Війна в Україні зайшла в глухий кут на полі бою і досягла найнебезпечнішої точки, - El Pais

Майбутнє України та всієї Європи буде невизначеним, якщо її союзники просто піддадуться на шантаж агресора.
Як інформує Цензор.НЕТ, так вважають журналісти газети El Pais.
"Через два з половиною роки війни Україна наближається до межі своєї спроможності і стикається з зимою, коли через стратегічні бомбардування буде жорстко обмежена подача електроенергії. Людські втрати вже важко переносити, а моральний дух громадян починає слабшати, попри їхню перевірену стійкість. Ззовні також зростає тиск на переговори, в яких Україна буде змушена піти на болючі поступки. Але Зеленському буде важко пояснити це чимось іншим, окрім збереження суверенітету України над цілісністю її території. Звідси й назва "план перемоги", яку він обрав для викладу своїх вимог Джо Байдену цього тижня", - йдеться в матеріалі.
Щоб сісти за стіл переговорів, Україні потрібно "щось, що змінить правила гри так, щоб Росія пішла на мир", за нещодавніми словами самого Зеленського. Здавалося, це було метою вторгнення його армії в Курську область Росії, яке також мало на меті підняти громадську думку. Однак це було не надто корисно, якщо мета полягала в тому, щоб негайно посадити Путіна за стіл переговорів. Щоб змусити змінити правила гри, Київ пропонує демонстрацію сили: він просить своїх союзників дозволити йому завдати удару по Росії ракетами дальнього радіуса дії, наданими Заходом. Крім того, він вимагає гарантованих військових поставок і фінансової допомоги, а також підтримки НАТО, до якого він прагне незабаром приєднатися, для захисту території, яку він зараз контролює.
План перемоги Зеленського в США
Турне Зеленського, включно з його зустріччю з Трампом, показало, що легко не буде. Голоси в Республіканській партії публічно звинувачують його у втручанні у вибори в США, а симпатії їхнього кандидата до Путіна та його стриманість щодо України та її президента, лицемірно замасковані під час п'ятничної зустрічі в нью-йоркському "Трамп-тауері", стали кричущими.
Зі свого боку, перша реакція Білого дому, щедра на фінансову та військову допомогу, є неоднозначною щодо свободи дій для ударів вглиб Росії. Йдеться про те, що не можна ні поступатися, ні посилювати напруженість. На випередження Путін підвищив тон своїх ядерних погроз у разі атаки на російську територію за допомогою зброї, яку постачає будь-яка інша атомна держава: три союзники Києва - США, Велика Британія і Франція.
"Війна, що зайшла в глухий кут на полі бою, досягла тієї стадії зрілості, яка є і найбільш небезпечною. Майбутнє України та Європи в цілому буде невизначеним, якщо її союзники просто піддадуться на шантаж агресора. Як і в будь-яких мирних переговорах, як знає Зеленський, кожна сторона повинна буде піти на поступки. Але від чого не можна відмовлятися, так це від безпеки та збереження вільної і суверенної України", - пише видання.
параша "кодифікувала" анексію пʼяти областей України у своїх гімно-"законах". Про які поступки з їх боку йдеться? Про те, що пуйло і госдура скасують видані ж ними акти? Так це означатиме, що вони самі ж себе злочинцями визнають!
Ця тема ніколи не піднімається у десятках (чи сотнях) публікацій у західній пресі, де згадується слово "перемовини". Чому? Чому ніхто не торкається настільки фундаментального питання???
Чому ніхто не пише, що лише після приходу до влади у россосії повністю нових сил і скасування незаконних актів можливі будуть будь-які переговори?
Спочатку треба, щоб у прямому етері пуйлу голову знесло..
на 950 день, києв за трі дня, не стріляйте в нас з рогатки, бо в нас сармат вибухає в шахті.
але ж агонія, розтягнута у часі, бо м'яса, ще багато.
ну, що ж, у українців нема іншого вибору, як переробляти вас на фарш.
тобто, укри капітулюйте, бо буде ще гірше.
укри капітулюйте, бо крємлєчмоль бомбою трясе.
укри капітулюйте, бо... бо... бо... та просто капітулюйте і все. нам заплатили, за ці пісульки.
Вони марять.
я, подивився на годинник, було 5:04. гриміло в гостомелі. з оболоні, дуже гарно чути.
В мене досі всі вікна заклеїні.
Ця війна закінчиться тільки з знищенням однієї з двох воюючих країн.
По суті, план Зеленського зводиться до простої формули: дайте Україні наростити сили, не стримуйте її обмеженнями на застосування західної далекобійної зброї і, можливо, через кілька місяців вона буде готова говорити з Росією про закінчення війни. Це мета, якої Україна не змогла досягти під час свого контрнаступу влітку 2023 року. Тепер Київ хоче ракетними ударами по військових об'єктах у глибині Росії - складах ***********, аеродромах - посадити президента РФ Володимира Путіна за стіл переговорів. Того самого намагається домогтися і сам Путін із самого початку вторгнення, але на своїх умовах, серед яких, окрім анексованого Росією Криму, є й аналогічний план щодо чотирьох областей України, а також відмова України від планів щодо членства в НАТО. Київ на це не піде, але тиск зростає, сили нерівні, російська армія окуповує дедалі більше територій у Донецькій області.
Україна критично залежить від США у питанні ключових видів озброєнь - від ракетних комплексів HIMARS і особливо популярних в українській армії БМП Bradley до далекобійних ракет ATACMS, найпотужніших із переданих Україні західних систем ППО Patriot і винищувачів F-16, які нещодавно надійшли. Все це було виготовлене в Америці або вироблене за ліцензією США, Європа не зможе це компенсувати. Прихід до влади Трампа може поставити на цьому хрест. Кандидат у президенти каже, що США "застрягли" на питанні України й обіцяє піти, підштовхнувши Україну і Росію до переговорів. Як він доб'ється цього з Москвою - не зрозуміло. Що ж стосується Києва, то Трамп може просто скоротити або призупинити постачання йому зброї.
Тому зустріч із Трампом - нехай і неофіційна, але не менш важлива частина плану Зеленського. Від президентства Гарріс Київ чекає продовження поставок зброї, а Трамп натякає на їхнє припинення. Навіть якщо Трамп не стане президентом, Україні потрібна підтримка республіканців у Конгресі для ухвалення нових пакетів допомоги. Блокування може повторитися.
Президент Росії В.Хуйло усе це прекрасно розуміє. Поки його найбільше турбують дискусії про удари по РФ західною зброєю. Саме на це націлені його погрози визнати країни НАТО стороною конфлікту і оновити ядерну доктрину, знизивши поріг застосування цієї зброї.
Зеленський, звісно, високо задер планку, назвавши свій план "планом перемоги" і поступово посилюючи тиск на Байдена. Це ризикований підхід, який створює завищені очікування в українців. Раніше це працювало, хоча були й збої, як перед самітом НАТО в Литві 2023 року. Тоді спроби продавити запрошення України до НАТО призвели до роздратування у Вашингтоні, а результату не дали. На саміті у Вашингтоні в липні українці це питання вже не педалювали.
Тепер Зеленський знову повертається до тієї мети. Обіцянка прискореного вступу в НАТО після закінчення війни - одна з умов Києва для переговорів із Москвою і, можливо, болючих для Києва територіальних поступок. І це єдиний прийнятний варіант.
План Зеленського пройшов у США узгодження, обкатку і ще може зазнати змін. Головні питання - як буде йти війна далі, якою буде позиція України на переговорах із Москвою, що буде із західною підтримкою, якщо президентом США стане Трамп.
Крапки над "i" обіцяє розставити зустріч Контактної групи з питань оборони України - так званого "формату Рамштайн" - на вищому рівні на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині. Вона відбудеться під час прощального візиту Байдена до ФРН 10 жовтня. Шанси на те, що Захід дозволить удари по території Росії своєю далекобійною зброєю є, хоча й невеликі. Що ж до обіцянки прискореного членства в НАТО після війни, то, імовірно, зараз у Києва шанси вищі, ніж у Вільнюсі та Вашингтоні. Але ризик залишається. Ім'я йому - Трамп.
рs: Цей коментар оглядача DW Романа Гончаренка висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
В тексте не указано. Вы знаете что это испанское издание.
Якщо України дати можливість лупити по московії як треба вони побіжать на переговори і тоді є шанс зупинити місево.
ядерка можлива але що нам до того Україна і так і так над прірвою отже боятися немає чого
А захід постійно говорить про спад підтримки та підтверджує свої слова затримками поставки вже навіть обітцяного і анонсованого озброєння.
Україну зсередини розїдає корупція, де всіх корупціонерів відпускають із награбованим в ЄС, який прикриває цих корупціонерів що ніби політичне переслідування та відпускає трохи подоївши.
Навчання новобранців дуже коротке по теперішнім заявам 1.5 місяці і на передову попадають часто військові які не вміють елементарно стріляти а ще враховуючи недостачу снарядів та 3000 кабів в місяць, вони швидко гинуть і потрібно знову поповнення, і ніхто не хоче з цим нічого робити кажуть що немає людей... Та їх тому і немає що вони попадають на передову без елементарних знань виживання.
Але все йде дальше по колу і ніхто не зважає що в нас обмежений людський ресурс у порівнянні з орками.
І все через те що західний бізнес що має виробництво в Азії заробляє зараз міліарди на дешевих ресурсах та маючи великий політичний вплив лобіює таку систему впровадження санкцій. Або лобіює часткову відміну їх як це відбулось з титаном для airbus, ураном для американської енергетики і платежами за енергоресурси ніби щоб не було інфляції.