Серед працівників "Укрзалізниці" виявлено чотирьох колаборантів, - Камишін
В Укрзалізниці виявили чотирьох агентів, які співпрацювали із російськими військами та системно передавали їм інформацію.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомив голова правління компанії Олександр Камишін у Телеграмі.
"Залізниця — найбільший роботодавець нашої великої країни. 231 тис чоловік працює в компанії.
Всі вже звикли, що залізничники — це залізні_люди із залізними нервами, які продовжують працювати за графіком навіть під час війни. Тисячі залізничників відзначилися своїми героїчними поступками.
Та знайшлися і такі, за яких мені соромно. Так, іх не багато, але вони є. Мова йде про агентів, що співпрацювали із російськими військами і системно передавали їм інформацію.
Наша внутрішня служба безпеки залізниці системно працює над виявленням підозрілих працівників і передає інформацію правоохоронним органам. А вони вже в свою чергу роблять свою роботу.
На сьогоднішній день в нас вже є 4 такі підтверджені колаборанти. Ними вже займаються правоохоронні органи", - зазначив Камишін.
Приватизувати і почне отримувати прибутки і платити податки.
Тільки багаті нафтові компанії можуть дозволити собі таку величезну кількість держ.підприємств, як в Україні. Це корупційна юездонна діжка.
Треба негайно націоналізувати все нагарбане - нехай працюють на бюджет та на державу, особливо це стосується стратегічних галузей!
Необхідно заборонити відмивання грошей в офшорах, та вивід коштів з країни закордон: в Іспанії, Кіпри і т.п. - нехай тут тратять гроші та дають людям заробити, а не фінансують закордонних будівельників та домогосподарок.
Скількі ще цей грабіж буде продовжуватись?! Скількі ще олігархічний маріонеточний уряд буде грабувати державу? 30 років вам мало, щоб до вас телепнів дойшло?
Ніколе більше не обирайте в владу олігархів-негідників та їх маріонеток! Держіть їх на відстані гарматного пострілу від влади та правосуддя!
можна ще з конфіскацією майна
А за железнодорожным вокзалом в то время грохнул залп. Перед залпом закружились метелицей бабьи визги в толпе. Кто-то побежал с воплем:
- Ой, бяда!
Кричал чей-то голос, срывающийся, торопливый, сиповатый:
- Я знаю. Тримай їх! Москалі. Кацапури. Коригувальники... Я їх бачив, вони мітки ставили!
Торопливо спешились с БТРа хлопцы, врезались в толпу, хватая кого-то. Кричали женщины. Слабо, надрывно вскрикивал схваченный за руки путевой обходчик Пафнутьин:
- Я не москаль. Ничего подобного. Ничего подобного. Что вы? Я сотрудник Укрза... зала... зале́зницы. Ась? Чё? Чё сказать? Поленница! Полениться! Полуница!!! Не надо!...
Хватили с ним рядом кого-то, тот, белый, молчал и извивался в руках...
Потом возле вокзала переулке сверкнуло и трахнуло, и обходчик Пафнутьин, трижды отрекшийся, жизнью заплатил за свою любовь к русскому миру и за русскоязычную челюсть. Он лег навзничь, раскинув руки, а другой, молчаливый, упал ему на ноги и откинулся лицом в тротуар.
(с) М. Булгаков
(ну так... практично Булгаков, так би мовити...