Українська громадськість виступила із заявою щодо російської інтервенції до Казахстану

Росія несе частину відповідальності за порушення міжнародного права та прав людини, які відбуваються в Казахстані в рамках силового протистояння, вбивств, тортур, ув’язнень та інших переслідувань громадян.
Про це йдеться у заяві громадськості України щодо інтервенції РФ до Казахстану, повідомляє Цензор.НЕТ.
"Інтервенція військ Російської Федерації до Казахстану та їх розгортання у чисельності, яка явно виходить за межі декларованої, вже є здійсненним фактом, уможливлює ефективний контроль Російської Федерації над політичною владою, збройними формуваннями та силовими структурами Казахстану", - вважають автори та підписанти заяви.
Вони наголосили, що легітимність місії ОДКБ, яка перебуває у Казахстані, є сумнівною: питання потреби іноземного втручання не розглядали ані ООН, ані ОБСЄ, а влада Казахстану навіть не намагалася вести з протестувальниками діалог.
"Усі "миротворчі операції" які колись здійснювалися силами Російської Федерації самостійно, чи в рамках "Співдружності Незалежних Держав", завершувалися закріпленням та легалізацією військової присутності Російської Федерації на території країн, яким надавалася "допомога". Як свідчить історичний досвід, військова присутність Російської Федерації ніколи не приносила мир та зрештою забирала свободу", - йдеться у заяві.
Автори документу підкреслюють, що Казахстан може вирішувати свої внутрішні питання без втручання інших держав.
"Казахстан та його народ сьогодні стоять перед великою загрозою - бути наново колонізованими та пограбованими Росією в її проєкті відновлення ефемерної радянської величі", - наголосили вони.
Заяву підписали громадський діяч Йосиф Зісельс, нардеп Ганна Гопко та екснардеп Оксана Юринець, представник "Руху опору капітуляції" Андрій Левус та інші.
Приєднатися до числа її підписантів можна тут.
https://www.youtube.com/watch?v=aV-KG1-Z05w
Навчався у https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD Московському інституті міжнародних відносин https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0 МЗС СРСР , проходив переддипломну практику в посольстві СРСР в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9 КНР . Після випуску вступив на службу до Міністерства закордонних справ СРСР та був призначений на посаду до посольства в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80 Сінгапурі .
У https://uk.wikipedia.org/wiki/1979 1979 року повернувся до апарату МЗС, де працював до https://uk.wikipedia.org/wiki/1985 1985 року, після чого був відряджений до радянського посольства в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD Пекіні , де обіймав посади другого секретаря, першого секретаря й радника. https://uk.wikipedia.org/wiki/1991 1991 року вступив до https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%97%D0%A1_%D0%A0%D0%A4 Дипломатичної академії МЗС СРСР на курси підвищення кваліфікації керівних дипломатичних кадрів.
https://uk.wikipedia.org/wiki/1992 1992 року отримав пост заступника міністра закордонних справ Казахстану.