Українські вчені розробляють білкову вакцину проти COVID-19. Доклінічні випробування заплановані на осінь, - директор Інституту біології клітини НАНУ Сибірний

У Львові Інститут біології клітини НАН України розробляє білкову вакцину проти COVID-19 на гуманізованих дріжджах. Оскільки середовище не вибагливе, то і вакцина буде значно дешевшою за імпортні.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це в інтерв'ю Укрінформу повідомив директор Інституту біології клітини НАН України, академік Андрій Сибірний.

"Ми синтезуємо білки для вакцини в клітинах дріжджів. Це наше ноу-хау. Білок – це полімер з амінокислот, а до бокових його груп ще можуть бути прикріплені залишки різних цукрів. Дріжджі – це еукаріоти, так само, як людина, комахи, рослини. Дріжджі приєднують ці вуглеводні залишки, але інакше, ніж людина. Бо дріжджі - це гриби і вони по-грибному діють. І це погано, бо треба щоб дріжджі були гуманізовані, модифікували білки за людським, а не дріжджовим типом. Чому дріжджі цікаві? Вони швидко ростуть у простому середовищі. Тому вакцина на основі цих гуманізованих дріжджів буде значно дешевшою", - сказав Сибірний.

Інститут біології клітини НАН України вже має досвід роботи з таким середовищем, зокрема, на основі таких дріжджів розробляли продуценти вітамінів і антибіотиків. Україна поки не виробляє сама гуманізовані дріжджі. Але львівські вчені мають два їхні різновиди: одні закупили в Америці, інші подарували колеги з Південної Кореї.

Завдяки новому біореактору, який вчені придбали за кошти державного гранту (в 2020 році уряд виділив 10 млн грн), продовжують культивувати дріжджові продуценти.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Восени очікується новий спалах COVID-19. Індійський штам - далеко не останній варіант, який на нас чекає, - академік НАН Широбоков

"Маємо цілу серію тих дріжджів, які несуть у собі різні гени коронавірусу та їхні фрагменти. Ми почали зараз аналізувати, чи є ці білки, бо ген є ген, а потрібен білок, що використовувався би як вакцина. І маємо понад десять підтверджень на дріжджах з Америки, а корейські ще в процесі конструкції", - зазначив Сибірний.

Вчений підкреслює, що білкові вакцини мають один мінус - вони не дуже імуногенні, тобто неохоче викликають синтез у людських антитіл та утворення Т-лімфоцитів. Набагато краще діють білки, якщо утворюються вірусоподібні частки. Тому команда вчених працює над білковим мультиполімером, завдяки якому вірусні частинки значно швидше викликають вироблення антитіл, а імунна відповідь буде набагато ефективнішою для людини.

Сибірний додає, що вже восени львівські вчені планують провести доклінічні випробування, і якщо їхні очікування підтвердяться, можна буде наступного року запускати в Україні дослідне виробництво національної вакцини проти COVID-19.

Автор: Наталя Джума