УКР
11782 відвідувача онлайн
Путін під час розмови з Ердоганом заявив, що не проти зустрічі із Зеленським, - Чавушоглу
Президент Російської Федерації Володимир Путін не проти зустрічі з лідером України Володимиром Зеленським.
Про це голова Кремля повідомив під час телефонних переговорів з президентом Туреччини, повідомив голови МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу під час пресконференції, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на РБК-Україна.
"Ми дбаємо про те, щоб організувати зустріч лідерів. Ще до початку війни у нас були такі старання. Путін у ході телефонних переговорів з нашим президентом заявив, що не проти такої зустрічі. Українська сторона готова. Між сторонами ведуться технічні переговори в Білорусії. З іншого боку, є й старання інших каналів, які ми також підтримуємо", - заявив Чавушоглу.
Топ коментарі
Ну що ж, статевий орган бабусі чекає несподіванка коли воно з бункера нагору вилізе.
Але на місці Зеленського я б з тією свинею розмовляв тільки десь в Варшаві. До Білорусі президенту країни, на яку напали саме з території Білорусі, летіти ризиковано і тупо. До Білорусі нехай Ара-хамія літає.
Ось я й питаю , як шаріат дивиться на контакти правовірного презідента з твариною , яка вже доведенна , що це слуга Сатана ?!
когда было чем торговать
тогда это было наступление и они дебалььцево ждали когда захватят
сейчас они блокируют мариуполь и будут этим шантажировать
их сми страшно врут, говорят "жители бородянки ждут гуманинатрки рф"
а сами же потом тупые военные говорят что это все для их военных пришло
а кто вас уродов сюда звал, люди спокойно жили себе, а вы все разрушили
ну что за твари рашистские
этого украинцы Зеленскому никогда не простят! так и будет Зеленский ходить с клеймом Иуды..
и потом, кабаев постарается Зеленского ликвидировать, как ликвидировал президентов Ичкерии..
пусть Зеленский говорит с ним онлайн, если хочет, но это ничего Украине не даст..
только военное поражение кабаева - вот что спасет Украину и весь цивилизованный мир!
"КГБ - особая порода […]. Слово «нет» они не понимают, договориться с ними нельзя, на компромисс сами не идут, а компромисс противника воспринимают как слабость. И если ты не послал КГБ, значит, что ты сам себе сделал большое горе. Это значит, что они будут давить дальше, пока не завербуют. У КГБ есть только две ипостаси: или ты их враг, или ты их https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82_(%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%8B) агент . И между этими двумя больше ничего."
це треба чітко запам'ятати всім. особливо переговорникам.
разве можно верить оркам, которые пришли в Украину убивать украинцев..
2. Під перемовин покрошать купу цивільних як це завжди було.
3. Це військовий злочинець і злочинець загальнолюдського масштабу. У нього залишилось 2 шляхи або шибениця або захоплення всього цивілізованого світу щоб не судили. Другий варіант дуже малоймовірний. Мир потрібен більше путлєру бо тоді буде можливість типу пересидіти як Саддаму після першої війни.
На перемовини іти доведеться бо москалі при відмові почнуть верещать що українці не хочуть миру.
Перед перемовинами треба. 1. Роздати воякам та народу протигази .
2. Наготувати усю ППО та стінгери і попросити все що можна у Заходу.
3. Цивільним поховатися в бомбосховища.
4. Зеленському чайок під час перемовин не пити, різних предметів руками не торкатися типу ручок дверей (але це опціонально).
Привіт, світе!
Я знаю, ти зараз дивишся на нас. Дивишся наляканими очима Польщі. Нерішучими жестами Франції. Прорахованими кроками Німеччини. Знервованими вигуками Латвії. Скептичним посмикуванням Угорщини. Розслабленим мугиканням Італії. Німою мовчанкою Ізраїля. Далекими вигуками США і Канади. І очима сотні інших країн.
Дивишся ніяково. Часто опускаєш погляд. Особливо, коли ми закриваємо собою наших дітей під час чергових ракетних атак. А коли таки наважуєшся очі підняти, дивишся вражено. Озираючись один на одного: чуєш, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її криють крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль брязкають довбаними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть «айм вері сорі енд діплі консьорд, бат…», а вона - «тю, ну як знаєш, я пішов збивати літак». Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки колотить бандерівське смузі.
Світ не дихає, світ панічно скуповує йод, а вона стоїть. З якої такої ця Україна сталі? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?
Знаєш, світе, а ти справді не знаєш. І ми теж, напевно, не знали по-справжньому донині. Не знали, що в нас є така сила. Така міць. І така любов. Завжди була. Просто роками лежала під руїнами совка, руського міра, пір'ям голубів миру і гіллям дерев любові. Лежала й чекала, щоб вибухнути. Вибухнути не страхом. Страх - це те, що нині відчуваєш ти, світе. А ми відчуваємо дещо інше.
Ми відчуваємо лють. За кожну вбиту дитину. За кожну понівечену долю. За кожне спалене місто. За кожну зруйновану мрію. І ця лють дає нам сили.
Ми відчуваємо свободу. Вперше. По-справжньому. Так гостро і сильно. Голу, вразливу і водночас таку потужну свободу. І ця свобода дає нам сили.
Ми відчуваємо любов. Ох, як же ми відчуваємо любов. Коли нема своїх і чужих. Коли всі максимально рідні. Коли мільйони рук методично викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов дає нам сили.
Тому, світе, не бійся. Ми на сторожі. І якщо ти раптом соромився запитати, ми скажем самі: так, весна прийде, і вона буде жовто-блакитна. Незалежно від того страшно тобі чи ні💙💛
Нам усе одно хто йде. Всі тут навіки у землі залишаться.