22 медпрацівники психоневрологічного інтернату в Слов'янську заразилися COVID-19, - ОДА
У психоневрологічному інтернаті Слов'янська Донецької області зафіксовано спалах COVID-19 серед персоналу, інфіковано 22 медпрацівники.
Про це на сторінці в мережі Facebook повідомляє глава Донецької ОДА Павло Кириленко, передає Цензор.НЕТ.
"+23 нові випадки COVID-19 лабораторно підтвердили протягом доби 24 червня на Донеччині - 1 у Краматорську, 22 - у Слов'янську. У Краматорську - 53-річна жінка, яка прибула з-за кордону, у Слов'янську - медпрацівники психоневрологічного інтернату (65-річний чоловік та 21 жінка - 35, 38, 38, 39, 39, 41,42, 43, 44, 44, 44, 44, 50, 50, 51, 51, 54, 55, 56, 62, 70 років)", - йдеться в повідомленні.
Наразі проводиться обстеження всього персоналу та пацієнтів медзакладу.
Усі хворі в інтернаті - з кола контактних осіб, у яких наявність коронавірусу була підтверджена раніше.
Сьогодні багатьох людей (перевізників, продавців і навіть поліцейських, охоронців, медиків тощо) фактично взяли у заручники та шантажують грошима: будеш діяти згідно з наказом чи внутрішнім розпорядженням (носити маску, кошмарити людей тощо) - отримаєш премію, не будеш - залишишся без зарплатні та засобів до існування та ще й оштрафують на додачу. Ті, хто кілька місяців не отримував зарплатню через "карантин", живучи при цьому в звичайних умовах від зарплатні до зарплатні, вимушені погодитись на такі умови, і насправді мені дуже важко їх критикувати, бо втрата роботи зараз призведе до дуже сумних наслідків. Це така собі грошова "голка", залежність, якою дуже впевнено та нахабно користуються.
До того ж вони вважають, що це тимчасово, "доки вірус не зникне". Але змушений їх розчарувати: це не тимчасово, це назавжди! Особливо якщо нічого не робити та просто погоджуватись. І не тільки тому, що віруси нікуди не зникають, а завжди живуть серед нас. Ще ніколи в історії раба не було випущено на волю тільки тому, що він цього просто дуже сильно чекав та багато про це мріяв. Тому що у панів інші плани на його життя.
Хоча, що цікаво, деякі з них "не на камеру" кажуть, що вже не можуть дочекатися, коли той "дурний карантин" закінчиться, а вони зможуть зняти з себе маски та перчатки, які ніяк не впливають на поширення вірусів, проте вже призводять до проблем зі здоров'ям.
На жаль, у більшості з цих залежних, заляканих людей (в першу чергу не вірусом, а ймовірністю померти від голоду, якщо в них заберуть гроші) вже виник синдром того самого заручника або так званий стокгольмський синдром, коли вони обирають підтримати терористів, а не тих, хто бореться із ними (а сьогодні цими терористами є організатори надшкідливого з будь-якого кута зору карантину). І перші ладні задушити борців із злом, із очевидно злочинними та нелюдськими постановами, називаючи їх злочинцями і навіть вбивцями, бо вони маску не одягли, а не політиків, які лише наживаються на неіснуючій епідемії, видимість якої створюють фальшивими тестами, розкрадаючи мільярди з "Фонду на боротьбу з коронавірусом" і не тільки з нього.
Замість того, щоб відстоювати елементарні конституційні права разом та посадити за грати тих, хто на це заслуговує.