Понад 220 окупантів здалися в полон через лінію "Хочу жить", - FT

Станом на грудень понад 220 російських солдатів здалися в полон через гарячу лінію "Хочу жить", ще понад 1 000 інших заявок перебувають на розгляді.

Про це пише Financial Times, повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на Українську правду.

Видання розповідає про російського лейтенанта Данила Алфьорова. Він "зробив те, що не вдалося решті армії Володимира Путіна, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну: він дійшов до центру Києва.

У жовтні, сидячи між двома офіцерами української військової розвідки, 27-річний Алфьоров засудив неспровоковану війну своєї країни і заявив, що добровільно здався в полон", - йдеться в публікації.

Алфьоров - випускник московського військового училища. Він здався у полон сам та допоміг зробити це ще 11 російським військовим, які воювали під його командуванням на Херсонщині.

Всі вони зателефонували на гарячу лінію "Хочу жить". FT зазначає, що їхня капітуляція - відома як операція ГУР "Бариня" - надала Україні цінну розвідувальну інформацію з поля бою.

ГУР відкрило гарячу лінію у вересні 2022 року, за три дні до того, як російський диктатор Путін оголосив часткову мобілізацію.

FT цитує одну з розмов між оператором лінії і окупантом, де росіянин на питання, чи хоче він жити, відповів "Так. Мені хтось дав цей номер. Ви можете допомогти мені здатися?".

Перша успішна здача в полон відбулася менше ніж через місяць після запуску лінії.

Повідомляється, що відтоді щотижня здаються в полон близько трьох російських солдатів.

"Наразі на гарячу лінію надійшло понад 26 000 дзвінків телефоном та через чат-бот у месенджері Telegram.

Вебсайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, у тому числі 46 мільйонів разів з території Росії. Сайт був заблокований в Росії через кілька днів після його запуску, але залишається доступним через сервіси, які приховують інтернет-адресу користувача", - пише FT.

Видання зазначає, що "ГУР розглядає російських солдатів як валюту, за яку можна викупити українських військовополонених".

На гарячій лінії "Хочу жить" 24 години на добу, 7 днів на тиждень працюють 10 операторів, які сидять у секретному місці в Києві. Команда складається з військових психологів та аналітиків, які пройшли спеціальну підготовку для спілкування з російськими солдатами.

Речник проєкту "Хочу жить" Віталій Матвієнко розповів, що часом окупанти дзвонять у сльозах, тоді їх треба заспокоїти. Інші вірять російській пропаганді про "українських неонацистів, які вбивають росіян" - тих доводиться переконувати.

Українська влада обіцяє не тільки те, що вони будуть жити, але й те, що з ними будуть добре поводитися відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими. Серед інших гарантій - медична допомога, триразове гаряче харчування, спілкування з рідними на батьківщині і, звичайно, ймовірність обміну на українських військовополонених і повернення додому, в Росію.

Окупантам, які бояться, що їхньому життю загрожує небезпека у разі повернення до Росії, ГУР пропонує можливість попросити притулку в Україні.

Матвієнко розповів, що гаряча лінія пережила кілька сплесків дзвінків. Перший був у листопаді 2022 року, приблизно в той час, коли українські військові звільнили Херсон під час контрнаступу.

Ще одна хвиля прийшла навесні, коли Україна готувалася до свого останнього контрнаступу.

"У березні 2023 року ми отримали майже 3 000 заявок. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1 500 заявок", - розповів Матвієнко.

Дивіться: Бійця ЗСУ визволили з російського полону за допомогою дрона. ВIДЕО

Видання також нагадує одну з найбільш успішних історій здачі, яка сталася в серпні 2023 року, коли російський пілот Максим Кузьмінов перегнав на територію України гелікоптер Мі-8.

Операція під кодовою назвою "Синиця" планувалася шість місяців.

Кузьмінов здався разом з гелікоптером і незабаром після цього отримав свою винагороду. За словами Матвієнка, зараз він проживає зі своєю сім'єю в секретному місці в Україні.

Виступаючи на пресконференції у Києві, Кузьмінов закликав своїх російських товаришів наслідувати його приклад, сказавши: "Ви не пошкодуєте".

Автор: Ольга Лузан