До Києва прибув новий глава МЗС Франції Барро

Зробіть таке зусилля над собою - й допоможіть собі не боятися. Завдяки цьому ви, по-друге, проголосуєте на виборах за правильних політиків. Тих, які надаватимуть нам і послідовнішу, і рішучішу, і незмірно більшу підтримку. Тобто в кінцевому підсумку - все одно більше зброї. І в цьому сенсі ви, хоч і люди цивільні, дуже навіть нею, зброєю, розпоряджаєтеся.

А по-третє, ви дуже нам (і собі) допоможете, якщо переосмислите цю війну. Передумаєте її, так би мовити. Якщо усвідомите, що вона не лише проти України. Зрозумієте, що проти Німеччини теж. Це - не лише наша війна, а й ваша також.

Гадаю, переважна більшість присутніх зрозуміла те моє «по-третє» як метафору. Але розуміти його слід дослівно. І завдання, яке я ставлю собі на подальші зустрічі такого штибу, - зробити відчутною, увиразнити ту дослівність: Німеччина й загалом Європа теж у війні, хоча на разі про це не здогадуються. У ХХІ сторіччі трапляється й таке: на вас уже напали, а вам усе здається, що ви спритно не даєтеся спровокувати й витончено уникаєте ескалації.

Дослівність, про яку мені йдеться, - в самій природі російської агресивності. Не лише на Україну Росія дивиться як на потенційну здобич - на Європу теж і тим більше. Але європейські країни не зазнаватимуть відкритого нападу росіян так довго, як довго Україна чинитиме опір і цей опір буде успішний. Так, Росія буде й надалі воювати проти Європи гібридно: втручаючись у вибори, фінансуючи «аґентів впливу» і тролів, здійснюючи незліченні кібератаки, розбудовуючи шпигунські мережі, організовуючи саботажні акції з підпалами й вибухами та «випадкові» появи над територіями країн ЄС усяких дронів чи навіть ракет або якихось «НЛО» на зразок нез'ясованих «метеорологічних явищ».

Але великого вторгнення не буде, поки Україна є і бореться.

За це Україна заслуговує на велетенську й невимовну вдячність. Натомість вона не отримує навіть мінімального розуміння.

Найгіршою помилкою переважної більшості європейців є вважати, що коли Україна програє, себто капітулює, себто перестане боротися, Росія заспокоїться і зупиниться. Отоді, мовляв, усі і заживуть у новій реальності, де знову запанує мир і розцвіте взаємовигідна економічна співпраця. Що в тій новій реальності вже не буде України - ех, ну така її доля. Все ж таки мільйони українців виживуть, на них перестануть сипатися бомби й ракети, й це найголовніше. Спільно з Росією та Європою українці, що вижили, почнуть відновлювати свої міста, налагоджувати нормальне мирне життя. Розумний пан Орбан має рацію: цей дикий, не зрозумілий більшості європейців конфлікт двох братерських (великого й не дуже) народів якось уже надто затягнувся, його слід завершувати.

Найпевніший спосіб, як цього досягти, - перестати озброювати Україну. В міру вичерпування переданих дотепер збройних запасів вона порозумнішає й відмовиться від нереалістичних претензій на свої ж території. Так, Україну треба примусити до миру, бо ж, чорт забирай, як довго ще можна тримати на паузі бізнесування з Росією? Як довго ще можна боятися третьої світової війни та ядерної катастрофи? Досить!

Абсурдність такого штибу риторики мала би бути очевидною перш усього нашим безпосереднім сусідам, країнам так званої Центрально-Східної Європи, які всі до одної свого часу стрімголов побігли від російського братерства як лиш могли далеко - в НАТО та ЄС. Тільки от чомусь якраз із їхнього боку (на разі головно з Будапешта і Братислави) «миротворчі ініціативи» озвучуються найголосніше.

Насправді майже все визначає не якась там приналежність до напівміфічної центральноєвропейської спільноти, а простіша, бо суто географічна реальність: є у вас кордон з Росією чи немає. І якщо його навіть немає фізично, то чи є він хоча б ментально. Можливо, саме тому підтримка України в її визвольній війні з боку «нецентральноєвропейських» країн Балтії, а також Фінляндії, Швеції або Данії так позитивно відрізняється від квазіпідтримки центральноєвропейськими Угорщиною або Словаччиною, ба навіть Польщею.

Електоральні ж успіхи Орбана й Фіцо не в останню чергу витікають із активно проштовхуваної «доктрини замирення», де для України передбачено лиш один варіант - здатися на милість агресора. Ну і якщо вже понад 60 відсотків угорців проти членства України в ЄС, то куди від них подінеться їхній прем'єр? Звісно, він, як і належить класичному популістові, теж буде проти.

Але, крім пацифістського офіціозу лідерів, Центрально-Східною Європою гуляє й відверте мародерство дрібніших політиків. «Якщо Україна впаде, - заявляє голова ультраправої угорської партії, - ми будемо вимагати собі Закарпаття». 2022 року, вітаючи Польщу з Днем незалежності, він побажав їй «знову мати спільний з Угорщиною кордон». Якщо навіть це був жарт, то й він, гадаю, дуже зігрів не одне патріотичне польське серце.

Натомість голова румунських ультраправих закликає «реінтеґрувати румунську державу в її природних кордонах». «Північна Буковина не може бути забута, Південна Бесарабія, Герца, Закарпаття, все, що належало і належить румунській нації, має повернутися в кордони держави», - каже він наступного ж дня після заяви свого угорського колеги. Досить промовиста синхронізація, до того ж об'єднана спільним рефреном: якщо Україна впаде.

Якщо Україна впаде, Угорщина й Румунія справді можуть прирости деякими українськими шматками. От тільки чи надовго? Бо, крім нових територій, вони отримають ще й новий кордон - з Росією. Чи свідомі панове політики того, що на місці той кордон не стоятиме й обов'язково почне сунутися далі на Захід уже територіями їхніх країн? І його вже буде не зупинити? Бо - перепрошую, але процитую ще раз ці жахливі й цинічні слова - «якщо Україна впаде», то впадуть усі, хто там за нею й західніше. Повторю: впадуть усі. Ах, вони в такі дурниці не вірять? Тоді тим гірше для них і, на жаль, для всіх нас.

Чи панове Орбан і Фіцо справді хочуть, аби їхні країни отримали кордон із Росією? Чи їхні країни почуватимуться в такій ситуації безпечніше? Чи справді вони виключають перспективу вторгнення російських військ? Мається на увазі - відразу ж після того, як збудеться їхня найзаповітніша мрія й «Україна впаде». Чи європейці, східніші й західніші, почуватимуться щасливіше і впевненіше в завтрашньому дні, якщо повернуті в їхній бік російські або північнокорейські балістичні ракети базуватимуться вже десь під Львовом чи Ужгородом? Звідки час їхнього підльоту до Кракова й Кошице буде приблизно такий, як нині до Сум і Полтави? Їм така перспектива здається фантасмагорією? Їм не віриться, що іранські «шахеди» можуть стартувати в напрямку їхніх міст, заводів, електростанцій з Волині чи Буковини?

Можливо, їм у таке дійсно не віриться. Але якщо втілити в життя їхнє божевільне гасло «Припиніть озброювати Україну!», ця фантасмагорія неминуче стане реальністю.

На всіх одна війна. Юрій Андрухович

Андрухович може наразі триндіти , що завгодно. Найважливішу справу свого життя він вже зробив давно. Разом з Забужкою, братами Капрановими та іншими інтелігентами - "гівном нації".
Тоді, коли вороги й їх симпатики гуртувалися навколо Януковича, ці "гІвна нації" впарювали народу про "в сортах гівна не розбираюсь". Тим самим розпорошивши а то й розбивши на друзки єднання опозиції.
З тих пір УКраїна почала свій шлях до трагедії.

Пан прихильник цьоці з косою? Вона ж приятелька путлєра, а ніяка не апазиція.

Не пан, а пані. Я прихильниця аналітики.
Пан має підтвердження приятелювання? Які негаразди вона принесла Україні? Може, платіжки на газ були непід*ємні? Може не потрібно було забирати у Ахмєтки Криворизький комбінат?
Ану давайте, розкажіть нам, ЩО вона зробила поганого Україні? Тільки не на рівні тупого мичання "*******************************", а конкретно.
Втім, не переймайтеся. Ви ж вибираєте навіть не приятелів путіна, а його агентів. Всьо путьом.

Вперше зустрічаю прихильницю, а не прихильника. Ну хіба що Вам понад 52 роки. "Криворизький" це круто - у Вас вимова як у косистої.
АТ «Криворізький залізорудний комбінат».

Я не питала вас, як часто ви зустрічаєете прихильників ТИмошекно. Я радію за вас, що ви зустрічаєте прихильників ЗЕ. Але мова не про те. Вам ваєко відповісти на мої питання? Тому починіється маніпуляція з вікомґ. з кольором волосні на причинному місці і таке інше?
Я чекаю конкретну відповідь на моє питання. Навіть якщо ви старий чи молодий, але тупий.

e у нас два выбора или НАТА или ЯО