Макрон закликав нового президента Ірану Пезешкіана не підтримувати війну Росії проти України
У понеділок, 29 липня, очільник Франції Емманюель Макрон провів телефонну розмову з новим президентом Ірану Масудом Пезешкіаном. Однією з тем розмови стала війна РФ проти України.
Про це пише Reuters з посиланням на канцелярію французького президента, інформує Цензор.НЕТ.
Зокрема, Макрон закликав Пезешкіана не підтримувати "агресивну війну" Росії проти України".
Також глава Франції сказав іранському президенту про необхідність "зробити все, щоб уникнути військової ескалації" між Ізраїлем і Ліваном після ракетного удару "Хезболли" по Голанських висотах та закликав Іран "припинити підтримку дестабілізуючих суб’єктів" на Близькому Сході.
Крім цього, Макрон у розмові з Пезешкіаном сказав, що Іран повинен припинити ескалацію своєї ядерної програми та дотримуватись вимог міжнародних організацій.
Також президент Франції згадав про трьох французьких заручників, яких утримує Іран. Він заявив, що їхнє звільнення Іраном є "неминучим вимогою та передумовою для покращення" відносин між Парижем та Тегераном.
Що відомо про нового президента Ірану?
Колишній міністр охорони здоров’я Масуд Пезешкіян був обраний новим президентом Ірану 5 липня, перемігши у другому турі виборів. Вибори в Ірані були достроковими, оскільки попередній президент Ебрагім Раїсі загинув в авіакатастрофі.
Пезешкіян понад 20 років у політиці, його називають політиком-реформатором.
Зазначимо, що особа президента в іранській політичній системі не є визначальною. Верховним лідером Ірану є аятола. Саме в його руках перебуває вся повнота влади.
Співпраця РФ та Ірану
Як відомо, Іран активно підтримує Росію у війні проти України. Зокрема, Тегеран поставляє РФ безпілотники "шахед", якими країна-агресорка атакує Україну.
Крім цього, Іран постачає Росії й інше озброєння та боєприпаси.
Раніше заступник постійного представника США при ООН Роберт Вуд повідомляв, що, за інформацією Вашингтона, РФ має намір підвищити рівень двосторонніх відносин з Іраном шляхом укладення всеосяжної двосторонньої угоди. Раніше подібну угоду Росія підписала з Північною Кореєю.
В ноябре 1947 года Генассамблея ООН приняла резолюцию о разделе Палестины на два независимых государства - еврейское и арабское. Иерусалиму, включая Вифлеем, полагался особый статус территории под контролем ООН.
Резолюция не понравилась никому, и буквально на следующий день начались столкновения.
Британский мандат истек 14 мая 1948 года. В тот же день Давид Бен-Гурион провозгласил создание независимого еврейского государства. А на следующий день арабские государства напали на Израиль.
Они проиграли. Едва образованный и еще не знавший границ Израиль победил.
В результате «войны за независимость», как ее называют в Израиле, или «катастрофы», как она известна в арабском мире, молодое еврейское государство определилось в границах, включающих примерно половину территории, отведенной ООН под арабское государство.
Другая половина была оккупирована арабскими странами: Западный берег и восточный Иерусалим - Иорданией, а сектор Газа - Египтом.