УКР
10174 відвідувача онлайн
Глави МЗС Німеччини, Франції та Великої Британії проведуть переговори з Іраном щодо ядерної програми, - Reuters
За інформацією Reuters, 20 червня в Женеві відбудуться переговори щодо ядерної програми Ірану між міністрами закордонних справ Німеччини, Франції, Великої Британії, головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас та міністром закордонних справ Ірану.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Суспільне.
Спочатку міністри зустрінуться з головною дипломаткою Європейського Союзу Каєю Каллас у німецькому консульстві в Женеві, а потім проведуть спільну зустріч із міністром закордонних справ Ірану, повідомило джерело.
За словами джерела Reuters, цей план погоджено зі США. Мета переговорів полягає в тому, щоб переконати іранську сторону гарантувати, що вона використовуватиме свою ядерну програму виключно в цивільних цілях.
Топ коментарі
"Як Іран воював із Іраком.
Саддам почав вторгнення, думаючи, що Іран роздроблений внутрішнім розбратом, частина генералів загинула в 1979 році під час ісламської революції, частина втекла, а частина сидить у в'язниці. А з різношерстим натовпом фанатиків у шльопанцях він легко впорається.
Саддам збирався забрати річку Шатт-ель-Араб та нафтоносні регіони з містами Ахваз та Абадан, населені арабами. Він щиро думав, що це десь так днів на 10.
22 вересня 1980 року іракська авіація здійснила раптові нальоти на аеродроми Ірану, і знищила там чотири літаки + сховища пального. Іранські пілоти без наказу піднялися в повітря і дали відсіч, збивши 5 іракських літаків. У прикордонні іракці натрапили на запеклий опір, і загрузли в боях, зазнаючи величезних втрат. З ними воювали навіть жінки та підлітки.
Прикордонне місто Хорремшехр планували взяти за добу, але в результаті іракці загрузли там на місяць і втратили багато солдатів.
Режим мулл не мав широкої популярності. Але якось швидко з'ясувалося - якщо тобі несуть свободу на багнетах, така свобода не подобається ще більше за існуючий режим.
Саддам зрозумів, що пролетів. Він запропонував укласти мир. Але Іран закусив вудила, і висунув умови - скидання Саддама та купу всього іншого. Той не погодився.
Далі сторони використовували безліч методів. Саддам успішно працював із курдськими сепаратистами в Ірані, та з іранською опозицією, фінансуючи їх та озброюючи.
У 1981 році опозиціонери вбили прем'єра та президента Ірану, голову поліції країни, десятки міністрів, політиків та військових.
У Багдад втекли дочка нинішнього рахбара (духовного лідера) Алі Хаменеї та його зять. Режим це не похитнуло жодного разу, а лише серйозно посилило.
Ірак та Іран, щоб залякати жителів міст, розпочали взаємні ракетні удари та бомбардування. Усього, за всю війну загинуло 20 000 мирних громадян, але це не призвело до бажання укласти мир за усяку ціну або до якогось хаосу через переляк і паніку. Навпаки, люди страшенно озлобилися, і були готові терпіти будь-які поневіряння, аби супротивник "вигріб по повній".
1982 року Іран вигнав іракців зі своєї території, і розпочав бойові дії в Іраку. Але тут виявилося, що вже іракці не тікають, а відчайдушно б'ються. Тож, всі наступи закінчувалися страшними втратами.
Зброю Саддаму постачали і США, і СРСР, і Франція. Іран шантажував узятими в Лівані заручниками США та Британію, і також отримав зброю. Навіть Ізраїль (!) постачав йому американську зброю, щоб Іран випускав євреїв із країни. Це політика, нічого особистого, суцільний цинізм.
Іран навчився крутитися, і купу озброєнь закуповував на чорному ринку, гроші ж були. Людей в Ірані було набагато більше, ніж в Іраку, і солдатів він не шкодував. В армію можна було піти у 14 років, бійцю видавався пластмасовий ключ від раю як мученикові за віру.
Саддам уже проклинав себе, що затіяв все це. Але вибору у нього не було - Іран на всі пропозиції миру відповідав: йди у відставку, і нехай шиїти в Іраку прийдуть до влади. Втрати Ірану втричі перевищували іракські, але іранцям здавалося - перемога вже близька.
Кілька разів Іран і справді був близьким до перемоги, у тому числі в 1986 році, захопивши півострів Фао, і майже досягнувши Басри. Але іракці стали стіною, і все зірвалося.
За підсумками, 1988 року Іран себе виснажив. У нього не лишилося ні техніки, ні солдатів. Народ втомився і вимагав миру. Іракці пішли у наступ, і зайняли великі території. Застосовувалась хімічна зброя, але Захід передбачувано промовчав. Ну, ще б пак.
Мирний договір підписали 20 серпня 1988 року. Іран та Ірак повернулися до колишніх кордонів. Сотні тисяч людей загинули даремно - війна закінчилася нульовим результатом.
Глава ісламської революції в Ірані імам Хомейні помер рік потому. Новим рахбаром (духовним лідером) став Алі Хаменеї - він править досі.
У 1980 році режим і справді був слабкий і хитався, але війна зміцнила його, і зробила героєм, який врятував країну від окупації та розчленування.
Тож, щось сказати проти такого видатного режиму було вже не можливо.
А так, звичайно, план Саддама був вельми цікавий. Але, як то кажуть, "гладенько було на папері".