Верховний Суд вирішить спір між ПриватБанком і ексдружиною Геннадія Боголюбова
У середу, 5 березня Верховний Суд розгляне касаційну скаргу ПриватБанку у справі за позовом Олени Боголюбової, ексдружини колишнього співвласника банку Геннадія Боголюбова. Позивачка з 2017 року намагається стягнути з держбанку кошти, які були списані з її рахунків під час націоналізації банку і процедури bail-in.
Як розповів у коментарі "Цензор.НЕТ" адвокат ПриватБанку Андрій Пожидаєв, скарга розглядатиметься в письмовому провадженні.
Враховуючи, що усі попередні судові засідання – в першій і апеляційній інстанціях - проходили в закритому режимі, адвокати фінустанови посилаються на банківську таємницю і не розголошують деталі.
"В цій справі суду було надано інформацію щодо пов’язаності особи з банком, яка віднесена до банківської таємниці. І саме у зв'язку з цим справа розглядалася в закритому судовому засіданні", - пояснила адвокат ПриватБанку Віра Бауліна.
Але, як відомо з відкритих джерел, Верховний Суд вже частково задовольняв касаційні скарги Національного банку (НБУ) і ПриватБанку та скасував рішення судів попередніх інстанцій, винесених на користь Олени Боголюбової про стягнення з державного банку $15,7 млн, 1,84 млн євро та 30,4 млн грн.
Зокрема, у квітні 2021 року суд касаційної інстанції вирішив передати цю справу на новий розгляд до апеляційного суду, вказавши, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що Олена Боголюбова не є пов'язаною з ПриватБанком особою. Однак тоді, суддями не було розглянуто рішення комісії НБУ від 13 грудня 2016 року, яким Боголюбову і було визнано пов'язаною з банком особою.
"Рішенням від 13 грудня 2016 року № 105 Комісія з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами Національного банку України визнала ОСОБА_1 пов`язаною з ПАТ "КБ "Приватбанк" особою за ознаками пов`язаної з банком особою відповідно до статті 52 України "Про банки і банківську діяльність" за ознакою № 529 (а.с. 166, т. 3)", - йдеться у постанові Верховного Суду.
Також в ньому вказано, що "З матеріалів справи вбачається, що відповідачі визнали ОСОБА_1 пов`язаною з банком особою за ознакою № 529 - будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у частині першій статті 52 Закону, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини". Тобто, можна припустити, що в даному випадку досліджуються не лише родинні стосунки колишнього подружжя, а й якісь фінансові операції.
При цьому, згадуючи у своєму рішенні норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо пов`язаних з банком осіб, судді касаційної інстанції вказують, що вони підлягають застосуванню, якщо особи підпадають під визначення частини першої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", незалежно від того, чи був такий статус цих осіб підтверджений рішенням НБУ чи виявлений банком самостійно.
А описуючи рішення попередніх інстанцій і вимоги Олени Боголюбової, суд вказує, що вона не визнає себе пов’язаною з банком, вважає дії ПриватБанку незаконними, і наполягає, що кошти у неї були конфісковані без рішення суду, що є порушенням статті 41 Конституції.
За результатами нового апеляційного розгляду постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2022 року залишено без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року про стягнення з банку коштів.
Банк в серпні 2022 року подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Нагадаємо, що держава набула право власності на 100% акцій ПриватБанку наприкінці 2016 року внаслідок виведення його як неплатоспроможного з ринку у порядку, визначеному статтею 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Рішення, що стосувалися націоналізації ПриватБанку, приймалися Радою національної безпеки і оборони України, Кабінетом міністрів, Міністерством фінансів, Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснив обмін необтяжених грошових зобов’язань ПриватБанку перед пов’язаними з колишніми акціонерами та керівництвом банку особами на акції додаткової емісії банку - так звану процедуру bail-in.
Такий підхід загальноприйнятий у світі і застосовується в країнах Євросоюзу з 2016 року. Процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку визначає Директива ЄС про відновлення та фінансове оздоровлення банків (BRRD) .Ця Директива встановлює порядок запобігання неплатоспроможності фінансових установ через заходи фінансового оздоровлення (санації) та своєчасні дії регуляторів . BRRD передбачає механізм bail-in для зменшення залучення державних коштів при відновленні платоспроможності банків.
Саме тому процедура bail-in була важливим аспектом націоналізації ПриватБанку. Завдяки їй статутний капітал банку було збільшено майже на 29,4 млрд грн.
Як пояснив в коментарі "Цензор.НЕТ" адвокат Андрій Пожидаєв, після націоналізації ті, хто був визнаний пов’язаними з банками особами намагалися оскаржити цю процедуру в адміністративних, господарських і цивільних судах. "Розгляд даної категорії справ в судах різної юрисдикції триває понад 8 років. Подібних справ до цього суди не розглядали, отже, Верховний Суд вперше застосовував відповідні норми права та надавав висновки щодо таких правовідносин. Наразі Верховний Суд надав ключові висновки (це висновки Великої Палати Верховного Суду у справах за позовом родини Суркісів, за позовом колишнього акціонера та пов’язаної особи ПриватБанку Олександра Дубілета та Касаційного цивільного суду у справі пов’язаної особи Ольги Постоловської", - розповів він.
А його колега – адвокат Віра Бауліна зазначила, що наразі це остання подібна справа у Верховному Суді, яка стосується оскарження операції bail-in та стягнення з ПриватБанку грошових коштів, де поки що не поставлено крапку.
За понад два роки, поки у Верховному Суді слухається ця справа, в касаційній інстанції були розглянуті інші подібні справи, в яких рішення ухвалені на користь державного банку.
