Ніякого ламання, ніякого насильства, ніякого "чемодан-вокзал-Росія". Російськомовним читачам буде незручно десь місяць, а потім звикнуть, - одна з авторів законопроекту про державну мову Подоляк
Змушувати людей і примушувати до чого-небудь - це ознака тоталітарної держави, заявила одна з авторів законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної нардеп від фракції "Самопоміч" Ірина Подоляк.
Необхідно вирішувати питання з русифікацією України ненасильницькими методами, заявила в інтерв'ю "Главкому", опублікованому 22 жовтня, одна з авторів законопроекту №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної нардеп від фракції "Самопоміч" Ірина Подоляк, передає Цензор.НЕТ.
"Ні для кого не секрет, що Україна є русифікованої ... Виходити з цього можна двома шляхами. Перший – можна ламати людей, змушувати та силувати. Але це ознака тоталітарної держави. І це ознака бажання розколу суспільства, політизації цього питання. Це однозначно не наш шлях. Але є другий шлях. Має бути якийсь початок і мусять бути механізми, умови, інституції і процедури. Вибачте, ми без цього нікуди не підемо. І ніякого ламання, ніякого насильства, ніякого "чемодан-вокзал-Росія", тому що це недемократично, негуманістично і не приведе нас до бажаного результату", - заявила нардеп.
За її словами, "російські і проросійські ЗМІ якраз волали, що саме законопроект Подоляк з трьох представлених – це найбільший "жах-жах".
"Це та сама риторика. Одні брешуть, що він русифікує, – це брехуни і бідні люди, які їм вірять, не читають закони, а слухають ці маразми по телебаченню. А з другого боку – колишні "регіонали" або проросійськи налаштовані, які не бачать Україну поза московським впливом. Вони брешуть, що над людьми будуть вчинятися насильницькі дії. Але правди нема ані в одних, ані в інших. Ви просто текст почитайте", - сказала Подоляк.
Законопроект передбачає, що всі друковані видання в Україні зобов'язані будуть мати україномовну версію. "Ми будемо розглядати всі поправки, і всі компроміси будуть досягнуті. Тільки одну умову має бути дотримано - щоб не на шкоду українській мові. В цій статті про мову друкованих засобів масової інформації є елементи стимулювання. Вони можуть видаватися російською та українською", - прокоментувала Подоляк.
Вона додала, що у видавців з'явиться вибір - "не видавати російською".
"В який спосіб це вб’є галузь? Коли ми, наприклад, приймали закони про конкурсний добір керівників установ культури, то мені казали, що Подоляк вбиває культуру. Тепер цей закон про державну мову нібито вб’є галузь друкованих ЗМІ. Так, ми можемо моделювати ситуації, які можуть виникнути в майбутньому. Можливо, ті громадяни України, які звикли читати російською, будуть здивовані, коли отримають журнал українською. Але ми ж купуємо журнали не за гарну обкладинку і не за мову, якою він написаний. Ми його купуємо за контент. Чи я, може, чогось не розумію? …Ми ж тут у Верховній Раді не все ідіоти. Тому так - читачам буде незручно десь місяць, а потім звикнуть", - сказала нардеп.
Закон про функціонування української мови як державної, за її словами, потрібно прийняти до старту президентської кампанії в Україні.
"Люди в Раді просто діляться на дві категорії: ті, які хочуть, щоб був ухвалений справжній законопроект про державну мову, і ті, хто не хоче, щоб він був ухвалений, або щоб була ухвалена чергова непрацююча декларація. Я вдячна Парубію, що він виніс законопроект до зали і головне тепер – ухвалити його до початку старту президентської кампанії, аби кандидати вже відкривали якусь нову сторінку", - сказала Подоляк.
За її словами, депутати встигають за термінами.
"Тільки треба, щоб Парубій ухвалив вольове рішення і знову виніс його до зали. Якщо поправок буде дві-чотири тисячі, то зрозуміло, що ми на тиждень входимо у їхнє обговорення. До всіх, хто говорять, що треба залишити мову в спокої, в мене є одне питання: якщо ви вважаєте, що це дрібниця, яка нікому не потрібна, то розслабтеся – не давайте поправок, не звертайте на це уваги. У вас все добре, і у нас все буде добре. Чого стільки ажіотажу, якщо це дурниця?" - додала нардеп.
Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної.
рузький человек, любитель вовки куйла - должен страдать и терпеть.. это истинно скрепно!
Ирана Подоляк, Вы - фОшистка! Лишив страданий - Вы лишили "истинно рузьких" смысла жизни! Ганьба!
(с) з коменту на ютубі
Люди виїздять на заробітки і вивчають польську, німецьку за кілька місяців.
Які можуть бути труднощі з українською в Україні ?
--
Смена родного языка (точнее, замена первого родного языка вторым) - процесс долгий и может быть болезненным. При этом чем примитивней человек изъясняется тем легче ему сменить родной язык.
Ваші батьки, дідусі і бабусі якою мовою розмовляли?
Російською? Тоді вона для вас рідна, без питань.
А вот когда я говорю, это не моя манера изъясняться. Потому как моя манера жёстко привязана к русскому языку... Чтоб выработать свою манеру изъясняться по-украински нужны годы...
Почему практически весь очень патриотично настроенный Киев говорит по-русски?
https://twitter.com/atipichnyi_ukr/status/1031874000975216641/video/1
Стало добрим законом, панове:
Жить не може людина у Франції
І не знати французької мови.
То вода для людини для спраглої,
Джерело життєдайне, чудове.
Жить не може людина у Англії
І не знати англійської мови
В кожній мові - квітіння конвалії,
Гуркіт грому і гомін діброви.
Жить не може людина в Італії
І не знать італійської мови.
Із колиски до миті останньої
Є в людей розуміння здорове:
Жить не може людина в Іспанії
І не знати іспанської мови.
Хай слова вирізняються в реченні,
Як зерно, а не жмуття полови.
Жить не може людина в Туреччині
І не знати турецької мови.
Може, в мене поняття і спрощені,
Та тримаюсь такої основи:
Жить не може людина в Угорщині
І не знати угорської мови.
Жить не можна в Норвегії, Швеції,
Вже й в Прибалтиці, вже і в Молдові,
У Німеччині, в Польщі, у Греції
І не знати державної мови.
Тож думки пропливають, як тіні,
В далину, в безгоміння Дніпрове:
Жити можна лише в Україні
І не знать української мови
Євген Гайгара, Кривий Ріг
Стаття 21. Державна мова в друкованих засобах масової інформації
1. Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Допускається видання друкованих засобів масової інформації у двох чи більше мовних версіях, одна з яких - державною мовою. Всі мовні версії повинні видаватись під однаковою назвою, відповідати одне одному за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватись в один день.
2. Розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих мовами, іншими ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання українською мовою.
3. Засновники (співзасновники) друкованих засобів масової інформації зобов'язані виготовляти, публікувати і доставляти обов'язковий примірник документів (номери (випуски) друкованих засобів масової інформації), державною мовою у порядку визначеному Законом.
4. В кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації українською мовою мають становити не менше 50% назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці.
У місці розповсюдження одного друкованого засобу масової інформації обов'язково розповсюджується версія цього засобу масової інформації українською мовою.
отрезание по пальцу за русское слово...
распятие в трусиках...
снегири...
пена...
===
Ліпше було б: "...Ніякого ламання, ніякого насильства, <взагалі нічого особистого> -- лише "чемодан-вокзал-Росія". Квитки коштом бюджету України..."