Поліція, СБУ та прокуратура проводять обшуки в Довженко-Центрі
У Довженко-Центрі, де розташований найбільший український кіноархів, проводять обшуки Національна поліція, прокуратура та СБУ.
Про обшуки повідомили на сторінці Центру у фейсбуці, інформує Цензор.НЕТ.
За словами співробітників Центру, до будівлі прийшли представники прокуратури, поліції та Служби безпеки України і проводять обшуки.
"Шукають документи, пов'язані з забудовником", - кажуть у Довженко-Центрі.
Пресс-секретарка Центру Марія Глазунова розповіла "Детектору медіа", що формальним приводом до обшуків є пошук зв'язків колишнього гендиректора Центру Івана Козленка із фірмою-забудовником, що працює на ділянці поруч із Центром.
Речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець повідомила "Українській правді", що обшуки проводять на підставі ухвали слідчого судді.
"Слідчі дії відбуваються на законних підставах в межах кримінального провадження, яке розслідується за ч. 2 ст. 364 КК України. Наразі це вся інформація, яку ми можемо повідомити на цей час, з огляду на те, що слідчі дії тривають", - каже Максимець.
У пресслужбі СБУ також підтвердили слідчі дії і зазначили, що одному із колишніх посадовців Центру готується повідомлення про підозру у зловживанні владою або службовим становищем.
Почну спочатку (як годиться), з історії пана Козленка, який зовсім не тягне на героя.
Цей пан з'явився в Центрі наприкінці 2012 р. з подачі Віктора Януковича-молодшого, який, як відомо раптом тоді зацікавився кіно, та Катерини Копилової, його ставлениці на посаді очільниці Держкіно.
Почав Ваня погано: з того, що підробив документи про наявність в нього магістерської освіти (насправді мав лише ступінь бакалавра) та наявність керівного досвіду (насправді до того працював у вар'єте одеських нічних клубів) - без чого за українським законодавством його не могли призначити заст. гендиректора.
Потім Козленко, який в той період неодноразово заявляв, що має ментальність "совєтської людини", лобіював інтереси москальської компанії "Саламандра", якій було безкоштовно передано обдаднання і приміщення Центру і яка в три зміни без офіційного оформлення тиражувала фільми замість Центру, заробляючи на цьому кошти. Аудиторські перевірки в 2013 р. зафіксували збитки для підприємства від такого "творчого" підходу на мільйони гривень. Навіть навесні 2014 р., коли вже був окупований Крим, на зборах колективу заявляв, щоне бачить проблеми в тому, щоб росіяни продовжували працювати там і надалі (скорочуючи при цьому власних працівників, які були природними конкурентами "саламандрівців", а на їхні місця призначаючи тих самих "саламандрівців", щоб вони могли отримувати гроші ще й від української держави". Правда, через кілька місяців "Саламандра" пішла сама, побоючись санкцій, вчинивши при відході розгром (як і личить москальським окупантам"). Пан Козленко не став підписувати акт, який розгром фіксував, щоб хоч спробувати отримати від москалів компенсацію.
Тепер про забудову і забудовників.
В 2008 р. було приватизовано з ознаками корупції (що давало можливість спрбувати відіграти оборудку назад, але пан Козленко палець о палець для цього не вдарив) 9 будівель Центру і труба котельні (остання - окремою позицією). Оборудка не була юридично "чистою": наприклад, будівля двох високовольтних трансформаторних підстанцій загальною потужністю 2,5 МВА була приватизована, а їхнє обладнання залишалося на балансі Центру; та ж сама історія і з котельнею - були приватизовані будівля і згадана вище труба, а котли і обладнання - ні).
До того ж там неможливо було побудувати той житловий комплекс, який врешті був збудований, починаючи з 2016 р., адже ці 9 будівель були розкидані по території в 3 га, і забудовник міг юридично претендувати лише на розрізнені земельні плями під ними, якізагалом становили менше половини площі ******** забудови. Пан Козленко якось "не помітив" цього самозахоплення забудовником державної території, також "не помітив" руйнування під час забудови 3-х артезіанських свердловин та водного басейну, двох електропідстанцій і одного з найкращих в Голосіївському районі бомбосхвищ, що перебували на балансі Центру.
Почну спочатку (як годиться), з історії пана Козленка, який зовсім не тягне на героя.
Цей пан з'явився в Центрі наприкінці 2012 р. з подачі Віктора Януковича-молодшого, який, як відомо раптом тоді зацікавився кіно, та Катерини Копилової, його ставлениці на посаді очільниці Держкіно.
Почав Ваня погано: з того, що підробив документи про наявність в нього магістерської освіти (насправді мав лише ступінь бакалавра) та наявність керівного досвіду (насправді до того працював у вар'єте одеських нічних клубів) - без чого за українським законодавством його не могли призначити заст. гендиректора.
Потім Козленко, який в той період неодноразово заявляв, що має ментальність "совєтської людини", лобіював інтереси москальської компанії "Саламандра", якій було безкоштовно передано обдаднання і приміщення Центру і яка в три зміни без офіційного оформлення тиражувала фільми замість Центру, заробляючи на цьому кошти. Аудиторські перевірки в 2013 р. зафіксували збитки для підприємства від такого "творчого" підходу на мільйони гривень. Навіть навесні 2014 р., коли вже був окупований Крим, на зборах колективу заявляв, щоне бачить проблеми в тому, щоб росіяни продовжували працювати там і надалі (скорочуючи при цьому власних працівників, які були природними конкурентами "саламандрівців", а на їхні місця призначаючи тих самих "саламандрівців", щоб вони могли отримувати гроші ще й від української держави". Правда, через кілька місяців "Саламандра" пішла сама, побоючись санкцій, вчинивши при відході розгром (як і личить москальським окупантам"). Пан Козленко не став підписувати акт, який розгром фіксував, щоб хоч спробувати отримати від москалів компенсацію.
Тепер про забудову і забудовників.
В 2008 р. було приватизовано з ознаками корупції (що давало можливість спрбувати відіграти оборудку назад, але пан Козленко палець о палець для цього не вдарив) 9 будівель Центру і труба котельні (остання - окремою позицією). Оборудка не була юридично "чистою": наприклад, будівля двох високовольтних трансформаторних підстанцій загальною потужністю 2,5 МВА була приватизована, а їхнє обладнання залишалося на балансі Центру; та ж сама історія і з котельнею - були приватизовані будівля і згадана вище труба, а котли і обладнання - ні).
До того ж там неможливо було побудувати той житловий комплекс, який врешті був збудований, починаючи з 2016 р., адже ці 9 будівель були розкидані по території в 3 га, і забудовник міг юридично претендувати лише на розрізнені земельні плями під ними, якізагалом становили менше половини площі ******** забудови. Пан Козленко якось "не помітив" цього самозахоплення забудовником державної території, також "не помітив" руйнування під час забудови 3-х артезіанських свердловин та водного басейну, двох електропідстанцій і одного з найкращих в Голосіївському районі бомбосхвищ, що перебували на балансі Центру.