ЄС наступного року щомісяця виділятиме Україні 1,5 млрд євро, - фон дер Ляєн
Євросоюз у 2023 році щомісяця виділятиме Києву допомогу у розмірі півтора мільярда євро, поки Україна змушена відбивати російську військову агресію.
Про це заявила у Брюсселі голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн за результатами другого дня саміту за участю лідерів 27 країн ЄС, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на BBC.
Хоча за цей рік Україна уже отримала від Євросоюзу 19 млрд євро, фон дер Ляєн, яка виступала з жовто-синім значком на лацкані, наголосила, що для України дуже важливо і в майбутньому мати передбачуваний та стабільний приплив коштів.
За оцінками самої України, наголосила вона, їй потрібно щомісяця 3-4 млрд євро на основні потреби. Очікується, що решту коштів зможуть надати Сполучені Штати та різні міжнародні організації, насамперед фінансові.
Крім того Урсула фон дер Ляєн сказала, що ЄС шукає можливості допомогти Україні з відновленням подачі води, тепла та електроенергії. А головуючий на саміті голова Ради Європи Шарль Мішель наголосив, що Євросоюз планує використовувати заморожені у зв'язку із санкціями російські активи для відновлення України.
Але куди менше одностайності виявили члени ЄС у питанні про встановлення стелі цін на газ, яка давно вже обговорюється, але так само далека від рішення.
У ході тривалих дискусій керівники країн Євросоюзу загалом підтримали пропозицію Єврокомісії запровадити альтернативну стелю цін на скраплений природний газ і добровільні спільні закупівлі газу, проте це ще не набуло законодавчої форми - додаткові переговори продовжаться найближчими тижнями.
"Тепер у нас є дуже хороша і велика дорожня карта для продовження роботи з питання цін на енергоносії", - зазначила у зв'язку з цим Урсула фон дер Ляєн.
При цьому точної дати ухвалення рішення щодо обмежень цін на газ лідери ЄС не назвали, відомо лише, що міністри енергетики повернуться до цього питання у вівторок.
Крім розбіжностей щодо стелі цін на газ, лідери ЄС розійшлися в думках і з приводу того, скільки найбагатші країни планують витратити на підтримку свого бізнесу та громадян в умовах енергетичної кризи.
Менш багаті країни скаржилися, що це може вдарити по конкурентоспроможності єдиного ринку ЄС.
