У Києві судитимуть держреєстраторку, яка незаконно переоформила майно підсанкційної корпорації "Росатом"

Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомила Київська міська прокуратура.
Слідством встановлено, що російська державна корпорація "Росатом" через підконтрольну компанію володіла нежитловим приміщенням у Подільському районі міста Києва площею понад 1000 кв. м. та вартістю понад 55 млн гривень.
Як зазначається, на це приміщення судом накладено арешт та його передано в управління АРМА. Крім того, рішенням РНБО до корпорації "Росатом" запроваджено санкції, у тому числі, у вигляді блокування активів.
Будівля підлягала подальшій націоналізації відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів".
Щоб унеможливити націоналізацію, спритники намагались завдяки підробленим документам переоформити право власності на приміщення на підконтрольне російській компанії підприємство з ознаками фіктивності.
Держреєстраторка Департаменту з питань реєстрації КМДА через службову недбалість проігнорувала наявну в реєстрі інформацію про обтяження у вигляді арешту на це приміщення та незаконно провела державну реєстрацію права власності на нового фіктивного власника, чим спричинила шкоду державним інтересам на понад 55 млн гривень.
Під час слідства забезпечено повернення вказаного приміщення державі.
Хоча майно ще не арештовано, правда....
+ незареєстрована нерухомість https://www.youtube.com/watch?v=-eQUlugRk-8&t=1s
Усі керівники ЦОВВ мають власні галузеві СХЕМАТОЗИ, як оті листи ГУР МОУ для прикордонників…. Класик, мав рацію:
Всякому місту - звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю - любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур *,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть - як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,-
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь..