"Плівки Медведчука" затіяні для того, щоб використати їх проти Порошенка, - Сюмар
Так звані "плівки Медведчука" виникли для того, щоб використати їх з політичною метою для дискредитації п’ятого президента Петра Порошенка.
Про це заявила народна депутатка з фракції "Європейська Солідарність" Вікторія Сюмар, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу "ЄС".
Вона закликала журналістів аналізувати факти і реальні події тих років, а не довіряти розмовам Медведчука. Крім того, зауважила Вікторія Сюмар, виникає запитання про джерело походження цих записів і чому вони "спливли" саме тепер.
"Це нагода поговорити про події 2014-2015 років. У мене виникає питання – де вони були 7 років, ці плівки? Чому вони не спливли останні два роки, якщо навіть припускати, що Медведчуку якось там "сприяв" Порошенко – що активно роблять журналісти у своєму "розслідуванні". Показова історія, що ми не говоримо зараз про Медведчука. Ми насправді не говоримо про його злочини. Ми говоримо постійно про політичний мотив, як ці плівки використати проти Порошенка. Вся ця дискусія затіяна саме для цього. Ці плівки передала Банкова. І ми знаємо, хто на Банковій ці плівки мав всі ці 7 років, і напевно треба піднімати питання про відповідальність цієї людини, яка сьогодні посідає посаду заступника голови Офісу президента Володимира Зеленського", – зазначила Сюмар.
"Я можу проаналізувати як колишній журналіст газові переговори і звільнення заручників. Отже, газові переговори. Робиться висновок, що Порошенко – каже Медведчук – буде йому допомагати послаблювати позицію України. А що є фактом? Українська позиція послаблена не була. І коли українська делегація вилітала в Брюссель, в неї були директиви, які були підписані президентом Порошенком. І їх ніхто не змінив – як про це хвалився Медведчук своїм московським кураторам. Більше того, це підтвердив Юрій Продан, в якого мало підстав любити Порошенка", – наголосила Сюмар.
"Дуже багато висновків, які 100 відсотково робляться на довірі до слів Медведчука, що мене особисто дивує. Тому що я б не вірила цій людині. І не вірила йому ніколи. Вони не підтверджуються фактами. А факти теж треба було б оцінювати, зважати і спілкуватися з тими людьми, які були учасниками переговорів", – зауважує Сюмар.
"Тема про заручників. Дуже чутлива. У 2014 році, коли я працювала в РНБО, до мене звертались дуже багато сімей, родин полонених. Я знаю, наскільки це були важкі переговори. Які вони психологічно важкі. Мені дуже шкода, що Ірину Геращенко не запитали нічого журналісти. Як і Тетяну Ричкову, яка безпосередньо займалась "Рахманом", як і дуже багатьох інших людей, а повністю зробили висновки із слів Медведчука", – зауважила Сюмар.
"Так от забули теж розказати, що "Рахмана" обмінювали тільки на Старкова. Цього вимагала Російська Федерація. Це російський майор, який для України чому був важливий? Тому що в 2014 році Україні треба було довести, що відбувається агресія Російської Федерації. А це був кадровий російський майор. І чотири місяці потрібно було для того, щоб отримати судове рішення, яке звучить так – звинуватити Російську Федерацію і командира Старкова, російського генерала, в агресії проти України. Це було важливо для наших міжнардних переговорів. Мені дуже шкода, що вся ця аргументація не звучить в цьому розслідуванні", – говорить Сюмар.
"Факти свідчать про абсолютно протилежні речі, які врешті відбувалися, аніж те, що говорив Віктор Медведчук. І це добре. Як людина, яка мала судовий позов від Медведчука саме за захист прав журналістів, я буду до останнього боротися за ваше право знайти тут правду. Але для того, щоб її знайти, треба вислухати весь фактаж, зважити і зробити його об’єктивним. І тоді виграє країна від цього", – резюмує Вікторія Сюмар.
Не обвиняемый доказывает невиновность, а обвинитель - виновность!
А перед ним был странный секретарь Совбеза,который искал черную кошку в темной комнате. А теперь Фигус, вечно смотрящий в пол. А где другие пленки, у ревизора в рейхе ? Ох, они еще расскажут то, о чем даже не говорил Гришка самозванец с отцом Варлаамом на брест-литовской границе.
продюссеры то хреновые.
[Переслано из Печерский холм]
Чесно я вже ржу постійно бо такої дурні ще в партійних колах не мололи ні коли...
Ага, и насрать пэде в штаны.
9 червня 2021 року в інтерв'ю своєму ручному каналу «Росія 24» Путін заявив, що прямі відносини України з сепаратистами ОРДЛО «прописані у Мінських угодах, під ними стоять підписи невизнаних «республік». Більше того, Путін сказав, що тодішній Президент України П.Порошенко наполягав, на тому, щоб були поставлені підписи «керівників» цих двох «республік»: «Вони просили нас про це. І представники Донбасу не хотіли цього робити, нам довелося провести з ними досить велику роботу. Ми переконали їх, що це доцільно і потрібно зробити».
По-перше, Путін говорить, м'яко кажучи, неправду. Підписів «невизнаних республік під Мінськими угодами» насправді немає. Там стоять підписи: «Посол Хайді Тальявіні», «Другий Президент України Л.Д.Кучма», «Посол Російської Федерації в Україні М. Ю. Зурабов», «А. В. Захарченко», «І. В. Плотницький». Про жодні «республіки» як підписантів в угоді не йдеться. Є підписи фізичних осіб, суб'єктність яких є сумнівною: один (Захарченко) відійшов у інший світ, інший (Плотницький) - невідомо де. Є інформація, що він в Росії засуджений за розкрадання російських коштів, які надходили в т. зв. ЛНР; в Україні його заочно засудили до довічного ув'язнення.
По-друге, у самому тексті «Мінських домовленостей» жодної згадки про прямі переговори України з російськими найманцями не йдеться.
А от те, що В. Путін підключився до кампанії компрометації П. Порошенка - характерна позиція. В.Путін розуміє, що повернення П. Порошенка у крісло Президента України - критично неприйнятний сценарій для Росії і він підтримав команду Зеленського.
На біду Путіна, ми всі дуже добре знаємо про кулуарний світ підписання Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей. І ми знаємо, хто як там себе поводив. Бо є очевидець, який дав фотографічну картину - екс-президент Франції Франсуа Олланд у книзі ще свіжих мемуарів «Уроки влади». Один з розділів книги так і називається «Ніч у Мінську» - присвячений укладанню у лютому 2015 року «угоди Мінськ-2», яка мала зупинити військове протистояння на Донбасі: «Порошенко залишався непохитним щодо суверенітету своєї країни, у той час як Путін захищав необхідну автономію двох регіонів і намагався відкласти закінчення боїв на три тижні. Він був таким негнучким, що заперечував прямий контакт з лідерами сепаратистів, і під приводом того, що не може вирішувати за них, домагався, щоб з ними попередньо проконсультувалися».
Є ще одне пояснення слів Путіна: Путін досі розуміє, що Мінськ-2015 - це одна з найбільших дипломатичних перемог України: отримано час на дію санкцій проти Росії, на створення української армії, на отримання летальної зброї, на гучну поразку Газпрому.
Чого чекати від зустрічі Байдена і Путіна?
Що буде з «Північним потоком-2»?
І хто стоїть за так званими «плівками Медведчука»?
Відповідді Петра Порошенка на актуальні запитання.