Нацплан із викидів ухвалювали без економічного обґрунтування, тому екомодернізації енергопідприємств мають початися із 2023-го, – Шмигаль
Національний план щодо скорочення викидів від ТЕС та ТЕЦ затвердили в 2017 р. без економічного обґрунтування та розрахунків, нині уряд працює над пошуком джерел фінансування екомодернізації підприємств.
Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, передає Цензор.НЕТ.
"Щодо Національного плану скорочення викидів, хочу сказати, що на сьогоднішній день порушень термінів виконання цього плану немає. Він починає діяти, основні дії, параметри, які мають відбутися з 2023 року.
На жаль, він був підписаний без економічного обґрунтування і розрахунків попередніми урядами. Відповідно, його запровадження, звісно, буде створювати об’єктивно величезний тиск на економіку, на ціни, на ті підприємства, які створюють електроенергію і енергетичний ресурс", - пояснив Шмигаль.
Він також повідомив, що нині уряд працює, зокрема, й з міжнародними донорами для пошуку механізмів і коштів для здійснення екомодернізації промисловості, передбаченої Нацпланом.
"З цим планом ми працюємо, зокрема з нашими міжнародними партнерами, для того, щоби розуміти джерела покриття цих витрат, розуміти плани реальних запроваджень скорочень цих викидів", - сказав Шмигаль.
Зі свого боку, міністр екології Роман Абрамовський також зазначив, що Нацплан не можливо виконувати вже з цього року, оскільки вчасно не було розроблено попереднім урядом механізмів фінансування, як це зазначено в документі.
"З переходом на нерегульований ринок електроенергії, була втрачена інвестиційна складова, за рахунок якої це можливо було зробити. Зараз ми в дискусії зі всіма учасниками процесу і шукаємо джерела", - резюмував Абромовський.
Нагадаємо, раніше міністр Кабінету Міністрів Немчінов заявив про необхідність як найшвидше визначитись з джерелами фінансування заходів Нацплану щодо скорочення викидів. В протилежному випадку Україна матиме ще більший дефіцит електроенергії в системі вже наступного року, адже доведеться вимикати енергоблоки, якщо на них не буде встановлене дорогвартісне очисне обладнання.
А втрата такого обсягу теплової генерацій – це безпосередня загроза енергетичній безпеці країни. За підрахунками Міністерства енергетики на екологізацію енергетичної сфери потрібно понад 4,1 млрд евро.
Зі свого боку народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила, що виконання Нацплану зі скорочення викидів необхідно починати з найбільш реалістичних заходів щодо екомодернізацій.
Депутатка зарееструвала постанову ВРУ, де закликає уряд якнайшвидше розробити механізми фінансування заходів Національного плану з скорочення викидів.
