Непокора військовослужбовця вважається злочином навіть за відсутності тяжких наслідків, - Верховний Суд

Верховний Суд постановив, що непокора військового є злочином із формальним складом, тому кримінальна відповідальність за неї не залежить від настання суспільно небезпечних наслідків.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на постанову ВС від 23 травня.
Відповідний висновок винесено у справі старшого солдата-контрактника, засудженого до 5 років позбавлення волі за відмову виконувати усний наказ заступника командира бригади.
Які наслідки?
Слідство встановило, що 21 червня 2022 року він відмовився виконати наказ заступника командира бригади й вибути до командно-спостережного пункту для виконання завдань у складі своєї роти. Це, на думку слідства, могло призвести до прориву російських військ на цій ділянці.
Сторона захисту стверджувала, що конкретних тяжких наслідків від вчиненої військовослужбовцем непокори не настало, тому немає причин вважати, що він своїм діянням спричинив шкоду суспільним відносинам.
Проте Верховний Суд дійшов висновку, що непокора порушує закріплений у військових статутах порядок керування військами й перешкоджає нормальному виконанню військовими частинами та підрозділами покладених на них завдань.
Згідно з висновком суддів, це діяння заподіює істотну шкоду суспільним відносинам у сфері встановленого порядку несення військової служби, що охороняються кримінальним законом, та здатне створити реальну загрозу спричинення такої шкоди, що й визначає його суспільну небезпеку.
"Так, скоєна засудженим в умовах воєнного стану непокора, навіть за відсутності конкретних тяжких наслідків, є діянням, яке характеризується всіма ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, та безсумнівно становить притаманну злочину суспільну небезпеку", - йдеться у постанові.
З огляду на це ККС ВС залишив у силі вирок суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
по друге - я уявляю ситуацію наступним чином, командир взводу віддав цьому солдату наказ а той послав його на йух, командира роти теж і т.д. Тоді того солдата повели до замкомбріга, далі ти знаєш. Ну не розстрілювати ж його за непокору у бойовій обстановці? Далі був суд. Що не зрозуміло?
У Німеччині прийняли план на випадок війни з росією , так от там розписано усе , хто воює , а хто у тилу зброю клепає ! А у нас усі ідуть або на м'ясо , або на йух , виживайте як хочете та донатьте! А ми вас ще як гусей щипати будемо! Отака йухня -малята. І виникає питання , який ворог робить нам більше шкоди , на фронті , чи в тилу? Хто цінніший у армії - піхотинець , що з автоматом сидить у окопі , або агент , що у ворога керує країною? Хто ворогові шкоди більше завдасть?
Якщо ти мені скажеш , що принцип я начальник - ти дурак , це основа армії і так повинно бути , то ти просто дурень .
то що деякі справи розвалюються ( самі по собі , зрозуміло) - то так буває.
Але взагалі ми дуже строгі, потрібні країні, заслужено отримуємо нашу ( астрономічну) платню і працюємо ефективно!
Просто коли ухилянти з ДБР розказують воїнам, як вони мали поводитись - це ж сюрреалізм.
Та й щодо відповідальності командирів великі питання.
Этот суд не имеет право кого-либо судить.
В армии за действия подчинённых отвечает командир, отношения и действия военнослужащих регулируются Уставом и Присягой. За нарушение этих законов наступает ответственность по закону. Если ты давал клятву и зрадів её отвечай.