Води для людей, які проживають в окупованому Криму, вистачає, - Єрмак

Русские жопу не моют. Не скрепно!

Деревня, в полста км. от Москвабада.
Сидит Ванька в нужнике, а мимо идет соседка
- Ванька туды твою растуды, ты хоть бы дверь то навесил! Все твои яйцы видать!!!
Ванька: - Дверь? А на хрена? Че тут брать то??

Замахнулся на скрепу школе?)
Помоешь жопу...и тебя тут же облепят роем....ГЕИ!)

Духовность...как и девственность жопы... в этой жизни ОДНА!

Прочитал: "девяноственность жопья.."

Прочитал:" облепят гои.."

а какой им смысл, находясь полностью в жопе, даже раз в неделю мыть жопу?

жопы можно и в море помыть.

В Криму,ще в радянські часи, анекдот ходив:
Приїхав чоловік у Крим, у тривале відрядження. Тиждень живе, другий. Пора вже й помиться. Питає "місцевих":
- А де у вас баня знаходиться?
- А у нас бани нет...
- А де ж ви миєтеся?
- В море...
- А зимою?
- А... Что той зимы... Началась да кончилась!...

Да ну на. Мы ж не звери, соли там мама не горюй.Хай жруть.

) ну ладно, так и быть, пусть тогда сосут свои сушёные камни с солью.

Вот это по братски, мы же адиннарот!

камней им полный рот! )))

и туда тоже можно..

видел сгущённую пастеризованную воду - разбавляется сухой водой.

ради Бога, только чтоб была не солёной, потому что, сейчас токо стоит резко крикнуть "СОЛЬ" - крысмане падають аки от взрыва !

В крайнем случае могут водки попить.Чай, не отрава.

слово - материальное, только не говорите им что водка солёная, будут кривляться и могут мало выпить

Вы не понимаете. Водка это дистиллят. Он пресный. Поскольку вес молекул соли вельми тяжелее молекул спирта.

Сколько лет доче?

Розумієш, чим більше людина раділа і надіялася на щось хороше, тим більше вона, після розчарування, буде чіпляться за свою мрію... І як би їй погано не було, заради "понтів" вона буде розповідать, що в неї все добре - не буде ж вона погоджуваться, що вона - ідіотка...Так і з тією мамою... Не вона перша... Повно таких у Криму... На ринку був торгаш один - торгував рибальськими причандалами. Недолюблювали його сусіди по прилавку рибальського павільйону. Гоноровий надто... Усе хвалився, як "жирно" живе його зять у Криму... Зять - старший лейтенант ВСУ, військовий перекладач. Прийшла весна 2014-го. Зятьок в Україну не повернувся... Дав присягу Росії. Через півроку звільнили... Зараз працює сторожем... Дочка потерпіла трохи, та повернулася до батьків, дітей забравши... А йому дорога закрита... Бо, навіть, не "дезертирство" світить, як просто "нєвозвращенцу", а "зрада Баьківщині"... (а, враховуючи наші контакти з англомовним світом, НАТО, ЕС, у нього тут був-би "непочатий край роботи" і непогана військова кар"єра...).

Это типичная манера поведения неудачливых эмигрантов в США. Никто из тех, кому не фартануло, не признается, что не вписались в социальную структуру и находятся на её обочине.Мало того, они обирают новоприбывших, предлагая различные "услуги", а у некоторых это чуть ли не основной вид заработка.

скількі в лайно не додавай меду, воно лайном і залишиться.

Ми чекаємо коли росіянські окупанти підуть з Українського Крима.