Російські військовополонені закликали своїх товаришів "розгорнути зброю в інший бік"
Російські військовополонені закликали військовослужбовців Росії "розгорнути зброю в інший бік" та відмовитися від нападу на Україну.
Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на УНІАН, про це вони сказали на пресконференції у Києві.
Військовополонений Ігор Руденко розповів, що у 2014 році він зрадив Україну, перейшовши у Криму на службу Росії.
За його словами, у січні 2022 року їхню військову частину почали готувати до "ведення війни та ведення бойових дій проти України та народу України".
"З січня по 20 лютого військові частини Криму… були відправлені повністю укомплектовані на мис Опук", - розповів він і додав, що там вони мали пройти навчання.
20 лютого, розповів Руденко, вони отримали наказ здійснити марш у район села Славне. "У Славному нам довели, я так розумію, від президента Путіна наказ, що це не навчання, це буде вторгнення на територію України", - наголосив він.
У Славному 20-23 лютого їм видали боєприпаси та аптечки, у тому числі "Промедол" - "наркотик, при якому не чути болю".
Руденко також зазначив, що військовослужбовцям довелося власним коштом купити білу фарбу, щоб нанести на свою техніку букву "Z".
У ніч на 24 лютого вони підійшли ближче до адміністративного кордону Криму та материкової України. "У ніч 24-го числа я побачив на власні очі, як без оголошення війни палахкотіло небо червоним кольором... Нам говорили, що буде домовленість із владою України пройти через кордон як миротворці нібито для звільнення українського народу від якихось невідомих загарбників, нацистів або якихось інших батальйонів, формувань, яких ми так потім і не побачили на території України", - підкреслив Руденко.
Надалі вони пройшли через адмінкордон і отримали наказ зайняти оборону біля Нової Каховки, а далі пересунутись на Херсон, але біля Баштанки їхню колону повністю розбили. Пізніше ті, хто вижив, здалися мирним жителям.
За дії російських військовослужбовців Руденко назвав їх фашистами, які "безрозбірливо стріляли у мирне населення".
"Люди ховаються у страху, у холоді, без їжі в бомбосховищах, у підвалах. Гинуть діти. Це гірше, ніж у 1941 році. Навіть Гітлер собі такого не дозволяв", - сказав він.
Звертаючись до російських військовослужбовців, Руденко закликав: "Не нападайте на народ України. Поверніть зброю в інший бік. Ви можете це зробити. Просто почуйте... Введіть свої війська, не дайте загинути. Адже Путіну не потрібні ми, він навіть трупи не забирає". . Їх просто скидають у братські могили".
Військовополонений росіянин Олександр Фоменко розповів, що він також служив у Криму. Він звернувся до всіх російських матерів і до всіх, хто зараз перебуває в Росії: "Вийдіть на вулиці, не бійтеся нашого уряду, не бійтеся нікого. Вони проти натовпу не попруть. Так, вони затримають 10-20 тисяч людей, але вас більше". Ви всі можете вийти і просто зупинити цей хаос, що відбувається зараз в Україні. Тут страждають мирні жителі".
Російських матерів він також закликав зателефонувати своїм родичам-військовослужбовцям та попросити їх повернутися з України до Росії.
Також участь у пресконференції взяли військовополонені Олексій Железняк, Рафік Магомедкірімов, Магсад Мустафаєв та Ігор Тупілкін.
кшм на базе.... на базе ЗИЛА 
который гамно воизла 
Боже - навіть краску довелось за свій рахунок купувати - ото нелюди!
А коли бачив червоне небо, коли переходив кордон, коли бачив і вбивав місцевих - нічого йому не сталось, і тільки попавши в полон, почав розуміти!
Ага - я щиро йому повірив!
Мразота рашистська!
Трясця твоїй матері, ти - нечиста сила,
Щоб тебе кадирівці у гімні втопили,
Об підлогу гепнули, потім розірвали,
А тоді у бункері на столі насрали.
Боком тобі вилізло, очі покосило,
Рот в дугу скаблучило, клапан перекрило,
В голові загупало, в носі закрутило,
В животі забулькало, в сраці засвербіло.
Громом тебе луснуло - стухнув ти, як нитка,
Щоб була із одягу в тебе одна свитка,
Щоб тобі відмовили, коли ти попросиш,
Щоб твоєю мордою молотили просо.
Щоб тебе нікчемного смикало за пупа,
А твій пуп так вилисів, як у мавпи дупа,
Щоби ти без дзеркала свій конєц не бачив,
В драних чоботах ходив, пив мочу ослячу.
Щоб наївся бузини ти за свої гроші,
В домовині бачили, який ти «хороший»,
Спотикався все життя на передні ноги,
А коліньми голими падав на підлогу.
Щоб у тебе стухнули яйця між ногами,
А у бункері твоїм пахло бовтюхами,
Щоби ложки жодної не підніс до рота,
Раз така зараза ти і така сволота.
Щоби ти, пройдисвіте, кольору не бачив,
Щоб лизав, радіючи, під хвостом собачим,
А язик твій задубів і мозоль зробився,
Щоб його ти проковтнув і ним подавився.
Аби жив ти триста літ - двісті рачки лазив,
У свинячий льох заліз й звідти не вилазив,
Щоби срака твоя біла щетиною вкрилась,
І буруб'яхи з лайна на ній накрутились.
Щоб ніколи ти не зміг полежать на жінці,
Щоб навіки х...й відсох у твоїй ширінці,
А ще краще, аби він на п'ятці узявся,
Щоби ти, як сцять ходив, так і розбувався.
Не забули щоб твій дім таргани й блошиці,
Аби ти їх уночі бив на своїй пиці.
І ніхто тобі на хліб не позичив грошей,
Хай у твоїх генералів заведуться воші.
Щоб у пекло ти попав, скажений собака,
Хай чорти тобі засунуть Байрактар у сраку,
Щоб вони тебе дурного лопатами били,
З Лукашенком і Шойгу в казані варили.
Скоро прийдуть козаки під кремлівські стіни,
І напишуть навіки: «Слава Україні»!
Козак Микитинської Січі Війська Запорозького
Низового Микола БОСИЙ (Нетреба) з побратимами.
м. Нікополь, березень 2022 рік.