Ще більше українських біженців в Німеччині мають знайти роботу, - Шольц

Канцлер ФРН Олаф Шольц наполягає на тому, щоб сотні тисяч українських біженців війни якомога швидше почали працювати в Німеччині.
Про це, як пише Sueddeutsche Zeitung, політик заявив у суботу під час зустрічі зі своїми виборцями в Тельтові, земля Бранденбург, передає Цензор.НЕТ з посиланням на Укрінформ.
Завдяки так званому Job-Turbo, програмі федерального уряду, кількість працюючих українців зросла до понад 200 тисяч.
"Але додалося ще кілька сотень тисяч... Тому я хочу, щоб робота була виконана", - заявив канцлер.
Глава німецького уряду визнав, що без проходження певних процедур не можна відразу працювати відповідно до кваліфікації, але починати можна, наприклад, з неповного робочого дня, а сертифікати отримати пізніше, така практика застосовується в інших країнах, сказав Шольц.
Він поклав відповідальність на федеральні землі та роботодавців. У землях є занадто багато дублюючих органів з визнання професійних ступенів і кваліфікацій.
"Це нісенітниця. Ми дуже стараємось зменшити кількість органів визнання (документів - ред.)", - сказав Шольц і додав, що не може бути так, щоб із 2000 лікарів, які знайшли захист у Німеччині, лише 120 отримали дозвіл на роботу.
У Німеччині місяцями триває дискусія стосовно того, що велика частка українських біженців війни, яких прийняла Німеччина, отримують фактично допомогу по безробіттю, чого не мають інші біженці. Багато тих, хто приїхав у перші дні та тижні повномасштабної війни, досі живуть на ці гроші і не виходять на роботу з різних причин. Тож лунають заклики скоротити виплати.
Сейчас в Германии вакантны 130 000 рабочих мест в сфере младшего медперсонала и сиделок. На эти должности редко берут украинцев, хотя многие из них готовы работать. Как рассказала BILD владелица службы ухода Seniocare24 Рената Фёри, каждую неделю она отказывает в среднем трём украинцам, так как бюрократические правила ФРГ не позволяют принять их на работу. «Эти люди уже здесь и хотят работать, а им становится лишь ещё труднее, - заявила Фёри. - Чрезмерные требования поощряют теневую занятость». По её данным, сейчас в Германии около 500 000 человек, ухаживающих за нуждающимися нелегально. 90% клиентов Seniocare24 в итоге отказываются от официального найма сиделок и нанимают их незаконно в обход фирмы.
Ранее газета Tagesspiegel сообщила, что после февраля 2022 года заявки на профессиональное признание в Германии подали 1822 украинца с медицинским образованием. Лишь 9% из них получили разрешение работать в ФРГ, хотя в этой сфере дефицит кадров. «Это скандал для нашего времени нехватки младшего медперсонала. Система здравоохранения тонет в бюрократии», - сказал BILD депутат Бундестага Тино Зорге (ХДС). Обозреватель BILD Лена Глёкнер приводит в пример Баварию, где действует ускоренная система признания квалификации работников. Если в среднем по ФРГ на это уходит до двух лет, то в Баварии - лишь пять недель.
@BILD_Russian
Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас
Багато літніх та хворих шукають роботу. Молодість це не панацея.
Наш контингент доволі активний на ринку праці. Просто зараз схоже Німеччина хоче поставити нарівні з місцевими.
Курси, в більшості своїй, туфта, але і наші , через свою неосвідченності не дуже намагаються опанувати мову
Багато біженців не можуть працювати якраз через незнання мови. Як фахівці багато може і кращі ніж місцеві, але щоб підтвердити диплом чи кваліфікацію треба якраз і знати мову. У мен на фірмі якраз незнання німецької - це пряма заборона працювати (стосується фірм які працюють у нас по договорам). А на фірму влаштуватися - взагалі не приймають заяв.
Про м олоток та світло - так, окрім тохо техніка небезпеки, як ото у мене на виробництві - якщо людина не розуміє що говорять по гучномовцю і загине, то хтось, а саме роботодавець і моя фірма будуть мати великі проблеми.
Ми відхилися від теми, і на цьому ми і закінчимо.. Будьмо