Японія і Камбоджа допомагатимуть Україні в розмінуванні
Міністерка закордонних справ Японії Йоко Камікава заявила про спільний з Камбоджею проєкт щодо обміну знаннями і технологіями з розмінування з країнами світу, зокрема з Україною.
Про це повідомляє The Associated Press, передає Цензор.НЕТ.
Як повідомляється, Камікава розповіла про це під час візиту до Камбоджійського центру протимінної діяльності, який був створений у 1990-х роках наприкінці десятиліть громадянської війни в цій країні Південно-Східної Азії. Діяльність Центру спрямована на знешкодження від 4 до 6 мільйонів наземних мін та інших боєприпасів, що не розірвалися, які залишилися розкиданими по всій країні.
"Камбоджа, яка неухильно просувається у розмінуванні у своїй країні, нині є лідером у протимінній діяльності в усьому світі", - сказала Камікава.
Як зазначається, камбоджійські сапери є одними з найдосвідченіших у світі, і за останнє десятиліття кілька тисяч із них було відправлено під егідою ООН для роботи в Африці та на Близькому Сході. У 2022 році Камбоджа почала навчати саперів з України, яка також страждає від великої кількості наземних мін та інших боєприпасів, що не вибухнули, оскільки російське вторгнення триває.
"Як конкретну співпрацю в межах японсько-камбоджійської ініціативи з протимінної діяльності, Японія надаватиме повномасштабну допомогу в гуманітарному розмінуванні в Україні. Наступного тижня ми надамо Україні велику машину для розмінування, а наступного місяця, тут, у Камбоджі, ми навчатимемо український персонал, як керувати цією машиною", - зазначила Камікава.
Неурядова організація Landmine Monitor у своєму звіті за 2022 рік зарахувала Камбоджу та Україну до дев'яти країн із "масивним" мінним забрудненням, що означає, що вони мають понад 100 квадратних кілометрів нерозмінованих полів.
Камбоджа почала підготовку українських саперів у Польщі і в Камбоджі після того, як колишній прем'єр-міністр Хун Сен - незвичайний крок для країни, яка зазвичай підтримує Росію та Китай, - засудив вторгнення РФ в Україну, заявивши, що "Камбоджа завжди проти будь-якої країни, що вторгається до іншої країни".
Варто зазначити, що Камбоджа була однією з майже 100 країн-членів ООН, які стали співавторами резолюції, що засуджує вторгнення РФ.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що нині понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно замінованими. Понад рік тому це було 174 тисячі кв. км.
так, це мрії... але без них неможливо щось здійснити... а ті українські землі, що втратили здатність приносити врожай - зробити як в Чорнобилі
там такі абалденні красиві японки.
то, хай приїздять.
українські суші, це не ті помиї, що японці звикли їсти. українські суші, ням ням....
я, взагалі, не люблю рибу.
але! я маю знайомого, справжнього японця, котрий був у києві і коштував українські суші.
ви будете здивовані! повторюю, здивовані.
йому сподобалось! навіть більше ніж рідні.
він так і сказав: це не суші, точніше, це не та їжа на котрій він виріс, але це, дуже смачно!
а, особисто, я, коштував борщ, в різних країнах.
навіть, приготовлений етнічними українками.
я, стверджую: справжній борщ, може приготовити, тільки українка, що вросла в україні, і виключно, з українських продуктів!
наприклад, моя дружина.
куштувати, звісно, не коштувати!
ви будете здивовані! повторюю, здивовані.
йому сподобалось! навіть більше ніж рідні.
він так і сказав: це не суші, точніше, це не та їжа на котрій він виріс, але це, дуже смачно!»
Зовсім не здивований. По-перше - японці вам скажуть, що це «дивно», «незвично», «смачно». Може й буде дійсно не так гидко, але на їхню думку називати це «суші» - не можна. Бо це дійсно не суші. Тут він вам не збрехав. Моя дружина це теж ніколи не називає «суші». Їй просто становиться смішно, коли вона їх бачить. Ви теж їхній «борщ» забракуєте - 100%. Може й буде смачно, але не борщ.
По-друге - вони надто виховані, щоб знаходячись в гостях якимось чином виразити незадоволення. Ми коли одружилися, моя дружина-японка теж за родинним святковим столом казала, що їй все смачно. Повірте, це було зовсім не так. Але сказати про це вона могла лише мені. В нас купа гастрономічної гидоти, на їхній погляд. Японець ніколи вам не скаже справжню думку, якщо ви не є суперблизькою людиною. Є поняття 本音(хонне) - це те, що японець насправді думає. А є 建前 (татемае) це те, що на їх думку слід говорити та робити в поточній ситуації. Якщо ви від японця почуєте, шо ви козел - пишайтеся. Це означатиме, що ви справжній друг, в якому він дійсно впевнений.
По-третє. Японська кухня це не тільки про рибу. Моя дружина теж рибу зовсім не любить, наприклад. В Японії вистачає овочевих та м'ясних страв. Купа видів локшини, смачнючих заправок для салатів та гарнирів, тощо. Я думаю, що, наприклад, тонкацу ви б зацінили - погугліть що це, якщо є бажання.
До всього треба звикати. Ми з дружиною, наприклад, тільки тогоріч помітили, що нас вже не нудить від страв один одного. А почали дійсно насолоджуватися їжею. Хоча живемо разом вже цілу купу часу. Допетрило до нас тільки зараз. Адаптація-с. Повірте, я теж не надто сприймав їхню кухню, і вона теж часто відмовлялася від їжі. Було всяке. Доходило до скандалів зі сльозами. Просто в їхній кухні використовуються такі смаки та їх сполучення, що ми ніколи такого не їли. Ми не знаємо, як правильно це сприймати через призму наших звичок.
я не расист, але, мені теж, не подобаються азіати.
з тим японцем ми багато горілки випили. і, звісно, закусували, згідно української традиції.
тото, він мені, здавався не схожим на нас, особливо з ранку.
навіть, приготовлений етнічними українками.
я, стверджую: справжній борщ, може приготовити, тільки українка, що вросла в україні, і виключно, з українських продуктів!»
Ось це і є відповідь. Тобто, ви самі це все усвідомлюєте. Чи ви думаєте, що в японців щось інакше? Ми на їхню думку надто відверті з людьми, з якими не треба бути надто відвертими. Занадто прямолінійні та безцеремонні. Приклад: зібралися знайомі за столом. Хазяйка-японка вирішила повипендрюватися та зробили млинці. Щоб нам, мовляв, було смачно і ми не надто сумували в далекій Японії за батьківщиною. Питає: як вам млинці? Ви чесно починаєте відповідати, що, мовляв, солі в тісті не вистачає. Або «от зі сметанкою б!». Ітог - в глибині душі образа. На їхню думку це занадто відверто. Можна було б сказати що смачно. І всі були б задоволені. Або обіграти так: Дуже смачно! Ви знаєте, я бачив, що в Україні хазяйки додають більше солі в тісто і виходить ще смачніше! Спробуйте наступного разу» В принципі одне й те саме, але полутона...