Україна та НАТО визначили пріоритети роботи JATEC, яка аналізує уроки, отримані на полі бою
У Києві відбулося засідання Старшої наглядової ради Спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти JATEC
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Генштаб ЗСУ.
Хто взяв участь у засіданні?
Участь у засіданні взяли голова Старшої наглядової ради і помічник Генерального секретаря НАТО з питань операцій Том Гоффус, заступник Міністра оборони України Сергій Боєв, заступник Головнокомандувача Збройних Сил України бригадний генерал Олег Апостол, командир JATEC бригадний генерал Войцех Озга та представники Міністерства оборони України, представництва НАТО в Україні та Спільного центру НАТО-Україна (JATEC).
Члени наглядової ради погодились, що факт проведення засідання за участі представників НАТО, ЗС Польщі та інших високопосадовців у Києві є сигналом єднання Альянсу з Україною.
Про що говорили під час засідання?
Під час засідання сторони обговорили стратегічні питання діяльності JATEC та реалізацію попередніх організаційних завдань. Окрему увагу приділили приєднанню партнерів до роботи Спільного центру НАТО-Україна, розбудові стійкості інформаційних систем, підтримці напряму освіти і підготовки, взаємосумісності, а також співпраці у розробці рішень для вирішення викликів на полі бою.
Заступник Головнокомандувача Збройних Сил України бригадний генерал Олег Апостол наголосив на важливості спільної роботи над розробкою засобів протидії ворожим FPV-дронам на оптоволокні, що стане темою наступного NATO Innovation Challenge.
Із моменту свого відкриття в лютому 2025 року Центр вже реалізував свої перші проєкти, зосереджені на протиповітряній обороні, захисті критичної інфраструктури, а також стійкості та тотальній обороні.
"Україна та НАТО стають ближчими, щоб розвивати взаємодію та спільні зусилля в кількох сферах, включаючи стійкість, захист цивільних осіб та нові технології. Наша діяльність у рамках JATEC демонструє спільне зобов’язання як Альянсу, так і України швидко та спільно виконувати поставлені завдання", – зазначив помічник Генерального секретаря НАТО з питань операцій Том Гоффус.
НАТО продовжує надавати політичну та практичну підтримку Україні. За перші три місяці 2025 року союзники вже пообіцяли надати Україні понад 20 мільярдів євро допомоги у сфері безпеки цього року.
Що таке JATEC?
JATEC аналізує важливі уроки, отримані на полі бою в Україні та є першою цивільно-військовою організацією, спільно керованою НАТО та Україною. Її робота допоможе подальшому зміцненню оборонного сектору України, посиленню її стримування та оборони, а також досягненню повної оперативної сумісності з НАТО.
Таким чином, можна з впевненістю сказати, що:
1 Завдяки безпілотним системам та цифровим технологіям традиційні і відомі вам види озброєнь, які десятиліттями визначали характер війни, залишилися в історії. Їх вже немає.
2 Броньована техніка, яка з 1915 року була основою наступальних операцій, стала беззахисною перед дешевими дронами, а отже, її використання і в інших видах бою сьогодні є неможливим.
3 Високоточна зброя, що використовувала GPRS-позиціонування, через розвиток РЕБ втратила свою ефективність.
4 Протиповітряна оборона зазнає чи не найбільших трансформацій. Поява великої кількості малих і дешевих дронів зробила економічно недоцільним використання наддорогих ракет до систем ППО.
5 Повітряний простір над полем бою став недоступним для пілотованої авіації і перетворив її на допоміжний засіб протиповітряної оборони. Авіація потребує модернізації і можливості вести розвідку, наносити ураження із зовсім інших відстаней.
6 Морський простір поступово був зайнятий морськими дронами. Тепер могутні кораблі ховаються в захищених портах.
ударні дрони, які довели свою виняткову ефективність, особливо в умовах дефіциту артилерійських ***********;
розвідувальні;зенітні;наземні безпілотні системи;
універсальні бойові платформи;
морські безпілотні системи
Високоточні удари по шляхах логістики стали сьогодні абсолютно буденним явищем. Більше того, такі удари вже є частиною тактики видавлення з позицій.
Таким чином, унаслідок абсолютної прозорості перед переднім краєм утворилася 10-15 кілометрова зона суцільної смерті. Вже не дивно, коли дрон полює не за груповою ціллю чи бронеоб'єктом, а навіть за окремим солдатом. До речі, ця зона постійно розширюється, як і росте вірогідність бути там знищеним.
Чому це стало можливим? Вкотре раз повторюся, причинами цьому є:
По-перше, шалений розвиток засобів РЕБ. Саме завдяки розвитку РЕБ вдалося нівелювати спроможність супутникових технологій, радіо- і GPRS-керованих *********** наносити високоточні удари на оперативному рівні. Ефективність дорогих ракет і високоточних снарядів впала до нуля.
По-друге - на полі бою з'явилася велика кількість засобів візуальної розвідки та ударних дронів тактичного і оперативного рівня.
Як наслідок, тактика застосування та оперативне мистецтво зазнали суттєвих змін.
На оперативному рівні війна взагалі зайшла в глухий кут. Глибокі маневри чи удари на оперативну глибину стали неможливі. Значною мірою через те, що протиборство між безпілотними системами з одного боку та засобами РЕБ і ППО з іншого продовжується. А отже класичні наступальні операції та наступальні дії не просто втратили ефективність, а стали майже самогубними.
З часом, навіть наступальні дії малих високомобільних та технологічно оснащених тактичних груп, щільно скоординованих з системами ситуаційної обізнаності, підтримки, РЕБ та ППО, стали неефективними.
Як висновок, революція воєнних технологій на основі безпілотних систем і штучного інтелекту повністю змінила природу війни і продовжує розвиватися. А отже, швидкість впровадження інновацій напряму збільшує спроможності держави досягти перемоги у війні.
Імовірно, у майбутній високотехнологічній війні перемагає той, хто адаптуватиметься до технологічних умов поля бою швидше, ніж противник. Та сторона, що першою системно і якісно здійснить перехід на інший воєнно-технологічний рівень, отримає безумовну стратегічну перевагу і нав'яже свою волю іншій стороні.