Результат страйків на шахтах т.зв. "ЛНР": флешмоб за України було краще
Про це повідомляє телеграм-канал "Донбасский кейс", інформує Цензор.НЕТ.
За його даними, основна проблема полягає в тому, що хоча частину заборгованості протестуючим шахтарям "Никанор-Нової" і "Комсомольської" виплатили або обіцяли виплатити, але, далеко не всю, а зниження тарифної ставки до рівня 2/3 від колишньої, як були, так і залишилися.
Загалом говорити про якусь "перемогу" шахтарів не доводиться, далі отримуватимуть вони на 30% менше, що порівняно з часами СРСР або навіть України видається знущанням, адже часто йдеться про 20-25 тисяч рублів на місяць або близько $350, не густо.
Все це вже призвело до невдоволення шахтарів, які зрозуміли: їх вкотре обдурили і це призвело до "бурління" серед них і, особливо, членів їхніх сімей, яке цілком можна назвати "ностальгією" за не такими вже й далекими часами і основний їхній сенс керівництво республік не порадує: за України було краще і чи не помилилися ми в 2014 році, голосуючи за народні республіки, в яких від цього слова лише одна назва.
Причому, все це вже стає настільки масовим, що починає нагадувати якийсь "флешмоб" у соціальних мережах, поширення якого відбувається "стаханівськими темпами", це й зрозуміло, проблеми у всіх однакові. Чому так? Внаслідок реструктуризації у т.зв "ЛНР" закриваються всі неприбуткові шахти, а їх, між іншим - 23.
Залишаються тільки ті, які можуть працювати і приносити прибуток без значних капітальних вкладень: чотири шахти "Краснодонвугілля", три шахти в місті Ровеньки, одна шахта в місті Антрацит, чотири шахти в Свердловську і одна шахта в селищі Білореченка. З рештою поки особливих питань немає, але проблеми з часом виникнуть і на них, оскільки існує впевненість: вкладатися в них ніхто не буде, що поступово призведе і до їх деградації, а от з іншими весь негатив відбувається вже зараз.
Від гарантій Пасічника щодо "Комсомольської" іншим не легше, непогашені заборгованості на інших шахтах як були, так і залишилися, а суми становлять сотні мільйонів рублів. Ситуація вже напружена до краю, а сам протест на "Комсомольській" став носити організованіший характер, і отримавши підтримку низки російських профспілок призвів до зменшення страху перед "підвалами" т.зв. "МГБ ЛНР", яке для придушення протестів також стало застосовувати нові технології, ввівши в м. Антрацит нічим не обґрунтований "карантин", а також блокувавши навіть російські соцмережі та мобільний зв'язок.
Розвиток подій дуже нагадує: "низи не хочуть - верхи не можуть", що логічно - в ситуації, коли керівництво т.зв. "ЛНР" для шахтарів реально не робить практично нічого, терпіння у них явно доходить краю. Де чекати нових вогнищ напруженості? На думку "Донбаського кейса", найбільша ймовірність нових протестів на шахтах "Вахрушеве", "Білоріченська" та "ім. Фрунзе", причому вона досить висока.
Загалом у небезпечну гру грають "керівники ЛНР", адже одним із наслідків "силового рішення" під час страйку в м. Антрацит стали вперше висунуті політичні вимоги, так і до загального страйку або чогось серйознішого недовго.
Тим більше, що внаслідок блокувань соцмереж люди масово навчилися користуватися VPN, і відвідуваність сторінок, які висвітлювали події на шахті, тільки збільшилася, те ж саме відбувається і зараз, гірники читають і думають: а правда, і навіщо було від України відділятися?
Питання, звичайно цікаве, хоча важливо й інше: чому керівництво т.зв. "ЛНР" робить все, щоб його порушували, спеціально, чи що?
