Захист домагатиметься продовження слухання справи Кернеса для його посмертної реабілітації, - адвокат

Захист міського голови Харкова Геннадія Кернеса не має наміру подавати клопотання про закриття справи у зв'язку з його смертю.

Про це повідомив адвокат Олександр Гунченко, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

"Закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю обвинуваченого не є реабілітуючою обставиною. Оскільки наша консолідована позиція (позиція Кернеса та його адвокатів. - Ред.) була домагатися виправдувального вироку, ми, навпаки, клопотатимемо про продовження слухання справи з метою посмертної реабілітації Геннадія Адольфовича. Родичі та сім'я також наполягають на цьому, щоб повернути йому його добре ім'я", - сказав Гунченко.

Київський райсуд Полтави у четвер, 24 грудня, через неявку сторін знову переніс підготовче засідання у справі щодо Кернеса та його охоронців Віталія Блінника та Євгена Сміцького. Засідання призначено на 29 січня.

Нагадаємо, 16 грудня Кернес помер на 62-му році життя в берлінській клініці "Шаріте", де проходив лікування після ускладнень від COVID-19.

Раніше, 31 січня 2020 року Полтавський апеляційний суд задовольнив апеляційні скарги на ухвалене в серпні 2018 року рішення суду першої інстанції у справі стосовно Кернеса, Блінника та Сміцького і направив справу на новий розгляд до Київського районного суду Полтави.

25 січня 2014 року невідомі напали на учасників маршу на підтримку Євромайдану в Харкові. Того самого дня депутат Харківської облради Іван Варченко (ВО "Батьківщина") заявив про викрадення двох активістів Євромайдану - Олександра Кутяніна та Олексія Ряполова "після того, як вони знімали номери автомобілів "друзів Кернеса" біля готелю "Національ". Пізніше відділ зв'язків із громадськістю ГУ МВС України в Харківській області повідомив, що інформація про викрадення активістів Євромайдану не підтвердилася.

2 березня 2015 р. Кернесу було повідомлено про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 (катування), ч. 2, 3 ст. 27, ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) КК України та про завершення досудового розслідування. Його охоронцям було пред'явлено підозру за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 129 КК України.

26 березня 2015 року Генеральна прокуратура передала обвинувальний акт до Дзержинського райсуду Харкова.

2 квітня 2015 року Вищий спеціалізований суд України (ВССУ) оголосив резолютивну частину рішення щодо перенесення розгляду справи Кернеса до Київського райсуду Полтави.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Справу Кернеса розглянуть заново: Апеляційний суд скасував рішення про закриття

10 серпня 2018 року суддя Київського райсуду Полтави Андрій Антонов ухвалив постанову, в якій розцінив систематичну неявку прокурорів на дебати у справі міського голови Харкова Кернеса та його охоронців Блінника та Сміцького як відмову від обвинувачення і закрив кримінальне провадження.

Це рішення оскаржили прокуратура, а також потерпілий Сергій Ряполов і його представник, адвокат Тетяна Зелькіна. Посилаючись на суттєві порушення КПК, допущені під час розгляду справи в суді першої інстанції, вони вимагали скасувати рішення Київського райсуду Полтави та призначити новий розгляд справи.

Кернес неодноразово заявляв, що не скористається можливістю закрити справу у зв'язку із закінченням термінів давності та домагатиметься виправдувального вироку.

Автор: Наталя Джума