У Росії посилили покарання за розголошення даних силовиків

нацики немецкие уже давно курят бамкук,
а пепел адика переворачивается нон-стоп от зависти глядя на кацапов.

А в США можно разглашать данные силовиков любой масти?

Дай ссылку на закон США, который это запрещает, русский.

Я просто тебя спрашиваю. Ты же там живешь

слухай кацап, я тобі співчуваю, що ти народився і в рососії, але сподіваюсь, що ти там і подохнеш. рососіянці це нація ублюдків.

Нет такого закона, ни федерального, ни в одном из штатов, русский. А теперь ответь - а в нацистской Германии был подобный закон? Ты должеn знать, ты ж в Германии живешь.

Татаро-монгол, я знаю одно, что в нынешней Германии расспространение личной информации запрещено! Уверен что и в Америке тоже. Да и в любой нормальной стране. Иначе была бы месть кровавая в отношении сотрудников.

русский, я тебя спросил за законы в нацистской Германии, подобные тому, который принят в стране-помойке. Который выделяет карателей из всего населения.

ты разницу понимаешь перед законом и чьим либо мнением?

Тут когда тебя просят предьявить документы, думаешь представляются по фамилии и званию?! Так что пример Нац. Германией совсем мимо.

"Тут" - это где? В стране-помойке? Тут просят предьявить документы, когда останавливают за нарушение ПДД, и бэдж с номером имеют на груди.

В Германии. Представь тут имеют право просто так тебя остановить и проверить

Вот так просто на улице, и не представляясь? Ты не в той Германии, шо в мухосранском уезде задрищенской губернии?

Да, так просто. Говорят полицейский контроль и вперёд. Но в основном на дороге. Спроси у украинцев их тут в Германии много. А я да, в мохосранске, в Берлине живу.

Чего удрало?😂🌷×××

😂🌷×××

Чего удрало?😂🌷××÷

Откуда и куда ты собрался идти из Берлина?😂🌷×××

Жало на силовиков в рашестане)) Очень смешно. Как раз наоборот. Там участились случаи когда силовики по пьяни или тупо ради забавы прессуют местное быдло даже когда сами по гражданке. Вот как раз чтоб было поменьше шума от подобных инцидентов, количество которых действительно возросло резко, и приняли закон. От вседозволенности им ваще крышу снесло, а будет сносить еще больше. И финиш не скоро еще. Он предсказуем- да. Но это только начало конца. Еще лет 15-20 гниения, а потом этот нарыв рванет. И нам к этому нужно быть готовыми.

Російська твердь брижиться й потріскує, хоч природа тих звуків до кінця не прояснена. Може, Расєюшка тіпає кінцівками, який рік встаючи з колін, а можливо, труп СССР вилазить із могили - хтозна. Але те, що в глибинах тамтешнього простору потроху наростає гул відцентрових сил, це факт, і ніяким соловйовсько-прілєпінським трелям його не заглушити.
Хоч би скільки співали солов'ї імперії про сакральну тріаду, мовляв, "одін народ, одна судьба, одна побєда", етнокультурної єдності від того не прибуде. З нею й раніше не дуже складалося, а тепер, коли радянська, яка-не-яка, а все ж цивілізація, скукожилася до сировинної корпорації, то й поготів. Мова навіть не про Північний Кавказ, який жартує в Росію рівно до того часу, поки в газпромівської бензоколонки не закінчаться гроші. А вони потроху кінчаються. І вже, крім Татарстану, Башкирії й Тиви, самостійницькі тенденції неухильно наростають в Якутії, Хакасії, Бурятії, Ідель-Уралі, навіть на Далекому Сході. Та й як їм не наростати? В тій же Тиві третина населення живе за межею бідності, а столиця Кизил опалюється вугіллям. Любити недоімперію немає за що та й, зрештою, немає кому: з 1970-х чисельність росіян у Тиві зменшилася вдвічі і тепер становить ледь більше 10 відсотків. У Чечні й Дагестані росіян ще менше, а в Інгушетії не набереться й на процент.

До речі, недавно відбувся з'їзд калмицького народу, на якому досі безшелесні калмики заявили про свою суб'єктність як нації, а також звинуватили Кремль в етноциді. Це вже не локальна історія, на зразок виступу Сиреся Боляєня, старійшини ерзянського народу на ХХ сесії Постійного форуму ООН із питань корінних народів, де він розкритикував асиміляторську політику Росії. Або кількарічної давнини самоспалення удмуртського вченого Альберта Разіна на знак протесту проти русифікації. Хоча й за такими випадками простежується тенденція. І найчутливіше її вловлювати належалося б саме Україні - якщо змаги з сусідською імперськістю справжні, а не декоративні.
Пишу ці рядки, а тим часом, можливо, якийсь черговий якутський шаман уже вирушає в новий протестний похід на Москву. Звук його бубна майже нечутний, але він наростає. Як підземний гул майбутніх тектонічних зсувів, від яких тюрма народів якщо й не розсиплеться на порох, то таки істотно змінить конфігурацію. - Павло Вольвач https://gazeta.ua/articles/pavlo-volvach/_rapsodiya-rozpadu/1037065