ЄС виділяє ще 50 млн євро на гуманітарну допомогу для України

ЄС виділяє ще 50 мільйонів євро гуманітарного фінансування на підтримку людей, які постраждали від війни Росії проти України.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Ради ЄС.
45 мільйонів євро передбачені на гуманітарні проєкти в Україні та 5 мільйонів євро - у Молдові.
Таким чином загальний обсяг фінансування гуманітарної допомоги ЄС у відповідь на війну досягає 143 мільйонів євро.
Це фінансування є частиною пакету підтримки в розмірі 1 млрд євро, який Європейська комісія пообіцяла на глобальному заході минулого тижня.
Нове фінансування має задовольнити найбільш нагальні гуманітарні потреби шляхом надання невідкладної медичної допомоги, доступу до безпечної питної води та гігієни, притулку та захисту, грошової допомоги та підтримки проти гендерного насильства.
і тисячі тих казлів які зараз крадуть та продають гуманітарку будуть сидіти в в,язниці а їх майно буде конфісковано.
З роману "Аґент Лилик":
"Я не пізнавав Львова, місто змінилося. Колись тихе й не гомінке, спокійне і не поквапне, сповнене жвавої веселості та елегантності, воно раптом загулюкало безліччю голосників на стовпах, звідки лунала бадьора маршова музика, а в перервах між маршами не менш бадьорий голос повідомляв, що 22 жовтня 1939 року відбудуться вибори делегатів у Народні Збори Західної України, а потім знову лунала та агресивна гучна музика. Вулицями сновигали насуплені громадяни Країни Рад, які прибули зі сходу, їх відразу можна впізнати з недбалого вбрання, заклопотаного погляду й небажання зустрічатися поглядами з зустрічними перехожими.
Львів'янки, які ще вчора звабно цокотіли своїми лякерками по львівських хідниках, раптом, немов змовившись, поскидали з себе шовкові панчішки, капелюшки, сукні, рукавички, шкіряні елегантні торбинки й ходили тепер у хустках, у фартухах, витоптаних черевиках, із відрами до фонтанів, з плетеними кошами на базари. Уже неможливо розібрати, де пані, а де служниця. А причина була та, що солдати забирали годинники, конфісковували гарний одяг, тому люди воліли вдягатися в старі лахи, не виділятися й не носити ані годинників, ані обручок.
Крамниці були відчинені, але довжелезні хвости людей уже мало чим могли розживитися, бо все вартісне викуплене або сховане й опинилося на Кракідалах. Однак для прибульців зі сходу ще залишалося чимало дрібничок, яких вони ніколи у своєму житті не бачили, тож викуповували навіть порожні, але розцяцьковані ******* пуделочка й пушки для гербати, кави чи бакалій. Окрім цього, ще можна придбати перкалі й дешеві дамські сорочки, нафталін, соду, амоняк, пульверизатори. Усі ганялися за годинниками, але їх уже давно не стало в продажу.
Вулицями тяглися довжелезні валки підвод, гуркотіли танки та в безладних колонах плуганилися мовчазною похнюпленою сірою масою неголені, запорошені красноармійці у довгих плащах, що сягали землі, або в сірих землистої барви шинелях з червоними нашивками на широких, криво скроєних комірах. На головах мали шматяні шпичасті шапки з червоними зірками на чолах, ноги в онучах, більшість на диво низького зросту. Вони схожі на сухотників з пригаслими очима, дивилися надовкіл спідлоба, готові до будь-якої провокації, перед якою їх застерегли політруки. Їм треба охопити своєю владою геть усі закамарки, і вони розповзалися, мов павуки, наводячи страх.
Серед них багато азіятів, а ще сифілітиків, що пізнати по деформованих носах і очах. Очевидно, Сталін, побоюючись братання з підневільними галичанами, вислав сюди передусім вояків, з якими неможливо порозумітися. Вони пили з алюмінієвих баклажок горілку, а насправді пекельну суміш спирту й алюмінію, у яку вона перетворилася. Вони не мали що їсти і з голоду виривали в школярів канапки. За ними волочився сморід немитих тіл і дьогтю від їхніх чобіт".