Західні країни повинні допомагати Україні заради безпеки Європи та Азії, щоб протистояти коаліції авторитарних режимів Росії та Китаю, - голова МЗС Тайваню Ву
Помиляються ті, хто мріє про повернення до світу, що існував перед російським вторгненням – світ, у якому очікувалося, що Росія та Китай будуть "відповідальними зацікавленими сторонами в міжнародному порядку, заснованому на правилах".
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Голос Америки", про це в колонці американського часопису Foreign Affairs написав міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву.
Він наголошує, що після повномасштабного вторгнення з'явився світ, який уражений авторитарною агресією, найнебезпечнішим прикладом якої є "безмежне партнерство" між Китаєм і Росією, за допомогою якого дві країни підтримують репресивні, експансіоністські плани одна одної. І щоб їм протистояти, західні демократії мають згуртуватися на допомогу Україні.
"Демократії світу на чолі зі Сполученими Штатами мають продовжити військову, економічну та гуманітарну допомогу Україні. Мета цієї підтримки виходить за рамки повернення до передвоєнного статусу-кво на європейському континенті. Допомагаючи Україні, демократії можуть збільшити свою відносну силу проти китайсько-російської коаліції", – пише Ву.
Політика у цивілізованому світі. Он як з Ізраїлем.
Спочатку підтримували словами і не лише. Потім мусліми в Європі показали що таке демонстрація по-муслімськи і вони почали повторювати якусь одну мантру по декілька разів. Ізраїль йшов далі і еспаньоли почали перетягати ісламодискурс на сторону визнання палестинської держави, а решта Європи притихла. На цьому етапі потік західної зброї в Ізраїль майже припинився бо багато хлопчиків в трусіках з гази постраждали.
Отже, поки говорять усюди й усім кожен раз використовуючи нові слова - це підтримка. Відсутність говорильні - дуже поганий знак.
"Надихнутий" досвідом росії та ірану (та й тієї ж "пів(н)кореї") кєтай примусить умовний "Захід" продовжувати "взаємовигідне торгівельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво".
Петро Порошенко під час інтерв'ю Пітеру Залмаєву дуже жорстко прокатався по зовнішньополітичних досягненнях Зеленського. Дослівно: "Ми півроку сиділи без американської допомоги через те, що на певний час ми втратили двопартійну підтримку Конгресу Сполучених Штатів - це жах. Як можна було це допустити, коли ми маємо 80-85% підтримки американського народу? Ціна, яку заплатили за це відтермінування, коли хтось захотів погратися із Сполученими Штатами, - знову таки втрати на фронті".
Я цілковито згоден зі словами лідера ЄвроСолідарності. Бо давайте пригадаємо, в часи Порошенка ми взагалі не помітили, що на заміну демократу Обамі прийшов республіканець Трамп. Так, це був той самий Трамп з тою самою програмою, що й нині. Але США допомагали нам за Обами - вони продовжили допамагати нам за Трампа. Ми гадки не мали, які розборки точаться всередині ремпубліканської партії США, нас не цікавило хто там за нас, а хто ні. Трамп нам допомагав.
Це було не тому що то був якийсь інший Трамп і якісь інші республіканці. Це було тому, що українці тоді мали президента, який на своєму горбу тягнув всі наші зовнішньополітичні проблеми. Це було тому, що Петро Порошенко вів переговори і з демократами, і з республіканцями. Він слідкував за ситуацією в американському істеблішменті. Порошенко так повертав ситуацію, аби американський політикум працював на нас.
Але хто це помічав? Цінував хтось зовнішньополітичну діяльність Порошенка? Ні, у нас активіЗти бігали на Захід просторікувати про страшну корупцію. Вже навіть Уляна Супрун визнала що діяльність різноманітних грантових активіЗтів була антиукраїнською.
А що зараз? Ще коли почалося вторгнення, я писав що заяви Зеленського на кшталт "НАТО закрий небо" і "кожен загиблий українець буде на совісті НАТО" нас із Заходом лише сварять. Мені у відповідь просторікували про "агресивну дипломатію Зеленского". Як нині результати "агресивної дипломатії" з неголеним рилом у м'ятій флісці? Вражають?
Міністр оборони Британії Бен Воллес казав, що Україна має бути більш вдячна Заходу - у відповідь вся білявладна мерзота засмерділа, мовляв: "Скільки разів дівчинка поранена під обстрілом, має робити "ку" в бік Заходу"?
А Бен Воллес, насправді, розумні речі казав - він відкрито через пресу вказував українцям, що робота України безпосередньо з громадами в Британії і в США - недостатня. Що треба було їздити, зустрічатися з представниками громад і дякувати їм за допомогу. І казати, що Україна потребує ще допомоги, та роз'яснювати чому це в їхніх інтересах. Робити це мали депутати ВР, у першу чергу, депутати монобільшості. Вони це робили? Ні. Вони каталися на Захід по своїх справах, а тепер бунтують бо їх на Захід не пускають. А депутатам від опозиції просто перекрили кордон.
І не відскіпатися. Президент може послатися на те, що економіка - справа прем'єра якого обирає Верховна рада, а податки і порядок на вулицях то профильні міністерства, голів яких знову таки призначає ВР. Але безпека України і зовнішня політика, це за Конституцією - прямі обов'язки президента Зеленського. Прямі. Не відкрутитися.
Та по-хорошому нема в Україні питань за які Зеленський відповідальності не несе. Бо ще й досі Зеленський має диктаторські повноваження. Він президент України. І він контролює парламент - через монобільшість. Виконавча і законодавяа влада повністю в руках Зеленського - жоден президент України не мав таких повноважень. Не відкрутитися.
Ми почали війну в умовах коли Захід надавав нам допомогу (Стінгери, Джавеліни), а депутати монобільшості розповідали, ніби Захід провокує Росію. Нам під час повномасштабки дали те, чого давати не хотіли - Абрамси, Бредлі, Петріоти. І результат - півроку без допомоги.
Оце реальні досягнення Зеленського в зовнішній політиці: він гарно попіарився, коли в інтересах Заходу було нам допомагати; і він виявився безпорадним, коли інтереси Заходу змінилися.
Уявити собі Порошенка в такій ситуації - нереально.
І треба на Тайвань українського посла. Це єдиний наш союзник в Азії.
Але арахаміям і шевченкам ближче комуняцька китайська диктатура і її гроші