Врегулювати мовне питання в Україні після визнання КС неконституційним "закону Ківалова-Колесніченка" можуть внесені в Раду законопроекти, - Шевчук

Голова КС Станіслав Шевчук заявив, що у Верховній Раді є низка законопроектів, які можуть врегулювати мовне питання в Україні після визнання неконституційним закону "Про основи державної мовної політики" (т.зв. "Мовний закон Ківалова-Колесніченка" від 2012 року), при цьому стаття 10 Конституції України є нормою прямої дії.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

У четвер увечері в Києві під час спілкування з журналістами С.Шевчук підкреслив, що КС України вперше в історії прийняв рішення про неконституційність закону. "Це був "фейковий" закон ... з фізичним насильством вони проштовхнули за 40 секунд цей законодавчий акт", - сказав глава суду.

Читайте також: Після скасування "мовного закону" Ківалова-Колесніченка слід ухвалювати новий закон про українську мову, - Кириленко

Відповідаючи на питання про те, як надалі врегулювати мовне питання в Україні, глава КС сказав: "Як допомогти зараз? Це законопроекти, які знаходяться в парламенті ... крім того, у нас діє стаття 10 Конституції. Це - норма прямої дії, вона завжди існувала".

У ст.10 Конституції України йдеться: "Державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом".

Як повідомлялося, ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" був прийнятий 3 липня 2012 року. Закон набув чинності 10 серпня 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

Також читайте: Конституційний Суд ухвалив рішення щодо мовного закону Ківалова-Колесніченка

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська і Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.

Угорська мова стала регіональною в місті Берегово (Закарпаття), молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

24 лютого 2014 року після завершення Революції Гідності Верховна Рада проголосувала за скасування закону України "Про засади державної мовної політики" За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутати з 334, що зареєструвалися в залі. Разом з тим, тодішній в.о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати прийнятий закон. Таким чином, він не вступив в силу.

10 жовтня 2014 року КС відкрив провадження у справі про конституційність закону "Про засади державної мовної політики" №5029-VI (так званий закон Ківалова-Колесніченка). 17 листопада 2016 року Конституційний суд України почав розгляд справи за цим конституційним поданням.

14 грудня 2016 року КС завершив публічний (усний) розгляд даного закону і перейшов до закритої (письмової) частини, за підсумками якої повинен був прийняти рішення.

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав неконституційним закон "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами, і таким, що втратив чинність з дня ухвалення цього рішення. "Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним і таким, яке не може бути оскаржене", - йшлося в відповідному повідомленні, опублікованому тоді на сайті КС.

При розгляді конституційного подання 57 народних депутатів КС встановив, що процедура розгляду і прийняття цього закону відбувалася з низкою порушень. Зокрема, до другого читання не була підготовлена порівняльна таблиця і висновок профільного комітету парламенту, не було проведено обговорення законопроекту, депутати були позбавлені права на розгляд їхніх правок і пропозицій.

Також КС вказав на перебування народних депутатів України при прийнятті закону в місцях, що виключають особисте голосування; блокування народними депутатами України виступаючих, фізичне перешкоджання голосуванню народних депутатів; голосування одних народних депутатів України картками інших, які не перебували в залі засідань Верховної Ради під час голосування.

"Конституційний суд України дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та прийняття проекту закону № 9073 (реєстраційний номер) під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради України 3 липня 2012 носили системний характер і суттєво вплинули на остаточний результат прийняття закону. Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно ч. 1 ст. 152 Конституції України", - йдеться в повідомленні суду.

При цьому КС зазначив, що у цьому випадку, в зв'язку з недотриманням процедури розгляду закону, конституційному контролю підлягав не зміст закону, а встановлена Конституцією України процедура його розгляду та прийняття.

Автор: Христина Бедрик