Зниження мобілізаційного віку неможливе без забезпечення армії технікою, - Зеленський
В Україні не розглядатимуть питання зниження мобілізаційного віку, попри відповідні пропозиції.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, повідомляє Цензор.НЕТ.
"Я не буду казати дуже чітку цифру, тому що це небезпечно. Але у нас понад 100 бригад на полі бою, і кожна з них щодня потребує укомплектованості, техніки", - зазначив Зеленський.
За словами глави держави, проблема забезпечення стосується насамперед техніки: бронетехніки, артилерії та іншого необхідного обладнання.
"Техніка - бронетехніка, артилерія, все, що потрібно в кожній бригаді. Але у великої кількості бригад обладнання постійно виходить з ладу або потребує ремонту", - наголосив президент.
Зеленський також підкреслив, що кожен військовослужбовець повинен бути добре підготовлений і забезпечений відповідною зброєю. Це важлива складова ефективності української армії, яку союзники мають допомагати зміцнювати.
"Людина має бути захищена. Не просто захищена, а мати відповідну зброю і знання. Це те, чим наші партнери повинні насичувати українську армію", - додав Зеленський.
Нагадаємо, раніше в Держдепі заявляли, що у разі зниження мобілізаційного віку в Україні до 18 років Сполучені Штати та їхні союзники готові забезпечити спорядженням українських призовників.
Союзники попереджали про війну - він проігнорував.
Союзники попереджали що звільнення Залужного може призвести до катастрофи на полі бою, маємо, прийміть і розпишіться.
Союзники знову попереджають про хаос в мобілізації (справа не в 18 річних, а саме повний хаос в рекрутингу і управлінні)
але янелох чітким кроком прямує на чергові граблі.
знищення незалежності України і ВСУ вже на порозі.
----
Тобто, ми повинні розуміти, що з двох зол для нас гірше. Закінчення війни, але збереження України, хай навіть на умовах, які нам не сподобаються.
Чи продовження війни на роки. Якщо ви впевнені, що Україна здатна витримати довгі роки виснажливої війни, в якій гарантовано загине велика частина її активного чоловічого населення, а економіка опуститься на рівень примітивної мануфактури, то так, наполягайте на тотальній мобілізації. Ви в своєму праві.
Особисто я не вірю, що такий розвиток подій приведе до чогось окрім катастрофи для моєї країни.
Як показує історичний досвід, в усякому разі той, що надає мені закінчення істфаку, ******* довготривалі війни виграють ті, у кого створено надійний механізм забезпечення ведення війни, і який при цьому не створює в суспільстві надмірної напруги і не блокує функціонування економіки.
Якщо ви подивитесь на нашого супротивника, то там, коли стало зрозуміло, що бліц кригу не буде, вони скоротили лінію фронту відступивши від Херсона та почали будувати масштабні оборонні споруди. А головне, провівшу одну хвилю мобілізації, дуже швидко відмовилися від цієї ідеї та перешли на залучення чвк та створення контрактної армії. Тобто, вони якраз і стали вибудовувати механізми забезпечення ведення тривалої війни, які не провокують соціальні вибухи.
Я гадаю тому, що кацапи мають великий досвід ведення війни і чудово розуміють, що при довготривалій війні ризики внутрішніх катаклізмів зростають гіперболічно.
Чому Україна робила усе з точністю навпаки, мені не зрозуміло. Можу лише висловити припущення, що массовий патріотизм українців дав владі хибне учвлення, що так буде роками. А власних знань історії та власного досвіду влада не мала.
В результаті Україна не створила головного - механізму забезпечення ведення довгої війни. Ми до сих пір живемо в умовах лозунгової мобілізації населення , закликів усім зібратися, мобілізуватися та усе віддати заради перемоги. Але на довгих дистанціях це починає викликати вже спротив. Так устроєна психіка людини. Не можуть люди жити роками в умовах максимального напруження.
Якщо ми хочемо воювати роками, то нам потрібно створювати механізми забезпечення цього процесу, які не будуть руйнувати суспільство зсередини.
Це контрактна армія, поступове відкриття кордонів, створення надзвичайно потужних оборонних укріплень вздовж усього кордону з ворогом та закриття неба для ворона. Це не моє. Це історичний досвід ******** війн. Іншого шляху немає. Продовження бусифікації, поточної економічної ситуації та ще вкупі з поступовим зниженням мобілізаційного віку призведе до соціального вибуху. Це для будь якого історика очевидно.
ні хлопчику, тому що у кацапів є купа бабла для чвк і створення контрактної армії. А Україна (секрет секрет!!) того бабла немає. Так що закінчуй писати свою маячню
2. Где мы,возьмём деньги на контактную армию?
3.Не кажется ли вам, что отсутствие ротации приведёт к социальному взрыву раньше, чем снижение возраста мобилизации?
1. За загиблого воїна Україна платить 15 млн. Я питаю, чому держава спонсорує очікування загибелі людини, а не платить 7 контрактникам по 1,5 млн грн за життя? Чому ми не платимо гроші людини, поки вона ще може ними користатися? Які можуть бути для неї чималим заохоченням, адже це вартість квартири в обласному центрі? Може справа не в тому, що немає грошей, а в тому як вони розподіляються і в тому, що навкруги цього розподілу вже виросла справжня мафія?
2. Відсутність ротації, як показує історія, призводить до масового дезертирства. Але не сама по собі ротація, а термін тривалості війни. Якщо людину гонять на війну, яка видається вічною, то масове дезертирство це лише питання часу.
Питання ж строку служби можна вирішити лише через контракт.
3. Зниження віку мобілізації зачипає надто широку аудиторію, адже ставить практично усі сім'ї перед фактом того, що їх сини підуть воювати практично з учбової аудиторії. Тобто, що у їх синів може не бути дорослого життя взагалі. Народився, вивчився, на фронт. Не буде часу навіть створити родину та завести дітей. А це для переважної більшості батьків абсолютно неприйнятний стан речей. Тому так, відсутність ротацій призведе до масового дезертирства, а зниження віку мобілізації гарантовано призведе до соціального вибуху.
І тому питання контрактної армії це питання виживання країни. І гроші тут економити це значить розписатися у власному дебілізмі. Бо ціна невведення контрактної армії на порядки вища і є катастрофічною для України.
Ну і ще стосовно грошей. Слухайте, я з неймовірною повагою ставлюся до загиблих воїнів. Але ж будемо чесними. Як правило оті 15 мільйонів за загибель воїна ЗСУ отримує дружина. Які досить часто знову виходять заміж і складаються знаєте ненормальні ситуації, коли дружина з новим чоловіком живе на гроші за загиблого першого чоловіка.
А можна ж оті 15 млн платити за підписання контракту 7 контрактникам. По 1,5 млн грн кожному. При житті. Це дуже велика сума, яку переважна більшість українців навіть в руках ніколи не тримала. Так дайте ці гроші їм за підписання контракту. Вони ж все рівно закладені в бюджет. Плюс усі ті виплати, які виплачують за нуль і як зарплата. Плюс чітко зазначити в контракті строк служби. Можна в залежності від виду військ. Штурмовиками менше, дронщикам довший. Штурмовикам і рік багато. Дроншик може підписати контракт і на два роки.
І будуть і люди в ЗСУ, і кордони можна відкрити , і бізнес запрацює, і демографія покращиться. Ми ж усе це проходили в 2017-2021.
Інша справа, чи потрібно це комусь в Україні. Виглядає так, що ні...
Фахівці знають, що мобілізація більше ніж 20-25 відсотків чоловіків вкрай негативно впливає на соціум будь якої країни. Це науковий факт. Не просто гальмується бізнес, а порушується взагалі вся структура економіки. Тобто, економіка не погіршується, вона руйнується зсередини. На її відновлення знадобиться на порядки більше коштів, чим ми гіпотетично витратили б на утримання контрактної армії. Це по перше.
Друге, це реінтеграція військових, які повертаються до мирного життя. Ось військові скаржаться, що тил продовжує жити мирним життям. Ну, взагалі то, це ілюзія. Це не мирне життя, це скоріше симулякр мирного життя. Але то не головне. Головне, що воїн, який повернувся, має змогу реінтегруватися до мирного соціуму саме завдяки тому, що більшість членів цього соціуму психологічно функціонують нормально. Або більш менш нормально.
А тепер уявімо, що воювати буде кожен третій чи кожен другий. Ми отримаємо накінець суспільство, в якому той же ПТРС буде у половини чоловіків. Такий соціум нежиттєздатний. Абсолютно. У такого соціуму просто не вистачить ресурсу на адаптацію та реінтеграцію такої кількості потребуючих психолого-соціальної допомоги.
Я не буду продовжувати. Це насправді дуже важливі, великі і складні теми. Просто ми не перші, хто веде війни на виснаження. Тому мали б враховувати існуючий історичний досвід, а не робити і множити жахливі помилки.
Під час служби контрактники ж теж можуть і повинні отримувати зарплатню. Тим більше, що вона в ЗСУ наразі символічна. Зарплата воїна в 20-30 тисяч це менше, ніж отримує офіціант середнього київського кафе. Або зарплатня охоронника супермаркета. І це, до речі, теж один з негативних факторів, який не стимулює йти на службу.
Також варто було б залишити виплати на нулі. Бо це елемент справедливості. Ти більше, що усі ці кошти, за смерть, нульові, зарплатня вже закладені в бюджет. Мова йде про те, щоб розумно їми розпорядитися. Платити не за смерть родичам, а давати їх живим воїнам за контракт. При житті. Щоб воїн міг їми розпорядитися. Ось це правільно та справедливо.
Що стосується виплат родичам за смерть воїна, то вони отримають ті 500 тисяч, які пропонується платити по завершенню контракту. А для дітей було б справедливо мати право на пільгову іпотеку та безкоштовне навчання. Платити ж родичам по 15 млн за смерть це навіть якось безнравствено. Я ще розумію батькам чи дітям. Але дружинам, які ще й до того часто виходять заміж вдруге платити по 15 млн... Ну не знаю.
Підтримати батьків та дітей це святе. Але по перше, дітям потрібно дати змогу навчатися та отримати житло. А от чи правильно давати особливо дуже молодим по 15 млн це провокувати шахрайство та кримінал по відношенню до них. Сумма ж захмарна.
Проблема в тому, що в Україні немає контрактної системи в армії. Вона була знищена ще в 2022 році. Я гадаю тому, що влада, побачивши масовий патріотизм людей, вирішила, що так буде вічно.
А це не так. Соціум функціонує інакше. І наразі маємо абсолютно дику несправедливу бусифікацію, яка закінчиться катастрофою. З історичного досвіду, можу сказати, що в України є не більше року. Ми наразі в умовному листопаді 1916.
Я думаю, що ***** це теж чудово розуміє. Ну не саме воно, але його радники точно. Судячи з того, яка в них стратегія, вони просто чекають нашого 1917. І вони мають шанс його дочекатися. На жаль.
Не треба платити за смерть. Треба платити живим за службу. Ось це справедливість. От уявіть, воїн не загинув. Вижив. І що він наразі в Україні отримує? Ніхера. Посвідчення убд.
А загинув, у родичів починається сім кіл пекла щоб отримати гроші за його смерть. Тому що усе це давно обросло мафією. А часто і бійня серед самих родичів за гроші на його смерті. Де тут справедливість? Де тут сам воїн?
Ні, справедливість це дати саме людині, яка ризикує життям заради інших, шанс, що по закінченню контракту він матиме змогу вирватися з злиднів. Дати шанс на більш достойне життя воїну. А родичам і так буде добре, якщо він буде не лише здоровим, а ще й заможним. Ну а тим родичам, яким не буде добре, що він живий та заможний, тим більш ні за що платити 15 млн.
Я вважаю, що слід відновити призов на строкову службу. Строковиків можна задіяти для охорони об'єктів в тилу або на західному кордоні. Це вивільнить якусь частину професійних військовослужбовців. До того ж строковики пройдуть військову підготовку і поповнять мобілізаційний резерв.
Наприклад, в 2016му році (на сході повни ходом йшло АТО) мого сина призвали на строкову службу. Він служив на західному кордоні далеко від зони бойових дій. В навчальному центрі він пройшов непогану підготовку (інструктори були атошники), в частині реулярно проводились заняття, навчальні стрільби. Звичайно, його схиляли до підписання контракту, але він ніяк не пов'язував своє життя з армією, звільнився в запас сержантом. В 22му він пішов служити не чекаючи повістки. Спочатку командування теж вмовляло пройти прискорене навчання і перейти на офіцерську посаду, але він не уявляє себе офіцером. Минулого року отримав старшого сержанта.
Мене взагалі дивує, що в Україні, коли вже абсолютно очевидно, що наявна стратегія ведення війни є реально катастрофічною для країни, і влада, і частина суспільства вперто гнуть ось цю лінію. Ніякі інші варіанти навіть не розглядаються.
Усі бачать, що бусифікація створює в країні величезну соціальну напругу, зате не здатна якісно забезпечити фронт бійцями. Усі бачать, що судорожне чипляння за кожну посадку просто утилізує наших воїнів і не зупиняє ворога.
Усі бачать катастрофу з оборонними спорудами, міними полями тощо.
Усі бачать, що та зброя, які нам надають союзники ніяким чином не здатна зробити ЗСУ переважаючими ворога технологічно.
Усі все бачать. І ... Закликають робити теж саме і далі. Неймовірно.