Польща просила Україну про проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Харкові та Херсоні, а не лише на Волині
Польща надіслала запит Україні про проведення пошуково-ексгумаційних робіт на Харківщині та Херсонщині, а не тільки на Волині.
Про це сказав заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
"Я був здивований, в позитивному контексті, коли ми отримали від Польщі запит на Харків та Херсон (на проведення пошуково-ексгумаційних робіт - ред.) Тому що польські громадяни загинули в тому числі від рук НКВС, червоної армії й на території цих міст. І те, що вони озвучили не лише Волинь, це цікаво, оскільки вони розширюють горизонт мислення. І це певний крок до деполітизації, оскільки ми говоримо не тільки про Волинь, а вони дбають про кожного поляка, закатованого, вбитого НКВС, радянською армією", - розповів Наджос.
Він додав, що наразі безпекова ситуація не дозволяє проведення таких робіт ані в Харкові, ані в Херсоні, проте ці локації зафіксували.
Загалом, як зазначив заступник міністра, Польща озвучила наміри провести пошуково-ексгумаційні роботи на території України на 13 локаціях, більша частина яких розташована на Волині.
Під час Другої світової війни до 450 000 поляків служили у вермахті.
Польське керівництво в анексованих областях - політиків, священнослужителів, чиновників та вчителів - убили чи відправили до концентраційних таборів.
Тим, кого в Німеччині визнавали "здатними до германізації", вносили до "списку німецьких громадян" ("Deutsche Volksliste", DVL). Це давало жителям окупованих земель деякі привілеї - наприклад, німецьке громадянство, спершу обмежене 10 роками, - але означало й обов'язки, насамперед військову службу у вермахті.
У разі відмови польським громадянам загрожували репресії аж до відправлення до концтабору.
До кінця Другої світової війни у даному списку перебували 2,9 мільйона людей з окупованих польських територій.
Чим гіршою для вермахту ставала ситуація на фронті, насамперед після поразки у Сталінградській битві на початку 1943 року, тим сильнішим був попит на свіже "гарматне м'ясо".
Упіймані дезертири найчастіше опинялися на гільйотині. На Західному фронті майже 90 000 польських солдатів вермахту перейшли до британських та американських військ. Згодом у лавах союзників вони боролися проти нацистської Німеччини.
Після закінчення війни поляки, чиї імена були у "списку німецьких громадян", вважалися державними зрадниками. Декого засудили за колабораціонізм.
Тому колишні солдати вермахту з Польщі мовчали про своє минуле, ховали викривальні документи або знищували їх.
Таназдоров'я!
Політичні танці на кістках своїх власних громадян.
У 1943 р. під час українсько-польського конфлікту польський еміграційний уряд забороняв полякам втікати з українських етнічних земель, щоб таким чином маніфестувати там присутність "польськості" на майбутніх мирних переговорах.
Польська держава несе пряму відповідальність за жертви своїх громадян!