Європа готується до можливої війни з Росією: низка країн посилює цивільний захист
Країни Північної та Східної Європи посилюють підготовку до можливих воєнних загроз з боку Росії. Держави ремонтують укриття, створюють запаси продовольства, навчають населення діяти під час криз і розробляють плани евакуації через кордони.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише Le Monde.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські держави переглянули підходи до цивільної оборони. Вони зосередилися не лише на військовій готовності, а й на захисті населення, критичної інфраструктури та економіки від наслідків війни й гібридних атак.
"Головний урок, який ми винесли, полягає в тому, що саме суспільство може стати полем битви", - зазначив керівник Шведського агентства цивільної оборони та стійкості Мікаель Фріселль у коментарі Le Monde.
Польща відновлює укриття та інвестує в цивільну оборону
У Польщі збереглася мережа захисних споруд часів холодної війни, значна частина яких тривалий час не використовувалася. Закон про цивільну оборону, ухвалений у 2025 році, започаткував масштабну програму їхнього відновлення.
За даними Le Monde, країна має близько 86 тис. пунктів укриття, розрахованих приблизно на 25 млн людей. Населення Польщі становить близько 38 млн. До переліку входять не лише спеціалізовані бомбосховища, а й інші місця, придатні для тимчасового захисту.
6 жовтня 2026 року польський уряд затвердив програму захисту населення та цивільної оборони на 2027–2031 роки. На її реалізацію передбачено 102,4 млрд злотих, з яких близько 30 млрд мають отримати регіони й органи місцевого самоврядування.
Кошти спрямують на облаштування укриттів, закупівлю рятувального обладнання, систем оповіщення та безпечного зв’язку, а також забезпечення безперервного постачання води й електроенергії.
Крім того, Польща розгорнула національну програму навчання громадян. На початку 2026 року створили Академію захисту населення та цивільної оборони. До вересня навчання в ній пройшли понад 400 тис. людей.
Фінляндія випробовує укриття та збільшує запаси продовольства
У вересні 2026 року фінські військові провели випробування поблизу бомбосховищ, щоб оцінити їхню ефективність з огляду на сучасні воєнні загрози. Попередні випробування такого типу відбувалися ще 1992 року. За інформацією Le Monde, за тестами поблизу Рованіємі спостерігали восьмеро українських експертів.
Фінляндія має близько 50,5 тис. укриттів, здатних прийняти до 4,8 млн людей за загальної чисельності населення 5,6 млн. У вересні влада також оголосила про інвестиції в розмірі 400 млн євро в облаштування підземних лікарень до 2030 року.
Окремий напрям підготовки – продовольча безпека. Від 2022 року Фінляндія збільшила запаси зерна: тепер вони розраховані на дев’ять місяців споживання замість шести.
Країна також планує створити мережу з 300 супермаркетів, обладнаних резервними генераторами. Вони мають забезпечувати населення товарами першої необхідності навіть у разі тривалих перебоїв з електропостачанням.
Фінська система комплексної безпеки передбачає співпрацю державних установ, місцевої влади, підприємств і громадських організацій. Представники міністерств та організацій цивільного захисту регулярно оцінюють потреби країни відповідно до актуальних загроз.
Швеція модернізує укриття та готує бізнес до війни
У Швеції налічується близько 64 тис. укриттів, розрахованих на сім мільйонів людей за загальної чисельності населення близько 10 млн. Споруди, більшість яких збудували за часів холодної війни, ремонтують і модернізують.
У 2024 році шведська влада розіслала домогосподарствам оновлену брошуру "Якщо настане криза або війна". У ній пояснюється, як діяти в надзвичайних обставинах і які запаси варто мати вдома. Громадянам рекомендують бути готовими щонайменше тиждень обходитися без сторонньої допомоги.
Увагу приділяють і підприємствам. У січні 2026 року Швеція закликала компанії, у яких працює понад п’ять осіб, підготуватися до найгіршого сценарію.
Влада визначила 12 критично важливих секторів, серед яких:
- енергетика;
- транспорт;
- медицина;
- фінансові послуги.
За даними Le Monde, близько 500 тис. шведів уже отримали повідомлення про можливе залучення до роботи за своїми професіями в разі збройного конфлікту.
Бюджет цивільної оборони Швеції зріс із 2,7 млрд шведських крон у 2022 році до 12,9 млрд крон у 2026-му.
Естонія посилює захист економіки та критичних послуг
Естонія переглядає підходи до національної безпеки, враховуючи не лише військові загрози, а й ризики порушення роботи важливих державних систем.
Нова доктрина безпеки країни, оприлюднена в травні 2026 року, визначає економічну безпеку та безперервність критичних послуг як складові національної безпеки нарівні з військовою обороною.
Законодавство про надзвичайні ситуації також посилили, розширивши перелік секторів, які вважаються життєво важливими. Йдеться про сфери, від яких залежить повсякденне життя населення та функціонування держави.
Для Естонії, яка межує з Росією, підготовка передбачає не лише готовність сил оборони, а й здатність суспільства функціонувати під час тривалої кризи.
Латвія залучає бізнес до підготовки країни
Латвія розвиває модель комплексної оборони, яка передбачає співпрацю з приватними компаніями, органами влади та цивільними установами.
Під час мобілізаційних заходів підприємства можуть отримувати завдання з підтримки збройних сил, зокрема у сферах транспорту та будівництва.
У вересні та жовтні 2026 року в країні відбулися масштабні військові навчання Namejs. У них взяли участь близько 12 тис. латвійських і союзних військовослужбовців, а також представників Національної гвардії.
Під час маневрів перевіряли нові спроможності, процедури та технології збройних сил. Навчання мають допомогти оцінити готовність підрозділів до дій у реалістичних умовах. Модель комплексної оборони також передбачає координацію армії з державними установами, муніципалітетами та приватним сектором.
Країни Балтії готують плани евакуації населення
Естонія, Латвія та Литва розробляють плани евакуації, зокрема до сусідніх держав. Країни регіону враховують, що в разі масштабного вторгнення власних ресурсів може бути недостатньо для захисту всіх жителів.
У жовтні 2025 року Литва провела навчання, під час яких відпрацьовували евакуацію населення 30 муніципалітетів. Сценарій передбачав переміщення людей до інших регіонів країни, а також за кордон – зокрема до Польщі, Німеччини, Швеції, Швейцарії та Великої Британії.
Країни регіону також розвивають транскордонну співпрацю. У березні 2026 року Швеція, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Польща підписали меморандум про захист цивільного населення.
Документ передбачає спільне планування евакуації через сухопутні кордони, організацію транспортних маршрутів і прикордонного контролю, а також приймання та реєстрацію евакуйованих. Окрему увагу мають приділяти захисту вразливих груп населення.
Ворога треба розбити тут і зараз а не чекати якихось 2029-2030 років.
Бо якщо Україна не вистоїть - то вже ніхто не зупинить навалу орди