Сфера культури зазнала найбільших збитків через пандемію, - Ткаченко

Пандемія коронавірусної інфекції негативно вплинула на сферу культури і креативних індустрій в Україні.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Укрінформ", про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
"Сфера креативних індустрій та культури зазнали найбільших збитків через те, що це контакти передовсім. Ми розуміємо, що у креативній економіці перебуває 4% населення країни, там працюють люди, які генерують 4% ВВП. За нашим підрахунком, попри те, що сфера частково тінізована, щонайменше вона впала на половину, і лише за даними податкової, найбільш постраждала галузь серед усіх по країні – це туризм, туристичні агентства та кінотеатри", - зазначив Ткаченко.
За його словами, спостерігається зниження приблизно на 10% обсягу споживання продукції сфери креативних індустрій порівняно з 2020 роком. І одна з причин полягає у тому, що у населення не вистачає на це коштів, зазначив міністр.
Так само є суттєва проблема, пов'язана із заробітними платами для працівників сфери культури та креативних індустрій.
"Десь 11% у сфері мистецтва, розваг менша зарплата у середньому, між по країні. І якщо говорити про музеї, бібліотеки та інші культурні заклади, то десь на 27%. Тобто, це достатньо суттєва проблема", - сказав глава МКІП.
Є рейтинг Most Literate Nations, себто так званих очитаних чи, краще сказати, освічених націй за Стенфордською шкалою: краще за Стенфордською, вона найрозвиненіша і враховує цілий ряд показників, від мережі бібліотек у країні - до популярності паперової преси. Це останнє теж важливо, бо в нас постійно говорять, наче паперова преса вмирає - але це абсолютно не так, у неї просто інші функції, ніж в електронної: не стільки новини, скільки аналітика. Тому на Заході «старі» паперові газети мають паралельні електронні версії, але продовжують виходити. Якщо ви народилися в німецькій мові, то і далі, як і 50 років тому, прочитавши лівацьку, умовно кажучи, FAZ, ліберально-центристську Süddeutsche Zeitung і найсоліднішу з усіх правоцентристську NZZ, матимете покриття всього політичного спектру і повну картину німецькомовного простору. Інша справа, що прошарок людей, яким ця повна картина цікава, обмежується прошарком освічених - отих самих literate, які продовжують читати паперові книжки і розуміють, що, як каже відома примовка, «ті, хто читає книжки, завжди управлятимуть тими, хто дивиться телевізор». Можна ще додати - «тими, хто дивиться в ґаджет». Так-от, за оцим Стенфордським рейтингом освіченості-очитаності, Україна і Польща ще в 2010 році мали однаково паскудні показники, хоча в Польщі не до порівняння краще розвинена книжкова інфраструктура, і ніякий російський ринок їх не глушив і своїй-польській книжці кисню не перекривав - і тим не менше…
А поруч, скажімо, маленька Чехія, і в неї показники читання - на рівні скандинавських країн! Тому завжди кажу, що за чехів я спокійна: їм, звичайно, може Кремль «технологічно» всунути Земана, але чехи вже не раз доводили, що Чехія - це не Земан, і владу там зовсім не так легко узурпувати, як це робить на наших очах ПіС у Польщі. Я маю свою теорію, що ці механізми резистентності народу криються якраз в царині literacy - і схоже, що експериментальним шляхом людство в 21 столітті на це виходить. Що гірші показники освіченості, то вищі ризики для країни потрапити в пастку популізму. Ось тут і пролягає зараз головний фронт нової світової війни - чи радше продовження столітньої, яка почалась у 1914-му. - https://zbruc.eu/node/86306