, вул. Ділова 9-а, після чого старший детектив підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотаннями про обрання запобіжного заходу Шевцовій А.В. та іншим двом відомим підозрюваним у вигляді тримання під вартою, а також з клопотаннями про арешти їхнього майна. В цей же день, 28.09.2023, старшим детективом Бюро економічної безпеки України винесена постанова про зупинення досудового розслідування з підстав, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Шапутько С.В. від 01.11.2023р. у справі № 757/43288/23-к відмовлено в задоволенні клопотання старшого детектива підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві у кримінальному провадженні № 72023000500000071 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Шевцової А.В, директора ТОВ "ФК ЛЕО" та співвласника ПАТ "АЙБОКС БАНК".

Своє рішення слідчий суддя обґрунтувала тим, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог кримінального процесуального законодавства щодо вручення повідомлення про підозру Шевцовій А.В., а також через відсутність жодних об`єктивних даних, які б підтверджували факт оголошення Шевцової А.В. у міжнародний розшук / фактичне перебування у міжнародному розшуку.

20.08.2024р. ухвалою Київського апеляційного суду, апеляційне провадження за скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2023р. закрито, у зв’язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги.

Щодо зміни підслідності

07.11.2023р. заступником Генерального прокурора винесена постанова про зміну підслідності у кримінальному провадженні, якою здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 72023000500000071 від 14.09.2023 доручено детективам Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, судовий контроль за якими, згідно принципу територіальності, здійснюють слідчі судді Личаківського районного суду міста Львова.

Своє рішення про зміну підслідності, заступник Генерального прокурора обґрунтував тим, що "до теперішнього часу службові особи та співробітники ПАТ "АЙБОКС БАНК"; документи фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах ПАТ "АЙБОКС БАНК" з його контрагентами не вилучено та не проаналізовано; діяльність контрагентів АТ "АЙБОКС БАНК" в повному обсязі не досліджено". Далі у вказаній постанові зазначено, що з метою забезпечення ефективного, всебічного, повного та неупередженого розслідування у розумні строки, здійснення подальшого досудового розслідування кримінальних правопорушень у вказаному кримінальному провадженні необхідно доручити детективам Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області.

В той же час, відповідно до положень ст.218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.218 КПК). Прокурор, у разі самостійного виявлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності (ч.2 ст.218 КПК). Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня (ч.5 ст.218 КПК).

Згідно ч.5 ст.36 КПК України, Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Як вбачається із наявних у нашому розпорядженні даних, будь-яких законних підстав у заступника Генерального прокурора змінити передбачену підслідність даного провадження не було. Не наведено ним і будь-якого обґрунтування будь-якої неефективності досудового розслідування, а теза про те, що "до теперішнього часу службові особи та співробітники ПАТ "АЙБОКС БАНК"; документи фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах ПАТ "АЙБОКС БАНК" з його контрагентами не вилучено та не проаналізовано; діяльність контрагентів АТ "АЙБОКС БАНК" в повному обсязі не досліджено" не є теж законною підставою для такої зміни підслідності.

Таким чином, напрошується однозначний висновок про те, що доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 72023000500000071 від 14.09.2023 детективам Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області може пояснюватись лише тим, що слідчі судді Личаківського районного суду м. Львова є більш лояльні до клопотань сторони обвинувачення, ніж їх колеги з Печерського районного суду м.Києва.

Щодо строків досудового розслідування

Протягом 2023 – 2024 років досудове слідство у кримінальному провадженні № 72023000500000071 неодноразово зупинялось та відновлювалось.

05 листопада 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова (справа №463/10292/24, провадження №1-кс/463/8655/24) задовольнив скаргу сторони захисту Шевцової А.В. та скасував постанови детектива підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області від 02.05.2024, 14.05.2024, 27.08.2024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023.

Ухвалами суддів Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року та Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 грудня 2024 року у відкритті, відповідно, апеляційного та касаційного провадження за скаргами прокурорів відмовлено.

Саме тут слід навести положення національного кримінально-процесуального законодавства про те, що слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч.3 ст.333 КПК України. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими (ч.8 ст. 223 КПК України).

Згідно ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Слід також наголосити, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. А відповідно до положень ст.219 КПК України (в редакції на 15.02.2023р.) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Також потрібно вказати ту обставину, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців(!) у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином, враховуючи, що Шевцова А.В. підозру у передбаченому КПК України порядку не одержувала та не набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, з дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення № 72023140000000040 від 15.02.2023 до 13.03.2025 (дати надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування Личаківським районним судом м.Львова) пройшло більше двох років (25 місяців).

Тобто, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000071 за ч. 3, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.3 ст. 209 КК України щодо Шевцової А.В. спливли 15.08.2024р. (через 18 місяців після внесення до ЄРДР).

В той же час, кримінальне провадження № 72023000500000071 за ч. 3, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.3 ст. 209 КК України щодо Шевцової А.В. детективами БЕБ України до цих пір закрито не було.

І ще раз про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування

13 березня 2025 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова (справа №463/10140/23, провадження №1-кс/463/622/25) задоволено клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023 та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 72023000500000071 від 14.09.2023, відносно Шевцової А.В., підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та ще двох топ-менеджерів ПАТ "АЙБОКС БАНК".

Разом з тим, виходячи із положень пункту 18 ч.1 ст.3 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя повинен здійснювати у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В той же час, під час розгляду клопотання детектива Бюро економічної безпеки про здійснення спеціального досудового розслідування у справі співвласника ПАТ "АЙБОКС БАНК" Шевцової А.В. та ще двох посадовців цього банку, слідчий суддя проявив явну упередженість, щоб не сказати більше.

Так, вирішуючи клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на спеціальне досудове розслідування щодо Шевцової А.В., слідчий суддя жодним чином не спростував твердження сторони захисту про його безпідставність, а фактично продублював доводи сторони обвинувачення. Вказане свідчить про упередженість слідчого судді під час розгляду зазначеного клопотання (напевно в цьому і був мотив дій заступника Генерального прокурора, який явно з порушенням правил підслідності визначив підслідність цього кримінального провадження за слідчим підрозділом ТУ БЕБ у Львівській області).

Не сприяє змагальності судового процесу і, тим більше -дотриманню принципу верховенства права і положення п.12 ч.1 ст.309 КПК України, відповідно до якого під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а ухвали слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування – ні.

Також, стороною захисту заявлявся відвід слідчому судді Личаківського районного суду м.Львова, що розглядав клопотанням детектива ТУ БЕБ у Львівській області про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000071 від 14.09.2023 року, оскільки існували інші обставини, які викликали сумнів у його неупередженості.

Так, сторона захисту наполягала на тому, що ще 05.03.2025 року певна особа у соціальній мережі Фейсбук опублікувала інформацію стосовно зазначеного вище провадження, що підтверджує, на думку захисника, її обізнаність із вказаним провадженням, можливим впливом на слідчого суддю Личаківського районного суду м.Львова. Крім того, в телеграм каналі БЕБ України 12.03.2025, тобто, за день до розгляду слідчим суддею Личаківського районного суду м.Львова зазначеного клопотання детектива, було опубліковано всю інформацію, що стосувалась здійснення спеціального досудового розслідування стосовно його підзахисних, а також неправдива інформація стосовно адвокатів у даному провадженні, що, у свою чергу, також чинить вплив на слідчого суддю. Проте, в задоволенні заяви про відвід даного слідчого судді було відмовлено.

Тут слід також зазначити, що про вимоги уповноважених осіб Міжнародного валютного фонду до Нацбанку України в кінці 2022 року про виведення з банківського ринку ПАТ "АЙБОКС БАНК" повідомляло українське видання "Forbes" ще у 18 липня 2023 року у своїй публікації "Небезпечний талант. Альона Шевцова побудувала на банківському ринку ефективну кеш-машину і втратила майже все. Історія зльоту та падіння Айбокс Банку, яким зайнялися СБУ та БЕБ". На думку захисту це ще раз свідчить про замовлення певних іноземних фінансових кіл на ліквідацію одного із українських приватних учасників банківського ринку.

Підсумки:

Враховуючи допущені стороною обвинувачення порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час досудового розслідування кримінального провадження відносно співвласника ПАТ "АЙБОКС БАНК" Шевцової А.В., а також порушення її права на справедливий і публічний розгляд кримінальної справи незалежним і безстороннім судом, напрошується сумний висновок про існування в Україні вибіркового правосуддя та не ефективний судовий контроль за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні. Вказане потребує не тільки невідкладних змін у Кримінальному процесуальному кодексі України, про що я наголошую постійно вже скільки років підряд, але і реальної зміни ставлення державної влади до українського національного бізнесу.

Топ коментарі
+1
Діяльність БЕБ шокує! Тиск на бізнес через спецрозслідування, як із "Айбокс Банком", порушує закон
показати весь коментар
11.04.2025 13:50 Відповісти
+1
БЕБ викликає обурення, застосовуючи сумнівні спецрозслідування проти бізнесу! Справа "Айбокс Банку" - приклад порушення КПК і прав підозрюваних. Скільки будемо це терпіти?
показати весь коментар
11.04.2025 13:53 Відповісти
+1
зелена влада сама безкарно грабує,а неугодних ламають через коліно.керований хаос.
показати весь коментар
11.04.2025 14:13 Відповісти
Коментувати
Сортувати:
Діяльність БЕБ шокує! Тиск на бізнес через спецрозслідування, як із "Айбокс Банком", порушує закон
показати весь коментар
11.04.2025 13:50 Відповісти
Виявляється ця Шевцова - рашистска, проти якої разом з Арбузовим, Клюєвим іта Поліщуком запровадили санкції.
показати весь коментар
12.04.2025 15:37 Відповісти
БЕБ викликає обурення, застосовуючи сумнівні спецрозслідування проти бізнесу! Справа "Айбокс Банку" - приклад порушення КПК і прав підозрюваних. Скільки будемо це терпіти?
показати весь коментар
11.04.2025 13:53 Відповісти
Дії БЕБ вражають цинізмом!
Куди дзвонити, коли поліція вбиває?
показати весь коментар
11.04.2025 13:55 Відповісти
БЕБ діє неприпустимо, тиснучи на бізнес через спецрозслідування! Справа Шевцової показує: сумнівні підозри, невручення повідомлень і порушення процедур КПК - це не правосуддя, а спроба знищити українське підприємництво
показати весь коментар
11.04.2025 13:57 Відповісти
Методи БЕБ - ганьба! Замість боротьби зі злочинами вони переслідують бізнес. Це і є обіцяні бізнес-няні?
показати весь коментар
11.04.2025 14:00 Відповісти
зелена влада сама безкарно грабує,а неугодних ламають через коліно.керований хаос.
показати весь коментар
11.04.2025 14:13 Відповісти
Нарешті на шпальтах ЦН з'явився кваліфікований допис правника щодо кримінального переслідування власниці "Айбокс банку" Шевцової та інших фігурантів кримінального провадження № 72023000500000071, що заслуговує на фахову увагу.
Всі інші дописи (перший, другий, третій, червертий і пятий), що були призначені підкріпити доводи сторони захисту в громадській думці, були некваліфікованими та аматорськими.
Бо тут головною проблемою у створенні громадської підтримки захисту Шевцової і Ко були не труднощі в доведенні ймовірному "свавілля" правоохоронної системи відносно (цитата даного допису): приватного українського бізнесу, як одного із "стовпів" нашої державності. А головна проблема в тому, що "підприємець" Шевцова з колегами не створили для українців і України жодного корисного продукту, не кажучи про працю на армію і фронт. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, займались організацією азартних ігор без ліцензії для особистого збагачення, а потім отримані кошти без сплати податків відмивали через фінансові установи. Щоби в момент "Ч" спокійно здриснути за кордон і покивати пальчиками: "досвідос".

Це щодо політесу і загальної атмосферності, судячи із задіяних ресурсів та дійових осіб-блогерів, цієї гучної справи.

А по суті наведених дописувачем доводів слід зазначити наступне:

1. Щодо міжнародного розшуку та застосування норми ст.297-1 КПК України до Шевцової.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, фігурантка справи Шевцова підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочинів, передбачених статтею 209 КК України, стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошенийу міжнародний розшук, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування.
В матеріалах справи вказано, що Шевцова з липня 2023 року, тобто (цитата): вже більше ніж 1,5 року, на територію України не поверталася, на виклики до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, не з`являлася.
Крім того, на переконання сторони обвинувачення, підозрювана Шевцова разом із спільниками (цитата): ухиляються від спілкування із правоохоронними органами іноземних держав Республіки Польщі, Сполученого Королівства Великої Британії та Півнімчної Ірландії та Об`єднаних Арабських Еміратів, що унеможливлює належне виконання запитів про міжнародну правову допомогу.
Також, з матеріалів справи слідує, що органом досудового розслідування винесено постанови про оголошення Шевцової в міжнародний розшук, як такої, що переховується від слідства і суду за кордоном. Крім того, оголошення про її розшук розміщено на офіційному веб-сайті МВС України за посиланням: https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson. А відтак, суд в своїй ухвалі від 13.03.2025 року у даній справі № https://reyestr.court.gov.ua/Review/125918777# 4https://reyestr.court.gov.ua/Review/125918777# 63/10140/23 (надалі - спірна ухвала) вважає, що це є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст.281 та ч. 1 ст.297-1 КПК України.

Таким чином, твердження дописувача про неправомірність застосування спеціального досудового розслідування щодо діянь Шевцової в порядку статті 297-1 КПК України начебто через те, що розслідуються злочини, вчинені у сфері господарської діяльності, що веде до звуження її процесуальних прав, є хибним.

Твердження про начебто упередженість слідчого судді та наявність підстав для його відводу з покликанням на публікацію неназваною особою інформації у мережі Фейсбук є лиш припущенням сторони захисту. А тому не може братись до уваги.
В одному автор правий, що сам процесуальний закон в цьому питанні стимулює суддю скоріше задовольняти клопотання про спец розслідування , а ніж відмовляти у задоволенні такого.

2. Щодо обґрунтованості підозри співвласнику та менеджерам названого банку

Тут зрозуміла тактика захисту: вказати на недоказанність отримання особисто Шеховцовою на свою користь якихось грошей від здійснення діяльності з організації азартних ігор, що автоматично знімає з неї підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.209 КК України (легалізація /відмивання/ доходів). Це в свою чергу вимагає закриття спеціального (тобто заочного) досудового розслідування відносно фігуранта справи.

Браво авторе! От на це і треба було акцентувати адвокатам Шевцової, коли висувались заперечення відносно відповідного клопотання детектива БЕБ.
Хоча, такі обставини й підлягають розгляду під час слухання справи по суті. На що й було вказано у спірній ухвалі та в обгрунтування чого наведено практику ЄСПЛ (цитата):
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Проте, було важливо, щоби ці доводи сторони захисту, принаймні, потрапили у спірну ухвалу. А для цього потрібно було їх подати під іншим кутом, не змішуючи із оцінкою обгрунтованості підозри, "підказуючи" слідчому судді, що йому робити з покликанням на ч.2 ст.297-4 КПК України. Адже підозра згідно практики ЄСПЛ є певним стандартом доказування, формальне дотримання якого на стадії досудового розслідування знімає всі питання щодо такої.
Бо, як вбачається, підозра є достатньо обгрунтованою, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Довести стороні обвинувачення корисний інтерес Шевцової у цій справі при її розгляді по суті, та ще й заочно, дійсно буде складно. Що для захисту плюс.
Втім, цю обставину суд і прокуратура можуть просто проігнорувати, що не завадить винесенню обвинувального заочного вироку. І на це слід звернути особливу увагу.

3. Щодо процесуального статусу Шевцової, як підозрюваної особи

Так, автор частково правий, де-факто письмову підозру під підпис Шевцовій не було вручено. Однак, де-юре вона все ж набула процесуального стутусу підозрюваної у даній справі. І ось чому:

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, в тому числі особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
В матеріалах справи йдеться про те, що Шевцовій письмове повідомлення про підозру особисто не вручене внаслідок не встановлення її точного місцезнаходження. Однак 17.07.2023 таке вручене за останньою відомою адресою її фактичного місця проживання голові Гірської сільської ради, про що й зазначив дописувач (хоч на той момент її вже там не було). Крім того, зазначене повідомлення було надіслане поштою за місцем її реєстрації, а також за місцем проживання її матері, а також на відомі електронні пошти та Telegram і WhatsApp месенджери.
Дані способи вручень повідомлень передбачені частинами 1 і 2 ст.135 КПК України, а доводи дописувача, що стороною обвинувачення вимоги ч.7 ст.135 КПК України не виконані, не можуть братись до уваги.
Бо, як було відмічено вище , Шевцова зі спільниками (цитата): ухиляються від спілкування із правоохоронними органами іноземних держав, зокрема Об`єднаних Арабських Еміратів, що унеможливлює належне виконання запитів про міжнародну правову допомогу.
Крім того, колегією суддів Київського апеляційного суду від 15.01.2024 року постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника в інтересах підозрюваної Шевцової, в якій ставилося питання про скасування повідомлення їй про підозру.
Цей факт свідчить про обізнаність Шевцової про свій процесуальний статус, як підозрюваної, що дозволяло їй в повні
показати весь коментар
11.04.2025 21:06 Відповісти
Гм. обрізало коментар. Заготовки не було, тому шкода роботи.

Але все ж огляд решти пунктів цікавого і фахового допису по памяті спробую відтворити.

Тож, по пункту 4. Щодо зміни підслідності:

Тут автор помиляється у своїх судженнях, оскільки зміна органу досудового розслідувння належить до дискреційних повноважень заступника Генерального прокурора України. І втручатись у ці повноваження суд не вправі.

5. Щодо строків досудового розслідування

В цій частині у сторони захисту - сильна позиція. Яка базується на "правках Лозового", якими було визначено, що строк досудового розслідування починав обчислюватися не з моменту, коли особі повідомлено про підозру, а з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Закон про скасування цих "правок" набрав чинності лише з 01.01.2024 року і зворотньої сили не має.
До того ж, з огляду на це, захисникам Шевцової вдалось отримати важливу проміжну перемогу!
Йдеться про ухвалу Личаківського суду від 05.11.2024 року про скасування постанов детектива БЕБ від 02.05.2024, 14.05.2024, 27.08.2024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному даному провадженні (що спростовує припущення про ангажованість цього суду на користь сторони обвинувачення).
Вся суть у тому, що відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею. Тобто в загальний строк ДР, перевищення якого має наслідком закриття провадження в порядку п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Як слідує із спірної ухвали, сторона захисту у зазначеному кримінальному провадженні зверталась, зокрема, 08.11.2024 з клопотанням до прокурора в порядку ст. 220 КПК України про закриття кримінального провадження № 72023000500000071 від 14.09.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Однак, постановою прокурора від 12.11.2024 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено (цитата): з підстав не згоди прокурора із рішенням слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 05.11.2024 № 463/10292/24, яке прокурор має намір оспорювати під час підготовчого судового засідання у суді.

Тож, слідчий суддя, який розглядав клопотання детектива БЕБ про спеціальне досудове розслудування у даній справі, не наважився на цій стадії оспорити вказане рішення прокурора, тому відніс дане питання щодо оцінки строку ДР на розсуд суду у підготовчому засіданні (звісно, якщо до цієї стадії справа дійде).
І в якості правової підстави навів припис ч.3 ст.309 КПК України, де вказано, що Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Таким чином, дана обставина залишається "козирною картою" у захисту, завдяки якій провадження може бути закрите судом на стадії підготовчого провадження.

Висновок: у підозрюваної Шевцової є всі можливості захиститись від оголошеної їй підозри у вчиненні кримінальних правопорушень з допомогою суто процесуальних дій за посередництва адвокатів.
Звернення ж із апеляціями до громадськості з допомогою блогерів через ЗМІ для ймовірного тиску на орган досудового розслідування і суд з метою вирішення справи на свою користь має зворотній ефект.

показати весь коментар
11.04.2025 22:28 Відповісти