Меркель закликала до активізації реформи Світової організації торгівлі
Реформу Світової організації торгівлі (СОТ) необхідно проводити активніше.
Таку думку висловила канцлер Німеччини Ангела Меркель, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на "Інтерфакс-Україна".
"Я знову вказала на те, що, крім серйозного успіху, що стосується мінімального оподаткування підприємств, нам тепер потрібен прогрес у реформі СОТ, і що ми, як і раніше, бачимо на прикладі того, як економіка оговтується від пандемії, наскільки різні чинники впливають на світову економіку. Це видно за цінами на енергію, але й за тим, як частково страждають ланцюги постачання", - сказала Меркель, виступаючи із заявою за підсумками суботньої роботи саміту G20 в Італії.
За словами канцлерки ФРН, учасники саміту обговорювали, як можна зміцнити Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ). Робоча група, в якій головує Німеччина, підготує звіт, згаданий у комюніке саміту.
"На цій основі тепер слід працювати міністрам охорони здоров'я та фінансів ВООЗ", - сказала вона. Ціль полягає в тому, щоб фінансово готуватися до можливих пандемій заздалегідь і мати можливість краще їх долати.
"Схоже, що нам тут чітко вказали на необхідність зміцнення ВООЗ", - вважає вона.
"тюрма народів" ру не відпустить за здорово живеш ні великих, ані малих
Парламент Естонії (Рійгікогу) провалив голосування за проєкт заяви «На підтримку корінних народів Росії». Документ розглядався в середу, 27 жовтня. Заяву ініціювала група з 21 одного депутата, що представляли три опозиційні політичні сили: Консервативну народну партію, Соціал-демократичну партію та партію «Isamaa». Після https://stenogrammid.riigikogu.ee/et/202110271400?phrase=391&type=ALL#PKP-217947 тривалих обговорень віце-спікер Мартін Хельме виніс проєкт заяви на розгляд: 15 - «ЗА», 46 - «ПРОТИ», 0 - «УТРИМАЛИСЬ». Рішення не прийнято.
Претензії звелися до геть знайомого, коли депутат Еерік-Нійлєс Кросс звернувся до історичних аналогій:
«Ми пам'ятаємо, що під час окупації Естонії був, скажімо, американський шлях, коли Конгрес США час від часу робив гострі заяви, підтримував нашу боротьбу за свободу, і ми всі були дуже щасливі, або, принаймні, значна частина естонського народу раділа цьому. Як сказав Руубен, ми чекали таких сигналів. І ми могли б прийняти позицію, що це те, чим ми повинні зараз займатися.
При цьому для нас був, так би мовити, і фінський шлях, який був дуже стриманим. У парламенті ніколи не йшлося про окупацію Естонії чи про наш гніт. Однак Кекконен (Урго Кекконен, восьмий Президент Фінляндії) пішов в Тартуський університет, і на низовому рівні фіни допомагали нам іншим чином, але дуже ефективно. Це також допомогло нам вижити.
Що було правильно, що краще, що гірше? Я не думаю, що на це є єдина відповідь. Натомість Естонія сьогодні, враховуючи її становище, розміри, геополітичну ситуацію, мабуть, десь посередині. Зрештою, ми в НАТО і знаємо про ядерну зброю, яка стоїть за нами, але, з іншого боку, ми є сусідами Росії і маємо багато особистих зв'язків з корінними народами Росії. Зрештою, мабуть саме зараз ми і обговорюємо, який баланс маємо знайти. У чинній редакції заяви - це скоріше текст від Сенату США.
https://informnapalm.org/ua/riihikohu-ne-zmih/
Геловін, кажете...
А от вам справжній упирячий вищир і скорб вселенська:
Парламент Естонії, як багатий брат з естонської казки (втім, у нас теж є подібна), послав "бідних братів" - фіно-угорські народи Росії, які попали зараз в Чекістані Кощієві в лапи, як кур в ощип, - лісом, буквально. Північ, сказав їм, - там, де мох.
(Що Естонія довгі роки була для фіно-угорських народів Росії чимось на кшталт американської діаспори для нас на рубежі 1980-1990-х, я знала від естонських письменників - ціле минуле десятиліття, ще донедавна, вони з перемінним успіхом пробивалися на виступи в Саранськ, Йошкар-Олу, і далі по мапі, - везли в Росію марійські, удмуртські, комі і т.д. книжки, словники, підручники, на які коштів російській державі завжди чомусь бракувало, брали участь в обговоренні тамтешніх навчальних програм, у комп'ютеризації шкіл, і все це було таке до зубного болю знайоме, тільки зі зсувом на 30+ років, що я мимоволі, поза суто літераторським жахом од перспективи зникнення БУДЬ-ЯКОЇ, хоч би й найменшої зі світових мов, відчувала ще й чисто емпатичний азарт: ну хай, хай би і в них вийшло вискочити з зубів упиреві, "держитесь там" (с)!
А потім РФ прийняла отой фашистський закон про "необов'язковість вивчення мови корінного населення" - і ми там були, ага, для нас він брежнєвсько-андроповський, це після нього почалась обвальна русифікація 1970-80-х, тими темпами винародовлення, од яких ми не оклигали й досі...
А потім було самоспалення удмурта Альберта Разіна. І ганебне мовчання " у тряпочку" всіх міжнародних організацій-захистунів.
Ну і тепер - оця ганьба в Таллінні.
А ви кажете - Геловін...
(Часами таке враження, наче справді вся нечисть світу має вилізти назовні. І всюди ж вона однаково, стереотипно гидка: наче й нікчемна, але ж масою бере, холера, куди не ступи, не зиркни - під ногами чавкає...)
"Воля народам, воля людині!" - ось це прекрасне упівське гасло 1943-го пора собі пригадати. Тому що ні фіга нема "прав людини" при мовчазно толерованому винищенні народу - того, що становить СВІТ ЛЮДИНИ, без чого вона зникає, розчиняється до двоногого гомініда в масці.
У двоногого гомініда не буває "прав". Він одноразовий.
Альберт Разін це знав.
вонючая немецкая свинья...