ГЗК закриваються через проблеми з логістикою та високу вартість ресурсів, - експерт
Через вузькі залізничні переходи на західному напрямку українська продукція місяцями накопичується на кордоні і не може потрапити до замовників. А зростання вартості на енергоресурси та падіння цін на світовому ринку зробило постачання металургійної сировини збитковими, що, своєю чергою, призвело до закриття ГЗК в Україні.
Як передає Цензор.НЕТ, про це розповів головний аналітик ГМК Центру Андрій Тарасенко.
"Така ситуація не мала прецедентів! Середнє завантаження потужностей ГЗК, які зупиняються, у червні було і так низьким - 30%. При цьому різкий розворот цін на ринку в середині червня зробив постачання збитковим. Далі знижувати завантаження вже можливості не було", - пояснює експерт.
За його словами, сьогодні ціна на ЗРС у Китаї зберігається на рівні $115-120 за тонну, і кілька років тому така вартість дозволяла підприємствам успішно працювати. Але через високу інфляцію у 2021 р. собівартість ЗРС зросла на 30%.
"Цього ж року зростання цін на енергоносії призвело до додаткового зростання собівартості ще на 30%. До цього додаються тружнощі з логістикою у воєнний час і пов'язані з цим витрати: на прикордонних переходах склади простоюють місяцями. Погіршила ситуацію непродумана регуляторна політика, коли ставки ренти на видобуток залізняку підвищувалися двічі за два роки. У результаті ціла галузь, що успішно працювала, стала збитковою", - резюмував Тарасенко.
Як відомо, група "Метінвест" оголосила про призупинення видобутку на Південному, Інгулецькому та Північному гірничо-збагачувальних комбінатах: перші два призупинять з 1 липня, а Північний ГЗК – з середини липня. Також з 1 липня потужності "Каметсталі" скоротять до однієї домни. З гірничо-збагачувальних комбінатів продовжить працювати лише ЦГЗК, але зі зменшенням потужності. Подібні проблеми мають й інші металургійні підприємства України. Причини зупинки – неможливість вчасно доставити продукцію замовникам, пов'язана з труднощами логістики: вузькі прикордонні переходи на залізниці не здатні забезпечити достатній обсяг навантаження. Так, зараз через ці переходи пропускають не більше 1,9 тис. вагонів на добу. Тоді як для нормального функціонування українських експортних галузей ця цифра має бути мінімум удвічі вищою.
