Мешканця Полтавщини засудили до 3 років в’язниці за ухилення від мобілізації
На Полтавщині чоловіка засудили до трьох років позбавлення волі за ухилення від мобілізації.
Про це йдеться у вироку Пирятинського районного суду, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Полтавський обласний ТЦК та СП.
Матеріали справи
Згідно з матеріалами справи, обвинувачений за викликом прибув до ТЦК 15 травня 2024 року з метою отримання тимчасового посвідчення військовозобов'язаного. На місці чоловіку видали направлення на ВЛК, яка наступного дня визнала його придатним до військової служби під час загальної мобілізації.
"В цей же день, 16 травня, йому вручили бойову повістку з вимогою з'явитися 18 травня о 05:30 до ТЦК для відправлення до військової частини. Крім того, чоловіка попередили про відповідальність у разі ухилення від призову.
Однак він не з'явився у визначений час і проігнорував повістку без поважних причин, чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період", - наголошують у ТЦК.
Вирок
Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою вину. Пирятинський районний суд Полтавської області визнав чоловіка винним в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, що є порушенням статті 336 Кримінального кодексу України та призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з моменту затримання.
Можливо він не дочуває, тому попередження до нього не дійшло????
заплативши за рішення трьома роками життя. Навіть не страх - не бажання.
Бо ти ухилянт, який покинув свій дім, землю, дітей, жінок, людей похилого віку ворогу, та втік, таких під час минулих війн розстрілювали, чому інші мають воювати, а ти такий "розумний".
Коли закінчиться війна то такі мають понести покарання, їм немає дороги у вільну Україну.
Можливо ти не знаєш про плани кремля по захопленню України які розроблялись дуже давно, Путін же сказав, що українського народу не існує і ці землі та населення належать Росії.
"В Запорожской области россияне готовят "мобилизацию" и собирают данные о срочниках, - ОВА
"Наших людей будут максимально направлять на линию фронта, тех, кто находится на временно оккупированных территориях. Что также знаковое: в прошлом году они срочную службу отделили для временно оккупированных территорий, поэтому они не проводили призыв. В этом году нет никакого упоминания о временно оккупированных территории, поэтому они собираются проводить полный призыв для срочной службы", - рассказал Федоров.
Он добавил, что по подсчетам населения, находящегося на временно оккупированных территориях, россияне могут "мобилизовать" в свое войско около 50 тысяч человек."
«Я русский, но я всерьез думаю, что логика, которой руководствуется сейчас мой народ, сродни логике бешеной собаки. Бешеная собака смертельно больна, ей осталось жить три максимум семь дней. Но она об этом не догадывается. Она бежит, сама не зная куда, характерной рваной побежкой, исходит ядовитой слюной и набрасывается на всякого встречного. При этом собака очень мучается, и мучения ее окончатся, когда ее пристрелят». В. В. Панюшкин, публицист
Набирай в ютубе:"Целый полк уничтожен за 5 дней, за спинами заград-отряды, помогите!" Россияне в шоке от потерь."
"ВОЙСКО В ЛАПТЯХ.
Генерал-лейтенант Николай Головин так описывает положение с обувью, когда он был начальником штаба VII армии на Юго-Западном фронте осенью 1915 года в Галиции: «Высадившись с железной дороги, части этой армии должны были пройти четыре-пять переходов, чтобы занять назначенные на фронте места. Это походное движение совпало с осенней распутицей, и пехота потеряла свои сапоги. Тут начались наши страдания. Несмотря на самые отчаянные просьбы о высылке сапог, мы получали их столь ничтожными порциями, что пехота армии ходила босая."
Отметим указание в этих словах не только на нехватку, но и на плохое качество армейских сапог. Уже в эмиграции в Париже генерал Головин вспоминал: «Такого острого кризиса, как в снабжении обувью, в прочих видах снабжения не приходилось переживать».
В 1916 году командующий Казанским военным округом генерал Сандецкий доносил в Петроград, что 32 240 солдат запасных батальонов округа, подлежащих отправке на фронт, не имеют обуви, и, так как ее нет и на складах, то пополнение округ вынужден отправлять обутым в купленные по сёлам лапти.
О вопиющих проблемах с обувью на фронте рассказывают и письма солдат Первой мировой войны. В одном из таких писем, сохранившихся в архивах города Вятка, можно прочитать: «Обувают нас не в сапоги, а выдают ботинки, а пехотным лапти выдают <...>»; «ходим наполовину в лаптях, над нами германец и австриец смеются - возьмут в плен кого в лаптях, с него лапти снимут и вывесят на окоп и кричат - не стреляйте в лапти свои»; «солдаты сидят без сапог, ноги обвёрнуты мешками»; «привезли лаптей два воза, доколе вот такой срам - войско в лаптях - до чего довоевали...»
Также солдаты плели для себя обычные лапти из лыка, а в тыловых частях
изготавливали и носили сапоги на деревянной подошве. Вскоре армия даже
начала централизованную закупку лаптей. Например, в 1916 году из города
Бугульма Симбирской губернии земство поставило в армию 24 тысяч пар
лаптей на 13 740 руб. - каждая пара лаптей обходилась армейской казне
в 57 копеек."