У пам'ятні дати, пов'язані із Другою світовою, Донецьк і Луганськ окупанти перейменують в Сталіно і Ворошиловград
У ОРДЛО оголосили про перейменування Донецька і Луганська на час пов'язаних із Другою світовою війною пам'ятних дат в Сталіно і Ворошиловград.
Відповідні укази опублікували "глави республік" Леонід Пасічник та Денис Пушилін, пише Цензор.НЕТ із посиланням на статтю Дмитра Кирилова на Радіо Свобода.
При цьому пам'ятними датами тепер вважаються три дні на рік - 9 травня, 22 червня і офіційні дні визволення міст від німецької окупації в 1943-му.
"Як люблять говорити в Донецьку люди з громадського руху "Донецька республіка", в ДНР відпрацьовуються майбутні робочі моделі для всієї Росії - з повністю державними ЗМІ, жорсткою централізацією і цензурою, а тепер ще й з поверненням імені Сталіна", - повідомляє журналіст.
Зазначається, що авторів у "перейменувань" міст двоє: Пасічник - "людина, що сформувалася в правоохоронній системі", Пушилін - "в системі лідерів середньої ланки фінансової піраміди МММ".
"Синхронність рішень про зміну назв Донецька і Луганська вкотре тільки підкреслює не місцеву природу - всі подібні ініціативи диктуються і фінансуються з Москви в рамках державної програми святкування Дня Перемоги. У неї коронавірус вніс дуже суттєві правки - більшість масових заходів разом з військовими парадами і традиційними організованими ходами на честь річниці референдуму 11 травня 2014 року вже скасовані", - пише Кирилов.
За його словами, в Донецьку як і раніше під забороною слово "карантин", все протиепідемічні заходи працюють в рамках введеного "режиму підвищеної готовності". Однак аж до останньої суботи, ігноруючи епідемію, засідала "народна рада", ще не припинено роботу транспорту, підприємств, кафе, ресторанів, ринків. Тільки звичні агітаційні акції типу численних свят патріотичної пісні та персональних парадів "юнармійців" перед одинокими ветеранами не відбуваються, скасовані особисті "прийоми громадян", акцент зроблено на всілякі онлайн-засідання і зустрічі.
Через це дійшло до скорочення співробітників у "традиційно недоторканних" в Міністерстві інформації, структурах "правлячої партії" - громадського руху "Донецька республіка". "Частина людей переведена на віддалений режим, хтось в офісах, але реально через коронавірус все, крім війни на околицях, застигло, як в болоті!" - коментує ситуацію джерело з уряду "ДНР".
У цих умовах в Донецьку вирішують створити інформаційний привід, на який за задумом ініціаторів не зможе відреагувати ні Україна, ні решта світу - в "ДНР", слідом за появою імені "Сталіно", вирішено запустити публічний процес вибору місця, проєкту, скульптора для повернення в місто великого пам'ятника Йосипу Сталіну.
Вся публічна діяльність "ДНР" в Донецьку спрямована здебільшого назовні - для інформаційного впливу насамперед на Україну.
На думку місцевих ідеологів, пам'ятники не вимагають великих капіталовкладень і дають хороший ефект без необхідності збирати великі натовпи народу. Міста непідконтрольної частини Донбасу "плямують" пам'ятниками досить часто - в Донецьку їх, як правило, приймають "в подарунок" з Москви або від неназваних спонсорів.
Всё в музыканты не годитесь
АРХІВ. Після 1920 року суверенна незалежна держава Україна (УНР) втратила свою державність, і стало колонією урср в жахливій бандитсько - більшовицькій расейскій *********. У 1920 - 1921 р було відновлено Донецьку губернію. Оскільки вся частина Донбасу входила до складу української держави УНР, то і Донецька губернія, що цілком природно, стала складовою частиною вже окупованої держави колонії урср. Саме в цих нових кордонах урср як як колонія увійшла до складу кривавої в'язниці народів срср. Але в 1922р. територія України в районі Донбасу була набагато більшою, ніж зараз, вона включає величезні Таганрозький і Шахтинський округи, які потім були окуповані і анексовані жахливою бандитською - більшовицькою ррфср. У 1924 р. українська сторона справедливо зажадала приєднати до урср окупованої УНР більшу частину своїх етнічних українських частин Гомельської та Курської, Бєлгородської, Воронезької губерній захоплених жахливою личаковою ррфср, загальною чисельністю в 2 050 956 жителів,70 % яких становили слов'яни українці. Але домогтися приєднання своїх населених українцями територій цих губерній так і не вдалося. І навіть навпаки, Український Крим, Кубань, Шахтинський, і Таганрозький округа були силовим шляхом приєднані до бандитської комуно - фашистської паРаші, а їх українське населення пізніше було знищено, штучним голодомором,депортаціями і геноцидом. в результаті такої злочинної анексії українських територій і кордонів, яка відбулася відразу після того як УНР стала колонією, ми втратили свої рідні і просто величезні за розміром українські території. Можемо вратить ще більше і зараз вже при продажній владі ЗЕбілів капітулянтів.