"Невдалий бліцкриг завершиться вдалим Нюрнбергом", - Резніков

Міністр оборони Олексій Резніков відвідав звільнений від російських окупантів Гостомель.
Про це він повідомив у Facebook, передає Цензор.НЕТ.
"Десятки місцевих жителів лише напередодні, вперше за понад місяць, змогли без страху й загрози бути розстріляними вийти з підземелля, де ховалися від фашистів XXI сторіччя. Сьогодні над містом знову майорить прапор нашої Держави. Наші воїни вибили ворога з Київських земель", - йдеться в повідомленні.
"Довкола нас вирви, залишки броні та жахливі свідчення дій воєнних злочинців – зруйновані міста та цинічно вбиті мирні мешканці.
Біль, який пережили наші люди тут не можна уявити. Але я точно знаю, наша єдина національна мрія стане реальністю. Ми все відновимо та розбудуємо, а за злочини перед людяністю усі причетні, на чолі із головними акторами кремля, будуть відповідати не тільки перед Українським народом, але й перед міжнародним судом. За кожне забране й скалічене Українське життя російські фашисти нестимуть відповідальність. Невдалий бліцкриг завершиться вдалим Нюрнбергом. І фраза "я лише виконував наказ" на Нюрнберзькому процесі не врятує жодного злочинця", - підсумував міністр оборони.
гарні слова...
Єдина відповідь - тільки у випадку зміни зміни влади в террораші... Що теж малоймовірно через рабську натуру росіян...
Ни в одной стране не разглашают военные тайны
Це -- виродок і пустомеля. Зараз він також робить заяви, нічим не підкріплені. Команда "зє" виведе путіна з під "нюрнберґа". подоляк-єрмак-арахамія саме над цим працюють.
Кожного разу, коли ви будете мені казати про вєлікіх руських композіторов, я буду вам розказувати історію дівчинки, на очах якої і її маленького брата в маріупольському підвалі не один день помирала їхня мама. А потім з трупом мертвої мами діти були вимушені і далі ховатися в підвалі від обстрілів. Про хлопчика з Гостомеля, на очах якого російські солдати застрелили його батька. А потім хотіли вбити і сина, але той вижив. Про дівчинку, якій вистрілили прямо в обличчя. Про малюка, який тікав з бабусею в човні. Бабуся втопилася. А хлопчика шукають уже майже місяць. Ось що я вам скажу у відповідь про ганімих вєліких руських композіторов.
Кожного разу, коли ви будете казати мені про вєлікую руськую живопісь, я буду вам розказувати про розстріляних в спину мирних українців в Макарівському районі. А перед тим, як застрелити, орки зав'язували їм руки. Про сотні трупів на вулицях Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Про братські могили у дворах житлових кварталів. Братські могили мирних мешканців донедавна затишних і безпечних міст. Братські могили. В 21 столітті. Ось що я вам скажу у відповідь про ганімую вєлікую руськую живопісь.
Кожного разу, коли ви будете мені розказувати про вєлікій рускій тєатр, я буду вам розказувати історію жінки з Броварського району, з будинку якої російські мародери, відступаючи, знімали металочерепицю. Про танки і БТРи «другої армії світу», навантажені по вінця награбованим в українських домівках. Крадені телефони, планшети, телевізори, пральні машинки, килими, прикраси, пляшки з алкоголем, сковорідки, одяг, іграшки, взуття - все, що траплялось на шляху цим виродкам. Про те, як діставшись до Білорусі, вони наввипередки відправляли награбоване своїм родинам в росію. Про те, як торгували краденим на білоруських базарах. Ось що я вам скажу у відповідь про ганімий вєлікій руський театр.
Кожного разу, коли ви будете розказувати мені про вєлікоє рускоє кіно, я буду розказувати вам про жорстоко розстріляних коней в конюшнях на Київщині. Про заморених голодом і спрагою тварин зоопарку в Ясногородці. Про спалену після вибуху шкіру оленяти. А тепер максимальне дикунство… Про вбитого і з'їденого російськими окупантами алабая. Так, алабая. Так, собаки. Так, з'їденої. Ось що я вам скажу у відповідь про ганімоє вєлікоє рускоє кіно.
Кожного разу, коли ви будете розказувати мені про вєлікую рускую літєратуру, я буду вам розказувати про десятки перехватів розмов російських солдатів з їхніми матерями і дружинами. Розмов, в яких крім на*уя на нах*ї нічого нема. Розмов, в яких дружини замовляють, що їм вкрасти в українських будинках. Розмов, де матері сміються, коли синочки розказують, як їхні побатрими гвалтують хохлушек. І якщо з цих розмов викинути всі мати, в них лишиться хіба що «прівєт» і «пока». Ось що я вам скажу у відповідь про ганімую вєлікую рускую літєратуру.
Більше нема ніякої вєлікої руської культури, літератури, кіна, живопісі, тєатра і балєта. Є країна виродків, мародерів, ґвалтівників і убивць. Диких людей, яким нема місця в цивілізованому світі! бл
А багатостраждальні новоспечені руські дисиденти в затишних квартирах Берліна, Лондона, Ларнаки, Мілану, Тбілісі, Астани, Відня та інших тимчасових прихистків, хай ідуть за маршрутом руського корабля, гордо несучи в руках вєлікую рускую культуру!»
https://www.facebook.com/hashtag/olenapshenychna?__eep__=6&__cft__[0]=AZXrOccZ_79JUDyzjcxM_rtX_hEk_y8msso-yRXOs0l6N9xLDzfnpcz5x-X743FiRAS-GvE5sno3k0k5Rlcu29L15XjwIAybwrnYKO7Lxeeie-x_OYo_N-4VmdIrp9--YfzfPOdvM5zv7DY_l9Q_UY2-13-Aiu7vwG9BHA-QzV4N6w&__tn__=*NK-R #OlenaPshenychna
У людства на сьогодні одне завдання-мінімум, - загнати кацапських мавп назад у вольєри і слідкувати, щоб вони звідти не вистрибували.
Гарні слова,чекаємо дій на їх підтвердженя.