Айтівцям хочуть змінити правила оподаткування в Україні

Автори Diia City і законопроєкту "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" пропонують низку кардинальних нововведень.

Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням з посиланням на BBC, ІТ-бізнес в Україні - приклад того, як попит ринку на цифрові технології та можливість платити менше податків сприяли тому, що галузь буквально "вистрелила". На кінець 2019 сектор ІТ формував близько 4% ВВП країни, а експорт послуг галузі перевищив 4 млрд доларів, що вивело її в лідери разом із АПК та металургією. При цьому більшість працівників галузі зареєстровані як ФОП на спрощеній систем оподаткування, а це означає, що максимальна ставка податку для них - 5%.

Це дуже суттєва конкурентна перевага, якщо порівняти це із тим, що платять працівники та роботодавці на загальній системі оподаткування. Саме тому виходить, що програмісти, зарплати яких на порядок вищі за зарплати вчителів чи лікарів, платять на порядок менше податків. Власне, в ІТ-бізнесі й не приховують цього, адже не порушують закон, і лише попереджають, що у разі, якщо правила гри зміняться, мало що зможе втримати освічених, мобільних і затребуваних фахівців від того, щоб не шукати роботу та кращі умови за межами України.

"IT-ринок в Україні розвивається доволі швидко і найкраще, що може зробити держава, - це не намагатися влізти і все зіпсувати", - каже київський програміст про можливість того, що незабаром вся система роботи ІТ-фахівців у країні може змінитися. Вже багато років він зареєстрований як ФОП, і вважає, що саме ця система дозволила ІТ-бізнесу вийти з тіні: "З підвищенням податків процес може піти у зворотному напрямку, назад в початок 2000-х".

Читайте також: Триває набір на безкоштовні IT-курси для ветеранів АТО/ООС

Серед ІТ-шників є й інше ставлення до того, як працює система зараз. "Неприємно відчувати, що я недоплачую податки, ніби я не повністю виконую свій громадянський обов'язок. Крім того, регулярно замислююсь, що насправді я не співробітник, і формально я у своїй конторі не працюю", - розмірковує київський розробник Андрій, який так само оформлений як ФОП і працює в Luxoft.

Проте, додає він, і на загальній системі оподаткування в її нинішньому вигляді не хотів би працювати: "Якщо податок на дохід фізичної особи складає 18%, податок на фонд заробітної плати 22%, то зниження мого добробуту майже вдвічі мене не влаштовує".

На початку літа минулого року міністерство цифрової трансформації запустило сайт для проєкту Дія Сіті, який за рік встигли назвати і віртуальною вільною економічної зоною, і офшором для ІТ-компаній, і навіть "державою в державі".

За цей час ідея Diia City оформилася не в один, а навіть у кілька законопроєктів, які парламент може розглянути вже незабаром.

Автори "флагманського" законопроєкту - Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні - пропонують низку кардинальних нововведень. Зокрема, йдеться про те, щоб ІТ-компанії ставали "резидентами" Дія Cіті, і тоді вони зможуть укладати "гіг-контракти" із "гіг-працівниками", які виконуватимуть "гіг-завдання", чи окремі проєкти. Автори новацій сподіваються, що зробити вибір на користь Дія Cіті спонукатиме і норма про застосування елементів англійського права - для захисту інвестицій, а простіше - щоб уникнути "маски-шоу".

Якщо хтось із державних органів захоче проконтролювати резидентів Дія Cіті, то вони повинні узгодити це із керівником або заступником керівника відповідного центрального органу виконавчої влади. А кримінально-процесуальні дії щодо резидентів погоджуються із "прокурором не нижче рівня прокурора області".

Приєднання до Дія Cіті є добровільним, тож компанії можуть просто залишити все, як є, - тобто і надалі працювати за системою ФОП. Проте тоді вони не отримають певних переваг, - і це стосуються не лише перевірок: гіг-працівники зможуть отримати "бонуси", властиві найманим працівникам, - лікарняні, оплачувані відрядження, звичайну та декретні відпустки.

Втім, кожна із запропонованих у проєкті закону новацій наразилася на сувору критику, - зокрема, і від тих, хто працює у галузі ІТ. А ключове питання - яким же буде податкове навантаження на ІТ-галузь - поки що залишається без відповіді.

Ще один блок претензій стосується того, що проєкт закону про Дія Сіті фактично дає Мінцифрі права регулятора ринку. А там, де є нові регуляції, є й можливості для корупції, і визначення хто свій, а хто чужий у ручному режимі.

"У випадку запровадження додаткової регуляції та заборони роботи з ФОП-контракторами в рамках спецрежиму, ми прогнозуємо уповільнення темпів зростання IT-галузі, а з ним і зменшення обсягів сплачених податків в довготривалій перспективі", - каже виконавчий директор IT Ukraine Костянтин Васюк. Там пропонують депутатам спільно із представниками галузі ІТ розробити інший законопроєкт, який врахував би реальні потреби індустрії.

Проте у Мінцифри твердять, що і так активно узгоджують свої пропозиції з представниками ІТ-бізнесу. Дія Сіті створюється у тісному діалозі з IT-ком'юніті", - написав у Facebook Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації. А спротив ініціативі він пояснює тим, що "Дія Сity наступає на прихильників старих "порядків". Головний та альтернативні проєкти щодо Дія Сіті вже включені до порядку денного. Їх розгляд, як очікують у Мінцифри, має відбутися у лютому, а повноцінний запуск проєкту - вже у першому півріччі 2021 року.

Автор: Христина Бедрик