Сьогодні - третя річниця отримання Томосу про автокефалію ПЦУ

6 січня відзначається третя річниця вручення Томосу про автокефалію Православної церкви України.
Про це у Facebook повідомила пресслужба ПЦУ, передає Цензор.НЕТ.
Так, 4 січня 2019 року до Константинополя було привезено підготовлений до підписання Томос про надання автокефалії Православній Церкві України, виконаний на пергаменті у стародавньому стилі ієромонахом Лукою, відомим на весь світ іконописцем і каліграфом. Томос - церковний канонічний документ, указ, декрет.
5 січня 2019 року Вселенський Патріарх Варфоломій підписав цей історичний документ.
"6 січня 2019 року у храмі святого Георгія в Константинополі Вселенський Патріарх урочисто, офіційно і навічно вручив Предстоятелю Православної Церкви України Митрополиту Епіфанію Томос про автокефалію Української Церкви, а також в той день вперше відбулося євхаристійне співслужіння двох Предстоятелів та ієрархів і духовенства обох Церков", - йдеться в повідомленні.
У Навечір’я Різдва Христового Томос привезли до Києва, і він був представлений на Різдвяній літургії в Софійському соборі. 8 січня документ повернули в Стамбул для його підписання членами Синоду Вселенського Патріархату. 9 січня 2019 року на Томосі поставили свої підписи всі 12 членів Синоду Вселенського Патріархату, чим було формально завершено процес оформлення документу про здобуття автокефалії помісною Українською Православною Церквою.
Українські патріоти чекали цього моменту майже 300 років. Ще декілька років тому подібне видавалося нездійсненною мрією. Усі спроби відродити духовну незалежність нашої країни - УАПЦ, УПЦ (КП), Єдина помісна церква, яку планував та так і не створив Віктор Ющенко - стикались зі світовим невизнанням. Надто потужними ресурсами володіла російська церква, надто багато агентів впливу на неї працювали - тому більшість православних церков у різних країнах категорично відмовлялася сваритись з московським патріархом. Треба було прикласти чималеньких зусиль та вибрати ідеальний час, аби переконати їх, що Україна заслуговує на власну автокефальну церкву.
І українці змогли це зробити. Серйозним аргументом стала і російська агресія. Міжнародні лідери, як світські так і духовні, наочно побачили, що Росія є ворогом незалежної України, і її церква так само атакує душі українців, як її армія - позиції ЗСУ на Донбасі. Саме у той момент, коли цивілізований світ об'єднався на підтримку України, стало можливим просувати нашу церковну незалежність. Не раніше - коли для більшості мешканців Заходу Україна була «така собі майже Росія, тільки прапор чомусь інший». Та й не пізніше, коли прийшла нова влада, і почала творити таке, що цивілізовані країни сахнулися з подиву. Ні, момент для отримання автокефалії був обраний бездоганно.
Символічно, що і руйнацію української церкви, і її відродження здійснили два політичні лідери з однаковим ім'ям. Ліквідував Київську митрополію у 1722 році Петро Романов (він же Петро I), а створити її наново вдалося завдяки дипломатичним зусиллям Петра Порошенка. Історичне коло замкнулося, коли український Петро повернув українцям те, що колись вкрав Петро російський. І як би після цього не склалася доля українців, кого б вони відтоді не обирали у свої голови (чи на свою голову) - у підручники цей момент буде вписаний назавжди. Як і ті, хто своїми наполегливими зусиллями зробив його можливим.
А у вас ?
Три роки тому цього дня палало у Москві і в офісах проросійських організацій України. Водночас у багатьох патріотів тоді впала гора з плеч. Бо - сталося! Назад - не повернеш! Роки боротьби дали жаданий результат.
Уже Вселенський патріарх відмінив грамоту, якою Київське митрополитство у 1686 р. передавалося в ТИМЧАСОВЕ управління РПЦ на умовах, які Москва регулярно порушувала. За що й відмінили. Київське митрополитство повернулося до Константинопольскої православної церкви.
Вже були відмінені анафеми гетьману Мазепі і патріархам Філерату та Макарію. Уже відкрилося, що Російська православна церква сама Томосу ніколи не мала і по факту була самопроголошеною. РПЦ тоді уже пішла в церковний розкол, що триває досі і який не пітримала жодна православна церква в світі.
Це була перемога. Перемога здобута довгою виснажливою боротьбою.
Зараз мало хто знає, що боротьба за автокефалію тривала всі роки президетства Порошенка, практично зразу після перемоги Революції Гідності. Мало хто знає, що скориставшись хворобою та смертю митрополита Володимира, Москва намагалася взяти УПЦ МП під цілковитий контроль і посадити в митрополити росіянина або відвертого москвофіла - Онуфрій то ще був лайт-варіант. Мало хто знає, як був зірваний об'єднавчий Собор влітку 2015 р. Як Москва намагалася заблокувати механізм оголошення автокефалії під час Всеправославного Собору. Які потоки фейків поширювала Москва проти тих, хто творив автокефальну церкву - і як радісно кинулися Москві допомагати в тому українська демократична преса і всі інші "аби не Порошенко". Скільки було намагань зірвати проголошення автокефалії через реакцію Заходу, через інспірування конфліктів всередині світового православ'я. Коли просто тягнули час, мовляв "піде Порошенко - закінчиться автокефалія".
І праві ж були. Якби тоді не енергія і наполегливість президента Порошенка і його команди, не було б у нас нині ніякої канонічної автокефальної Української церкви. Була б єдина канонічна Московська церква, як це було до Порошенка.
Три роки тому, команда Порошенка почувалася як десантники після важкого виснажливого бою. Коли від втоми опускаються руки. Коли голова гуде дзвоном. Але коли знаєш - ми перемоги.
Ми перемогли тоді. Наші нащадки оцінять масштаби тої перемоги. А нам зараз треба ту перемогу зберегти. І зміцнити.
https://spektrnews.in.ua/news/r-chnicya-tomosu---dmitro-kalinchuk-vovnyanko/126950 Дмитро "Калинчук" Вовнянко
Рост экономики с нуля и с пустого бюджета, освобождение 2/3 Донбасса, Евроассоциация, безвиз, Томос...
Но зато теперь скумбрия по 8 и каждый зебил президент.
як там писали у січні 2019ого - я хоч й атеїст, але атеїст ПЦУ.
Маладая команда, пріді!
спасибо огромное всем причастным к обретению Томоса Украиной!
Слава Украине! ..
Україна колядує
Колядує вся Москва )))) бо вся Земля колядує 25 грудня
Як кажуть : або слова в пісні поміняйте, або труси надіньте. Бо це позор , ганьба та шизофренія .