Міноборони судиться з імпортерами зброї через прострочені контракти: сума позовів щонайменше 8,9 мільярда гривень, - ЗМІ
Навесні-влітку 2022-го Міноборони уклало контракти з кількома імпортерами зброї, зробило стовідсоткові передоплати й – вже майже рік чекає на свої снаряди та техніку.
Про це йдеться в матеріалі Української правди, інформує Цензор.НЕТ.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року повністю переформатувала роботу української оборонки. Компанії, які всю свою історію працювали виключно на експорт, мусили швидко перелаштуватись. У перші дні повномасштабної війни Укроборонпром перевели з експорту на імпорт всього озброєння в Україну.
Міноборони України навесні-влітку 2022-го зробило 100% передоплати кільком імпортерам зброї за укладеними контрактами. Проте снаряди та техніку досі чекає. Навесні 2023-го відомство Резнікова почало масований юридичний наступ на підпорядковані собі ж державні компанії, які отримали від МОУ мільярди гривень передоплати навесні 2022 року, але досі не здійснили поставки продукції.
"Станом на 23 травня УП вдалось відшукати в судовому реєстрі щонайменше 30 позовів Міноборони до 4 державних підприємств, які займаються збройними закупівлями. Йдеться про "Спецтехноекспорт" і "Укрспецекспорт" – по 12 судових справ, компанію "Прогрес" – 4 справи, і навіть новостворену Агенцію оборонних закупівель – 2 справи.
Загальна сума позовів за простроченими контрактами, які "засвітили" в реєстрі – 8,9 мільярда гривень. Для порівняння – стільки ж фонд "Повернись живим" (близько 6,6 мільярда) та Фонд Порошенка (понад 2 мільярди) зібрали разом за 9 років війни, починаючи з 2014-го" - йдеться в матеріалі.
У відповіді на запит Міноборони підтвердило підрахунки УП щодо кількості та загальної вартості позовів.
У ці 8,9 мільярда входять як отримані постачальниками передоплати, так і штрафи й пені за прострочене виконання контрактів. Але, за даними УП, подані позови покривають тільки частину прострочених угод.
Більшість договорів, за які судиться військове відомство, були підписані в березні-квітні 2022 року, деякі – влітку і навіть восени, коли департамент закупівель у МОУ уже очолив Олександр Лієв.
У травні 2022-го лише за одним контрактом "Прогрес" отримав від держави одразу 1,3 мільярда гривень. За контрактом він мав поставити ЗСУ 122-мм снарядів до РСЗВ "Град". Але цей контракт не був виконаний, більш того пізніше цій же компанії знову перераховували гроші наперед. Тепер у "Прогресу" через суд уже намагаються стягнути 2,6 мільярда.
Ще один позов, за даними УП, стосується поставки в Україну вживаних американських військових автомобілів HMMWV ("Хамві"), які мали постачатись по більш як 300 тисяч доларів за штуку.
Близько трьох мільярдів Міноборони належить вибити назад у маловідомої польської компанії Alfa Sp.Z.. Остання, за деякими ознаками, теж може бути пов'язана зі згаданим керівником "Прогресу".
Інший підрядник, проти якого подало позови МОУ – "Укрспецекспорт".Його представники у публічних слуханнях зізналися, що 90% передоплати за одним з договорів перевели чеській зброярській фірмі Pamco, а тому не можуть повернути 277,4 мільйона гривень.
"При цьому "Укрспецекспорт" вмовив суд суттєво зменшити суму штрафу за прострочений договір. Бо те, що з вини фірми українське військо не отримало в критичні місяці потрібну зброю, суд не зміг порахувати як "збитки Міноборони". Тому Господарський суд Києва пробачив експортеру 80% штрафу, зменшивши його з 80 до 16 мільйонів. Наразі позови до "Укрспецекспорту" сумарно сягають 1,9 мільярда гривень", - зазначають журналісти "Української правди".
Імпортер "Спецтехноекспорт" отримав позовів на повернення 4,3 мільярда гривень. В одній зі справ на 980,4 мільйона компанія навіть намагалася залучити стороною справи Головне управління розвідки. Що саме хотіли отримати від відомства Кирила Буданова – невідомо. Однак, наскільки відомо УП, "СТЕ" зараз сконцентрований саме на поставках ГУРу.
Найменше даних у публічному реєстрі про позови до нової Агенції оборонних закупівель, яку в серпні минулого року було створено, щоб, зокрема, втихомирити апетити спецімпортерів. Керує нею давній партнер глави Офісу президента Андрія Єрмака Денис Шарапов. УП вдалось відшукати лише дві справи загалом на 131,5 мільйона гривень. Одна з них з грифом "таємно".
Але це не все.
«Помилки» скоїли представники Держави з Міноборони, які « вибрали» поганих виконавців.
Це є їх відповідальність- оцінити ризики та уникнути збитків.
Тому судити треба замовників теж.
Це виглядає як « договорняк/відкат»- арештувати треба і замовників і виконавців.
P.S. Вори часів Януковича, порівняно з зеленими, як першокласники проти проффесора.
1. "От така хєрня малята". З 24 лютого 22 року і до сьогодні, голова обласної військової адміністрації Харківської області, не надавав запит про включення міста Харків в перелік міст як території активних бойових дій. Киів, до речі туди включили. А Харків ні.
2. Бо це баблішко якого стає менше в графі "освоювати кошти" і податки які здирають з напівмертвого бізнесу. Всім Харків'янам які постраждали від війни ця відсутність в переліку ще дуже дорого стане.
ПС. Как сказал один директор: "все просірают время - мі просіраем время"
США очень плотно и настойчиво работают с Южной Кореей, чтобы та помогала Украине активнее (как одна из самых главных стран в мире - производителей оружия и боеприпасов). После длительного сопротивления и просьбы США Южная Корея начала передавать Украине сотни тысяч артиллерийских снарядов. Отправка осуществляется через США.
В обмен на это США дают Южной Корее больше гарантий в гипотетическом противостоянии с КНДР. Также США предлагают льготы Корее при строительстве высокотехнологических заводов в США. Благодаря дипломатии Байдена Корея - хороший союзник.
*********************
Дословно, с источника Wall Street Journal: «Южная Корея продолжает передачу сотен тысяч артиллерийских снарядов для Украины - шаг, который, по словам американских официальных лиц, сделает запланированное Киевом наступление против российских войск эффективным и позволит Белому дому отложить принятие решения о поставках кассетных боеприпасов, запрещенных многими странами».
Детали: Согласно конфиденциальной договоренности, Южная Корея передает снаряды США, которые, в свою очередь, организовали их отправку в Украину. Белый дом отказался от комментариев, как и представитель южнокорейского правительства в Сеуле. Пентагон отказался сообщить, каким образом происходит передача снарядов и когда она должна быть завершена, но признал, что ведет переговоры с Сеулом о покупке боеприпасов у Южной Кореи.
Позиция Сеула изменилась после визита президента Южной Кореи Юн Сок Ёла в Вашингтон в прошлом месяце. Тогда Вашингтон и Сеул обнародовали совместную декларацию по вопросам безопасности
В ноябре Сеул пообещал предоставить Украине артиллерию, но потом начал уклоняться.
Отмечается, что США месяцами просили о помощи, поскольку собственные запасы артиллерии Пентагона сокращаются. Сообщается, что с февраля 2022 года США предоставили Украине более 2 миллионов 155-миллиметровых артснарядов, и их остатки начали исчерпываться.
Пентагон совершил рейд на собственные запасы снарядов в Германии, Израиле, Кувейте и Южной Корее, чтобы пополнить дефицит.
Утечки секретных документов свидетельствуют, что в марте южнокорейские чиновники были обеспокоены тем, что отправка снарядов нарушит политику страны, которая в то время предоставляла Украине только нелетальную поддержку, но они также не хотели отказывать союзнику.
Также там отмечается, что Украина попросила предоставить ей кассетные боеприпасы, и высокопоставленные республиканские законодатели давили на администрацию, чтобы она их предоставила. Американские военные и оборонные чиновники с пониманием отнеслись к этой просьбе Украины. Но чиновники в Белом доме и Госдепартаменте сопротивлялись, ссылаясь на международное осуждение использования кассетных боеприпасов.
Законодательство Конгресса запрещает США экспортировать кассетные бомбы с любым показателем, превышающим номинальный коэффициент неудач, но это положение может быть отменено президентом США.