Пізнє виявлення раку, лікування за свої гроші та брак інформації: з чим стикаються військові та ветерани з онкозахворюванням
Військовослужбовці та ветерани, як й інші онкопацієнти в Україні, часто стикаються із загальними бар‘єрами в отриманні медичної допомоги - такими як пізня діагностика, "витрати з кишень" на лікування, погана координація медичної допомоги. Але для чинних військових кожна з цих проблем має додаткові труднощі, оскільки їхній шлях розділений між військовою та цивільною медичними ланками.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.
Звісно, проблеми часто стосуються військової бюрократії, яка обтяжує доступ до медичної допомоги. Також з інтерв’ю наших респондентів ми ідентифікували проблему, що військовий медичний персонал часто не має достатньо знань, ресурсів та часу, щоб розпізнати симптоми онкозахворювань та правильно скерувати військовослужбовців до профільних ЗОЗ.
У цивільній системі тим часом спостерігається недостатнє розуміння потреб військових, а іноді й байдуже ставлення до них. А взаємодія між цими двома ланками є слабкою, а часом - відсутньою.
Правозахисний центр "Принцип" провів дослідження про шлях військовослужбовців з онкологічними захворюваннями та проблеми, з якими вони стикаються під час служби та після звільнення з неї. Аналітики центру вивчили як систему України, так і міжнародний досвід, а також провели глибинні інтерв’ю з військовими з онкозахворюваннями, начмедами, цивільними та військовими лікарями.
"Для нас цей аналіз є відправною точкою більш фахової розмови про досвід військового не з пораненнями, а із соматичними захворюваннями. Про те, з якими бар’єрами стикається він/вона, якщо перебуває на службі й після звільнення. Які виклики існують в начальників медичних служб підрозділів, а також у військових госпіталях. Очевидно, що загальні проблеми онкопацієнта з-поміж військових щодо доступу до лікування та ліків не відрізняються від цивільного населення, проте їхній шлях має додаткові нюанси й складнощі", - зазначила голова та співзасновниця правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип" Любов Галан.
Одні з ідентифікованих аналітиками проблем:
- Відсутність системного підходу до обліку онкозахворюваності та смертності серед військових та ветеранів. Міжнародний досвід показує, що вплив на здоровʼя військових шкідливих факторів воєнних дій може проявлятись з часом, тому його важливо відстежувати систематично.
- У війську опинилось багато людей, які не проходили якісних діагностичних обстежень до мобілізації, а огляд ВЛК під час мобілізації був суто формальним. Якщо вчасно не виявити рак в людини "в цивільному житті" і він проявляється вже під час служби, то доступ до його діагностики та лікування значно ускладнюється.
- Наявність онкології або історії хвороби не дорівнює непридатності до військової служби. Часто лікарі з ВЛК недостатньо обізнані про онкозахворювання. Водночас рішення комісії впливає потім на можливість онкопацієнтів звільнитися з війська та отримати виплати.
- Військовий медичний персонал часто не має достатньо знань, ресурсів та часу, щоб розпізнати симптоми онкозахворювань й вчасно скерувати військовослужбовців до профільних медичних закладів.
"Я пішов у місцевий військовий госпіталь, і сказав що, от, кашляю. У мене також набрякли лімфовузли, я почав втрачати вагу, в мене була нічна пітливість, задишка почала з'являтися… Він мені гомеопатію якусь виписав дебільну, і сказав: "на, попий, в тебе проблема з гландами", — розповів респондент дослідження, військовослужбовець з онкозахворюванням.
- Можливість пройти діагностику чи лікування нерідко залежить від ініціативності начальників медичних служб, розуміння з боку командира, наявності у військових лікувальних закладах фахівців, а також ставлення медичного персоналу в цивільних лікарнях.
- Попри право на безоплатні медичні послуги військові та ветерани з онкозахворюваннями часто витрачають власні гроші на ліки, діагностику, хірургічні операції, неформальні платежі медичному персоналу в державних та комунальних закладах.
"Я не вникав, як воно там все діє, на які ліки я маю право, на які не маю. Бо для мене був тоді пріоритет - це, бляха, вижити. І треба було платити – я платив і не думав, не перепитував, чи можу я на це розраховувати, чи ні", - зазначає респондент дослідження, військовослужбовець з онкозахворюванням.
Окрім аналізу проблем військовослужбовців з онкологічними захворюваннями правозахисний центр "Принцип" розробив рекомендації для органів влади.
За експертними коментарями та додатковою інформацією, звертайтеся за контактом: [email protected], +380996205016, Одарка Козак, комунікаційна менеджерка.
