На Покровському напрямку активність російської піхоти змінилася, хоча загалом динаміка штурмових дій не знизилась, - офіцер 15-ї бригади НГУ Рясний
На певних ділянках Покровського напрямку просування армії РФ зупинене.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це в ефірі "Радіо Свобода" розповів офіцер 15-ї бригади оперативного призначення НГУ Олександр Рясний.
"Динаміка штурмових дій противника не знизилась, але можна зараз бачити тенденцію, що активність їхньої піхоти трошки знизилась. Тому і їхнє просування на певних ділянках зупинене. Протягом приблизно п’яти діб просування противника немає. В смузі 15-ї бригади противник заблокований, ми його не допускаємо і він не просувається. Піхота противника не так активно йде на штурми. Вони зазнають дуже великих втрат та вимушені підтягувати резервні частини і поповнення своїх підрозділів", – заявив Рясний.
Офіцер каже, що армія РФ зараз діє за стандартною військовою тактикою і намагається обходити населені пункти з флангів. Зокрема, окупаційна армія намагається це зробити в районі населеного пункту Українськ, що північніше Курахового.
"Захоплення Українська спричинить ряд суттєвих проблем як в тактичному, так і стратегічному плані. Але наразі я бачу, що противник намагається обходити населені пункти з флангів, це його так тактика, яку можна спостерігати найближчим часом на майже усіх напрямках. Тобто як по стандарту, як написано в усіх військових підручниках. Але всі зусилля зараз спрямовані на те, щоб не допустити вклинення, тому я думаю їм буде це важко зробити", – розповів Рясний.
Нагадаємо, Російська армія безуспішно намагається проводити штурмові дії у напрямку Курахового. Наступає з трьох сторін.
Я наведу вам умовний приклад:
Вулиця контролюється двома підрозділами, один з підрозділів відступив з крайніх будинків, тому ворог просочується малими групами в тил, другий не знаючи того, стоїть в обороні і буквально за пару годин отримує удар в спину, починається нерозуміння, паніка, в кращому випадку відхід.
Інші бійці на сусідніх ділянках чуючи подібну інформацію теж не хочуть довіряти життя своїм суміжникам, не чуючи пару годин їх роботу, знімаються з позицій і відходять, залишаючи їх в такій самій ситуації як перші…
Так валиться оборона цілих міст.
Висновок: у командирів суміжних організмів мають бути спільні невеликі координаційні штаби, щоб діяти як один організм, незалежно від номеру та назви підрозділу. Щоб доводити бійцям реальну інформацію, кожен командир має бачити в реальному часі не тільки свою зону відповідальності, а і сусідню.
Так ми працювали в Бахмуті, це давало результат, декілька командирів рот (або зкр) збиралися в одному місці і разом планували оборону, взаємодію, обмінювалися прошивками рацій, присвоювали позивні на кожну позицію і підсилювали один одного.
Куди це все ділося, я не розумію."