На цій сесії Рада має розглянути закон про мову, - Парубій. ВIДЕО

Верховна Рада на наступній сесії має ухвалити закони про мову у зв'язку зі скасуванням Конституційним судом так званого закону "Колесніченка-Ківалова"

Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна, про це на засіданні погоджувальної ради парламенту в понеділок заявив голова парламенту Андрій Парубій.

"Восени, на цій сесії, ми маємо розглянути закон про мову. Після того, як Конституційний суд скасував так званий закон Колесніченка-Ківалова, є законодавчий вакуум, який ми маємо заповнити", - сказав він.

Спікер зазначив, що у Верховній Раді зареєстровано п'ять відповідних законопроектів, більшість із яких розглянуто комітетом.

"Я закликав минулої весни, щоби фракції провели обговорення, і ми могли вийти на один законопроект", - додав Парубій.

Зі свого боку віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко зазначив, що відсутність закону про мову загрожує національній безпеці України. "Нове мовне законодавство вкрай необхідне Україні, адже зараз у нас відсутній будь-який закон про мову взагалі. Така ситуація є однією із стратегічних загроз для національної безпеки, тому що де немає мови - там немає України. Підтримую намір голови парламенту винести це питання на розгляд сесії", - написав В. Кириленко на своїй сторінці в мікроблозі Твіттер у понеділок.

Читайте: Врегулювати мовне питання в Україні після визнання КС неконституційним "закону Ківалова-Колесніченка" можуть внесені в Раду законопроекти, - Шевчук

Як повідомлялося, ініційований "Партією регіонів" законопроект "Про засади державної мовної політики" було ухвалено 3 липня 2012 року. Закон набув чинності 10 серпня 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська і Дніпропетровська обласні ради ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною.

Угорська мова стала регіональною в місті Берегове (Закарпаття), молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

24 лютого 2014 року після завершення Революції Гідності Верховна Рада проголосувала за скасування закону України "Про засади державної мовної політики" За скасування закону тоді проголосували 232 народні депутати з 334, що зареєструвалися в залі. Водночас, тодішній в.о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Отже, він не набув чинності

10 жовтня 2014 року КС відкрив провадження у справі про конституційність закону "Про засади державної мовної політики" №5029-VI (так званий закон Ківалова-Колесніченка). 17 листопада 2016 року Конституційний суд України почав розгляд справи за цим конституційним поданням.

14 грудня 2016 року КС завершив публічний (усний) розгляд цього закону і перейшов до закритої (письмової) частини, за підсумками якої мав ухвалити рішення.

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав неконституційним закон "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами, і таким, що втратив чинність з дня ухвалення цього рішення. "Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним і таким, яке не може бути оскаржене", - йшлося у відповідному повідомленні, опублікованому тоді на сайті КС.

Під час розгляду конституційного подання 57 народних депутатів КС встановив, що процедура розгляду та ухвалення цього закону відбувалася з низкою порушень. Зокрема, до другого читання не була підготовлена порівняльна таблиця і висновок профільного комітету парламенту, не було проведено обговорення законопроекту, депутати були позбавлені права на розгляд їхніх правок і пропозицій.

Також читайте: Мовний закон Ківалова-Колесніченка мав завершити чорну справу Валуєвського циркуляра та Емського указу, - Порошенко

Також КС вказав на перебування народних депутатів України під час ухвалення закону в місцях, що унеможливлюють особисте голосування; блокування народними депутатами України доповідачів, фізичне перешкоджання голосуванню народних депутатів; голосування одних народних депутатів України картками інших, які не перебували в залі засідань Верховної Ради під час голосування.

"Конституційний суд України дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення проекту закону № 9073 (реєстраційний номер) під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради України 3 липня 2012 мали системний характер і суттєво вплинули на остаточний результат ухвалення закону. Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно з ч. 1 ст. 152 Конституції України", - йдеться в повідомленні суду.

Також КС зазначив, що у цьому випадку, у зв'язку з недотриманням процедури розгляду закону, конституційному контролю підлягав не зміст закону, а встановлена Конституцією України процедура його розгляду та ухвалення.