Попередня влада "дискредитувала дії мільйонів віруючих українців", щодо релігії було обрано "лукавий вектор", - перший заступник голови ОП Трофімов
Заступник глави Офісу президента (ОП) Сергій Трофімов, коментуючи релігійну політику попередньої влади, заявив, що вона "просто дискредитувала дії мільйонів віруючих українців".
Як передає Цензор.НЕТ, про це він заявив в інтерв'ю Дмитру Гордону 12 травня, відео якого опубліковано в YouTube.
Трофімов сказав, що вважає предстоятеля Української православної церкви (УПЦ) митрополита Онуфрія справжнім монахом, людиною, яка "перебуває на іншому духовному рівні".
Також заступник голови ОП зізнався, що сам є віруючою людиною і прихожанином УПЦ, проте шкодує, що за каденції попереднього президента Петра Порошенка дуже велика кількість часу була присвячена "церковним питанням". За його словами, щодо релігії "обрано було лукавий вектор", і "просто дискредитувалися дії мільйонів віруючих українців".
Крім того, Трофімов розповів про своє спілкування з предстоятелем УПЦ. Він зазначив, що президент України Володимир Зеленський і він сам мали можливість спілкуватися з Онуфрієм після інавгурації, і в деяких інших випадках, а також має рідкісні зустрічі з ним.
За його словами, предстоятель УПЦ "дуже цікавий і глибокий чоловік. Він монах, людина, яка служить Богу. Він поєднує в собі такі унікальні якості як мудрість, твердість і при цьому безмежну любов до всіх. Ці речі разом не завжди живуть. Він для мене перебуває на зовсім іншому духовному рівні".
Також Трофімов повідомив, що відвідує Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру і вважає її святинею світового масштабу.
А може "логіка" людини з https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F адиктивною поведінкою ?
1. ПУЦ
2. УЦП
3. ЦПУ
4. ЦУП
Особенно хорош последний варьянт: как во временя программы Час про косманавтов
Попиарился и все.
Пусть Трофимов поклоняется московской церкви, пусть боготворит Онуфрия и припадает ниц перед Гундяевым, но кинуть Украину под сапог ФСБ ему Украина не позволит. Новейшая история Украины учит, что подобные поползновения лиц и из высших кабинетов заканчиваются Ростовом.
второй усик? убогий православнутый сатанистской сектцы РПЦ-КГБ.
москальские сатанисты добрыЯ, лица так и сияют вселенской любовью...
https://youtu.be/PM2aX_ZOWd0
яка тупа мерзота прийшла до влади в Україні
А наша «еліта» в часи радянського союзу і з перших днів незалежності, будувала нові храми виключно московській церкві, а те, що побудовано нашими пращурами Русі-України - віддала в дострокову оренду російській церкві: Почаївську, Києво-Печерську і Святогорську лаври, монастирі і храми. В Україні всього є три лаври і ці лаври віддані в довгострокову оренду московській церкві. То ті президенти, депутати, мери, прийшли служити народу України?
Українцям і всьому світу Росія і її церква завжди брехала про своє походження і про походження своєї церкви.
Чим запам'ятався в історії церкви цей князь, який став першим царем?
Він заклав основи самодержавної московської держави і ініціював створення самостійної Московської церкви у 1448 році. Збільшив територію Московії вдвічі: приєднав Ярославське (1463),Тверське (1485) князівства, Хлинов (1489), частину Рязанщини. Ліквідував Новгородську боярську республіку (1474), депортувавши її населення вглиб Московії. Одружившись із Софією, взяв візантійського двоголового орла за герб Московії.
Наближався рік 7 000 (або 1492 рік за нинішнім календарем), і віра в пришестя Антихриста була настільки сильна, що церкви не оголосили, як зазвичай, великодніх розрахунків. Рік пройшов, і замість кінця світу відбулося піднесення великого князя Івана Васильовича, самодержавця всія Русі, в нового Костянтина, а Москви - в новий Константинополь чи навіть у новий Рим. Виходить самозванець, чи Антихрист?.
На зламі XV-XVI століть цей міф зміцнився. В дію пішли легенди на зразок Андрія Первозванного (17-30.11.77 р.р.),
Його відвідування і освячення землі Московії, або легенди про білий клобук (чернечий каптур)-
головний убор служителя православної і греко-католицької церкви з наміткою. Назва «клобук» має тюркське походження, що дивовижним чином опинився в Московії. В цій атмосфері і була виголошена формула ченця Філофея Псковського ( 1465, Русь (Україна)-1542):
«Два Рима впали, але третій стоїть, а четвертому не бути». «На весь світ є лише один християнський цар, цар всія Русі. Звичайно і назву Русь також собі украли, як і все інше, але це буде пізніше у 1721 році. Ідеологія російського самодержавства залишається відтоді стабільною. Місія царя полягає в розширені кордонів православного царства. Він також і призначає митрополіта, відповідальний не перед людьми, а тільки перед Богом. Опиратися цареві означає повстати проти Бога. У результаті цього московська держава оформилася в секту. Ніколи ні перший, ні другий Рим не розглядалися як єдині у світі і як унікальні носії легітимності. Впродовж двох століть секта добровільно замикалася в собі. Ані католики, ані юдеї не могли там перебувати. Московія була великою плямою для Ватикану і європейських країн. Кордон не перетинався ні в тому, ні в іншому напрямку, поняття, успадковане від Монгольської імперії.
Доктрини всіх держав того часу і звичайно Московії, спиралися на тексти святого Павла -(вся сила Бога - Всяка, душа властям висшим нехай кориться; нема бо властї, коли не від Бога. Які ж є власті, від Бога вони настановлені. І, приступивши Ісус, промовив до них, глаголючи: Дана мені всяка власть на небі й на землі…), і на закони Римської імперії, які цитували всі князі Європи, й обґрунтовували свою легітимність. Вражає те, яким чином доктрини були використані Іваном Грозним для виправдання численних убивств у масштабах, небачених не лише у Європі, але і в оттоманському, китайському або перському світі, здійснених проти свого народу. Недавно завойоване ним місто Новгород, що мало інститути, аналогічні ганзейським містам, було набагато краще розвинене за Московію і мріяло приєднатися до уніатства - воно було знищене. Московіти вирізали чоловіків, жінок і дітей. Цар Іван IV (Грозний) був ********** Єлизавети Англійської на Генрі III. Інші королі також претендували на знання теології (вчення пізнання якого є Бог і все, що з ним пов'язано), але вони проявляли обережність у справі збереження певної відповідальності між своєю моральною поведінкою і своєю християнською вірою. Прірва між злочинними діями цього царя, які доходять до божевілля, і бездоганною в доктринальному сенсі вірою, яку він сповідує, є крайнім випадком спотворення людського і божественного порядку, яке ми вже спостерігали.
Уніатство: єпископи Західної Русі (України) і Булорусі, ужахнувшись від еволюції церкви за Івана Грозного, прийняли юрисдикцію Папи за умови збереження православних звичаїв і літургії. «Уніатська» церква( яка називається сьогодні греко-католицькою) була неодноразово знищена Москвою за Миколи , особливо, за Сталіна. Не відстає від них і Путін, який на окупованих терориторіяї знищив ПЦУ, та інші церкви, крум РПЦ, ну і звичайно її філію - УПЦ.
Довгий і повний лист, скерований Іваном Грозним князю Андрію Михайловичу є виклад
злочину, який полягав в тому, що він втік до Польщі, уникнувши гніву царя, є сповіддю завзятого християнина. Кілька уривків з листа: « Царі повинні в усьому бути обережними: то ласкавими, то жорстокими, проявляючи до добрих м'якість та милосердя і залишаючи жорстокість та муки для злодіїв… Що стосується влади царя, вона здійснюється за допомогою страху, заборони і примусу, усуваючи безумство злих і підступних людей найсуворішими засобами… Зрозумій добре різницю, яка існує між відлюдництвом, чернецтвом та священством і політичною владою. Чи личить цареві підставити ліву щоку, якщо його б'ють по правій… Я знаю, що ті, хто живе у злі і порушує Божі заповіді, не лише зазнають мук у потойбічному світі, а й засуджені і в цьому світі випити чашу гніву Господнього, справедливого Божого гніву, піддаючись різним покаранням…Тому я вважаю, що я раб, буду судимий не тільки за мої гріхи, вільні і невільні, а і за ті гріхи, які мої піддані вчинили через те, що я занедбав це». Можна додати лише те, що ця щира сповідь була сказана перед місцем катувань, шибеницею, кілками, колесами та знаряддями для четвертування, нескінченними тортурами. Але Іван відчував, що має право так чинити, і це його обов'язок. Він виконував функції царя під покровом Святої Трійці і святих ікон. Цар дотримувався не справедливості, а благочестя. Він є носієм гріхів своїх підданих, караючи їх за це. Він є Христом із суворим оком, одним із типів ікон Христа. Здвоювання ролей ката і святого, доведено до жахливих розмірів, але воно не виходить за межі того, чого можна було очікувати від царя.
Це таке в головах і діях керівників держави московії, яка себе назвала росією їй підпорядкованою церквою.
Где там правые и зрадофилы бывшие? Неужели все срочно стали приверженцами зебильной политики?