У районі Бахмуту росіяни перейшли до активних дій, - Сирський
Окупаційні війська РФ намагаються зупинити просування Сил оборони України та відновити втрачене становище.
Про це повідомив командувач Сухопутних військ Олександр Сирський в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, передає Цензор.НЕТ.
"На сході ситуація залишається складною. Ворог не полишає спроб досягти успіхів і щодня атакує наші позиції. Особливу активність виявляє в районі Куп'янська, де намагається просунутися вперед відразу на кількох напрямках. У районі Бахмута противник значно посилив своє угруповання і перейшов від оборони до активних дій", - розповів він.
Сирський зазначив, що росіяни намагаються там зупинити просування українських військ та відновити втрачене становище, використовуючи десантні підрозділи. Також на окремих ділянках використовує штурмові групи зі складу загонів Шторм Z.
"Дії супротивника підтримуються щільним вогнем артилерії та мінометів. Постійно збільшується застосування дронів-камікадзе. Водночас, завдяки професійним та злагодженим діям наших воїнів ворог зазнає великих втрат і не може досягти поставлених цілей", - додав командувач.
Командувач також повідомив, що провів роботу з командирами військових частин, які діють на напрямках зосередження основних зусиль супротивника, для того, щоб оперативно реагувати на дії супротивника та виробити ефективні засоби боротьби з ними.
А что будет делать Украина? Строит ли руководство новые мощные бетонные укрепления, учитывает ошибки провальных наступлений? Пока ничего из этого не видно.
Але у нас Резнікова врешті решт зняли.
Це вам не абдрістович або ************, від слів котрих можна будь-якої миті відхреститись, і підписи їх нічого не вирішують.
хто напише що не в його... чи не знав.... то Львіського керівника міг за місяць звільнити...
Наступати в таких умовах примусили мабуть політично західні партнери.... а з ***...вою підготовкою офіцерів та перевага орків у дронах та РЕБ... це вже місцева халатність...
В Бахмуті не змогли.
На підставі того, що відомо на даний момент, я можу лише оцінити таке:
- А) ЗСУ розпочали контрнаступ на півдні Запоріжжя у червні цього року, хоч і були до цього погано підготовлені
- Б) це сталося через безвідповідально завищені очікування, створені провідними українськими ЗМІ
- В) план ЗСУ був явно «зірваний» росіянами, які висадили в повітря Каховську греблю, щоб перешкодити його реалізації
- D) ЗСУ отримали неякісну інформацію про те, чого очікувати від росіян, але при цьому не було забезпечено достатньою кількістю обладнання, *********** та навчання, необхідних для досягнення оперативного рівня прориву російських ліній оборони на півдні Запоріжжя.
Іншими словами: саме так, як я «попереджав» неодноразово ще у січні-березні (за що мене тоді критикували деякі ведучі на українському телебаченні), ЗСУ «вганяли» в операцію з недосяжними цілями.
З цієї точки зору і на основі (напрочуд схожого) іранського досвіду періоду ірано-іракської війни 1980-1981 років, так, для ЗСУ, можливо, було б краще зупинитися, завершити реформи та реорганізацію, отримати (набагато) більше обладнання та матеріалів, насамперед чим повторити спробу (бажано, на якомусь іншому ділянці лінії фронту, та іншим способом, тому що повторення невдач ніколи не буде гарною ідеєю).
Щодо того, чи є українські операції на Дніпрі «нічим іншим, як тривожною акцією»: я не знаю.
Однак я «застерігаю» від догматизму. У ******** війні ніколи не слід піддаватися догмам. Те, що сьогодні може бути правдою, завтра може бути легко брехнею. Або хоч би можливістю.
Це означає, що вони можуть бути тривожними операціями прямо зараз, але вони також можуть відкрити можливості для завтрашнього дня. Це залежить виключно від їхніх фактичних результатів - і не в останню чергу від громадської думки щодо їх можливих/майбутніх/належних результатів. Це, у свою чергу, означає: виключно Генштаб ЗСУ має вирішити, ґрунтуючись на перехресному отриманні наявних розвідданих та результатах операцій, продовжувати чи, можливо, навіть активізувати ці операції, чи відступити.
Авдіївка: наскільки я бачу ситуацію, росіяни зараз перекидають на цю ділянку ще одну свою «армію» (2-ю гвардійську загальновійськову армію/гвардійську танкову армію). Швидше за все можна очікувати відновлення наступу за першої ж можливості і продовження його будь-що-будь. Тому що, як пояснювалося вище, наступальні операції є основним принципом російської військової доктрини.
Судячи з досвіду останніх 19 місяців цієї війни, вирішальним для завершення цієї битви буде той самий фактор, що й завжди: наявність достатніх запасів *********** та обладнання для ЗСУ. Якщо НАТО не зможе забезпечити достатню кількість і того, і іншого - як це сталося минулої осені, коли ЗСУ намагалися захистити Бахмута - тоді результат визначено.